Стабільність фінансового сектору України – шлях до відновлення економіки

РА "Стандарт Рейтинг" представило вже четвертий Звіт про стабільність фінансового сектору України. Дослідження охоплювало банківській і страховий сектори. Діагностичне обстеження банківського сектору включало в себе вивчення забезпечення банків капіталом, ліквідністю, їх прибутковість та якість активів. Агентство високо оцінило ефективність протидії банківської спільноти військовій агресії рф та потенціал розвитку страхового ринку України. За результатами дослідження було зроблено наступні висновки:

1. Українські банки були добре забезпечені власним та регулятивним капіталом. В цілому по системі з 01.01.2022 по 01.08.2024 рівень адекватності регулятивного капіталу (Н2) виріс з 18,01% до 19,85%, а рівень адекватності основного капіталу (Н3) стабільно коливався близько позначки 12,0%. Тенденція до зростання нормативів капіталу Н1, Н2, а також стабільної динаміки Н3 почалась з вересня 2022 року, прискорилась з квітня 2023 року, але мала тренд до зниження з грудня 2023 року. Невелика корекція нормативів Н1, Н2 та Н3 по системі з грудня 2023 року відбувалась під тиском збільшення оподаткування прибутку банків з одночасним зростанням обсягу депозитів. Виявлена тенденція була продовжена і в другому кварталі 2024 року.

2. Динаміка сукупного регулятивного капіталу банків та динаміка сукупного прибутку банківського сектору у 2023 році та в першому півріччі 2024 року мали тісний зв'язок. Виключенням став лише грудень 2023 року, коли банки понесли значні витрати на податок на прибуток. Втім, основна частка прибутку банків приходилась на банки, які знаходились під контролем держави Україна. Ця частка за підсумками 2023 року склала 63,22% від прибутку вітчизняної банківської системи, а за підсумками першого півріччя 2024 року – 63,47%.

3. Агентство провело аналіз забезпеченості регулятивним капіталом банків, за публічною звітністю яких веде моніторинг, та виділило ТОП-30 банків за значенням Н2. На думку Агентства, в наведеному ренкінгу банки, адекватність регулятивного капіталу яких перевищувала 20%, мали надмірний запас капіталу. Банки з капіталізацією менше 20%, такі як БАНК КРЕДИТ ДНІПРО, ПУМБ, Акордбанк та КОМІНБАНК, підтримували найбільш оптимальний запас капіталу як за нормативом Н2, так і за Н1.

4. За період з 01.01.2022 по 01.08.2024 р. нормативи банківської ліквідності продемонстрували суттєве зростання. Коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRвв) виріс з 285% до 339%. За той самий період норматив коефіцієнта покриття ліквідності в іноземній валюті (LCRів) збільшився з 262% до 366%. Схожі тенденції можна було спостерігати і за коефіцієнтом чистого стабільного фінансування NSFR. Більшість банків дотримувались політики підтримки надмірної ліквідності. Але починаючи з лютого 2024 року Агентство відмічає поступове зниження нормативів LCRвв та LCRів, що викликано зростанням депозитів. Відповідно, банки поступово починають повертатись до виконання однієї з основних своїх функцій – акумулювання вільних коштів населення та бізнесу.

5. Банки, в яких рівень NSFR був більший за 200-250%, мали схильність до нераціонального управління ліквідністю, що могло відображатись на ефективності їх роботи. На думку Агентства, оптимальний рівень ліквідності за NSFR мали такі банки: ПриватБанк, БАНК КРЕДИТ ДНІПРО, ПУМБ, КОМІНБАНК та інші. З ТОП-30 українських банків за рівнем NSFR у 19 банків NSFR перевищував 200%, при нормативі не менше 100%.

6. Вплив війни на якість банківських кредитів є відчутним, але дуже далеким від катастрофічного. За період з 01.02.2022 по 01.08.2024 р. сукупний розмір NPL виріс з 345,13 млрд грн до 416,929 млрд грн, тобто на 20,8%, що з урахуванням інфляції та девальвації взагалі не повинно вплинути на роботу банків. Станом на 01.08.2024 року частка NPL по банківській системі знизилась до 33,87%: це все ще більше за довоєнний рівень, але з урахуванням ретроспективних даних і високого рівня NPL у державних банках, є цілком прийнятним результатом. Серед українських банків, які увійшли до ТОП-30 за рівнем NPL і мали помітну частку кредитного портфеля в активах на 01.07.2024, можна відмітити: ПУМБ (11,68%), БАНК КРЕДИТ ДНІПРО (14,46%), КОМІНБАНК (19,12%) та інші.

