Відповідно до прогнозу компанії з моделювання катастроф KCC з високою роздільною здатністю, очікується, що загальні матеріальні збитки від землетрусів M7.8 і M7.5 у Туреччині становитимуть близько 20 мільярдів доларів, причому землетрус M7.8 спричинив основну частину цих збитків.
Загальні страхові збитки оцінюються в 2,4 мільярда доларів. Цифри втрат не включають збитки всередині Сирії.
Землетрус 6 лютого стався біля потрійного стику трьох тектонічних плит на південному сході Туреччини поблизу турецько-сирійського кордону, приблизно в 21 милі на захід від Газіантепа.
За ним послідували численні афтершоки, найбільший з яких був магнітудою M7,5. Основний поштовх є найбільшою подією за магнітудою в Туреччині після землетрусу в Ерзінджані 1939 року М7,8, хоча землетрус великої магнітуди (М7,6) стався в регіоні поблизу Iзміта в 1999 році.
У 10 із 81 провінції Туреччини землетрус зруйнував або сильно пошкодив понад 41 000 будівель, більшість із яких були погано спроектовані чи побудовані, з яких багато були залізобетонними багатоповерховими будинками, хоча багато комерційних і промислових будівель також були повністю зруйновані.
Повідомляється, що понад 35 тис. людей загинули внаслідок землетрусу, і очікується, що ця цифра зросте, оскільки пошуково-рятувальні роботи продовжуються. Зараз кількість загиблих значно перевищує кількість загиблих від землетрусів Тохоку 2011 року (19 759) та Iсміт 1999 року (18 373).
Iсторично в Туреччині залізобетонні будівлі, як правило, руйнуються через низьку якість бетону та відсутність достатньої поздовжньої та поперечної арматури.
Будинки в регіоні частіше мають відкриті перші поверхи, що робить їх більш сприйнятливими до руйнування. I, нарешті, слабкі зв’язки між колонами і балками можуть призвести до обвалення млинця.
Після землетрусу в Iзміті 1999 року турецька влада намагалася суворіше запровадити будівельні норми для нового будівництва, але більшість будівель у Туреччині було побудовано до цієї зміни.
Найбільш постраждалими районами Туреччини є Газіантеп, Кахраманмарас, Малатья, Османіє, Iскендерун, Антак’я та Адана, а також значні збитки у Шанлиурфі та Діярбакирі.
Як зазначав Форіншурер, обов’язковим страхуванням житлової нерухомості в рамках програми TCIP у постраждалих провінціях охоплено 1,063 млн. домогосподарств, або близько 50%. Загальна сума страхового покриття становить 188,9 млрд. турецьких лір, або близько $18 млрд.
Так, у провінції Газіантеп зафіксовано найбільше охоплення програмою TCIP: там застраховано 220 тис. домогосподарств, або 65%. Найменше покриття обов’язковою страховкою – у провінції Діярбакир: 79 тис. домогосподарств, або лише 39%.
У найбільш постраждалій від землетрусу провінції – Кахраманмараш – застраховано 113 тис., або 54% домогосподарств. Середнє охоплення програмою обов’язкового страхування житла у всій Туреччині становить 52%.
Турецькі домогосподарства на щомісячній основі перераховують платежі, куди здійснюється страхування нерухомості. Середньорічний розмір обов’язкових платежів становить 300 турецьких лір, або $15 на рік. Максимальний ліміт страхового покриття на одне домогосподарство складає 640 тис. турецьких лір або близько $34 тис.