7. Банківський сектор України у 2022 і 2023 рр., а також у першому півріччі 2024 року залишався прибутковим. Сукупний розмір прибутку банків після оподаткування за 2022 рік досяг 21,921 млрд грн, а за 2023 рік виріс до 83,230 млрд грн. Перше півріччя 2024 року банківська система України завершила з прибутком після оподаткування в обсязі 79 млрд грн. Однією з причин рекордного прибутку системи за 2023 рік стали високі процентні ставки за депозитними сертифікатами НБУ. Співвідношення між чистим комісійним доходом і чистим процентним доходом банків поступово зменшувалось. До ТОП-30 за співвідношенням ЧКД до ЧПД серед банків з помітною часткою кредитів в активах увійшли такі українські банки як МТБ БАНК, АКОРДБАНК, КОМІНБАНК, ГЛОБУС, Полтава-банк, та ін.

8. У 2022-2024 рр. НБУ продовжував в міру своїх повноважень протидіяти військовим ризикам. Регулятором була підтримана безперебійна робота розрахункової інфраструктури, створено проект POWER BANKING (організація роботи мережі відділень банків, які працюють навіть за умови відсутності світла), яка стабілізувала роботу банківського сектору під час блекауту. Мережа POWER BANKING налічує понад 2390 відділень, забезпечених альтернативними джерелами енергії. Завдяки мережі POWER BANKING банківська система України була готовою до чергових перебоїв з постачанням електроенергії влітку 2024 року, які відбулись внаслідок агресії рф.

9. Банківській сектор України від початку вторгнення був однією з пріоритетних цілей агресора. У перші дні великої війни банківський сектор вистояв, в т.ч. завдяки злагодженим діям НБУ та банків. Однак, з огляду на хвилю інформаційних атак впродовж 2023 року, можна зробити висновки, що ворог не полишає надій розбалансувати банківський сектор України. Банківська спільнота та НБУ ефективно впорались з спробами розгойдати панічні настрої, втім атаки продовжуються. Остання зафіксована хакерська атака відбулась 18 серпня 2024 року на Монобанк. Агентство продовжує моніторинг ситуації в цій сфері.

10. За 2023 рік кількість страхових компаній в Україні скоротилась на 21-го страховика. При цьому, номінальні обсяги страхового ринку зростали. Так, валові премії у 2022 році склали 39,66 млрд грн, а у 2023 році – вже 47,015 млрд грн. Номінальне зростання на 18% з урахуванням інфляції не можна було вважати позитивною характеристикою розвитку ринку. Частину попиту на страхування ризиків Уряд фактично вивів з ринку у бік державного ЕКА та гарантій від іноземних партнерів України. Агентство закликає український уряд більше спиратись в питаннях страхового захисту на учасників страхового ринку. Глибина проникнення страхового ринку в Україні нажаль залишається незначною, співвідношення між преміями та ВВП за підсумками 2023 року склало менше 1%, в точ час як в ЄС цей показник знаходиться в діапазоні 5-10%.

11. Найбільш швидкий результат в питанні збільшення участі страхових компаній у відновленні України може дати саме сегмент дочок іноземних фінансових холдингів, який досить широко представлений в Україні. Серед доньок іноземних компаній, виплати яких за 2023 рік перевищили 0,5 млрд грн, Агентство визначило ТОП-5 страховиків. До них увійшли: СК "УСГ", УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", СК "УНІКА", СК "ПЗУ УКРАЇНА", СК "Універсальна". Агентство відзначає високу роль Vienna Insurance Group (VIG) в розвитку страхового ринку України. VIG присутня в Україні відразу через кілька компаній. VIG завершила 2023 рік з прибутком в обсязі 0,559 млрд євро та з валовими заробленими преміями 13,8 млрд євро. Розмір інвестиційного портфелю VIG на початок 2024 року оцінювався у сумі 42,6 млрд євро.