Яким буде український ринок інвестицій у 2024 році

Яка ситуація з інвестиціями в українські компанії і як вона може змінитися у 2024 році, на що розраховувати стартапам в Україні та яку інвестиційну стратегію краще обрати для приватним інвесторам

За останні два роки ринок інвестицій в Україні через повномасштабне вторгнення суттєво змінився. На початку 2022-го багато з угод, ухвалених раніше, скасували через повномасштабне вторгнення. Не сприяли залученню інвестицій з-за кордону обстріли та блекаути.

Тож для компаній і стартапів пошук можливостей залучення коштів від українських та закордонних інвесторів досі ускладнений. Втім, до вирішення ситуації долучається держава, пропонуючи зокрема страхування інвестицій.

Інвестиції від венчурних фондів

Деяким інвесторам Україна стала менш цікавою через особливості їхніх стратегій та ризики війни, каже партнер SMRK VC Влад Тісленко. Втім, є й інвестори, які, навпаки, розширюють географію інвестування та активізувалися в Україні. «Також є фонди, які рухаються повільно та тільки починають розгортати свою діяльність в Україні», – додає він.

Дохідність від інвестиції в компанію складається з двох ключових грошових потоків: поточної діяльності (дивіденди, операційні грошові потоки тощо) та від повного продажу інвестиції (екзітів), пояснює засновник InSoft.Partners Віталій Горовий. «На жаль, під час війни мріяти про exit за гарні гроші доволі складно, тому що врешті-решт це просто питання, хто в результаті бере на себе ризик за бізнес», – каже Горовий. За його словами, для інвестора exit стає такою собі лотереєю, а основний фокус зміщується на операційні доходи, які теж знаходяться під питанням.

Причини для сумнівів щодо інвестицій: обстріли територій, можливі блекаути, мобілізація, складність виїзду для зустрічей з клієнтами. «Тому зараз переважна більшість приватних закордонних інвесторів – ті, хто готові ризикувати, але хочуть за це премію у вигляді дисконту», – додає Горовий.

Втім, попри несприятливі загальні умови, угоди private equity в українському IT існують – як завдяки системним внутрішнім інвесторам (Horizon Capital, Intellias, Hypra Fund, InSoft.Partners та інших), так і з сусідніх країн (як-от польської Euvic Group, яка останнім часом системно інвестує в невеликий український ІТ-бізнес).

«Окремо варто відзначити угоду з продажу Avenga, що має близько 30% людей (1200 з приблизно 3800) в Україні. Угоди такого масштабу є дуже важливим маркером того, що великі інвестори продовжують дивитися в бік нашої країни», – уточнює підприємець Горовий.

Прогнози на майбутнє

Після закінчення війни мультиплікатори exit сильно залежатимуть від умов її завершення та гарантій подальшої безпеки. «Війна – це не блокер для багатьох інвесторів, але вони очікують чітких стратегій мінімізації ризиків», – зазначає Тісленко, пояснюючи, що це одна з причин, чому залучати інвестиції може бути складніше.

Що нижчі ризики для потенційного покупця (наприклад, коли велика кількість людей в команді та клієнтів перебувають за кордоном), тим вищу ціну він готовий заплатити і тим швидше ухвалити угоду, каже Горовий. Та зауважує – зараз M&A ринок загалом у світі не дуже активний. Тож Україна має дочекатися пожвавлення угод у світі, вважає експерт.

«З одного боку українська економіка звикає до умов війни, але з іншого – велика невизначеність майбутнього, питання тривалості допомоги наших партнерів, гарантії неповторення вторгнення в майбутньому – важливі питання для припливу грошей західних інвесторів», – каже він. У InSoft.Partners все одно розглядають українські ІТ-компанії для інвестицій і залучення в їхню екосистему та відзначають готовність колег з ринку до майбутніх інвестицій.

Куди інвестори вкладатимуть кошти?

Крім пріоритетних сфер та галузей для кожного фонду або інвестора, загальний інтерес зосереджений на таких сферах, як AI, Military Tech, Security, зазначає Горовий.

«В InSoft.Partners ми продовжуємо дивитися на software development компанії плюс дуже багато інвестуємо в побудову і розвиток біздев-системи (стратегічний маркетинг, лідогенерація, клозинг). Не виключаємо можливості згодом вийти за межі аутсорсингового бізнесу в інші ніші, оскільки система продажів, яку будуємо, має релевантний вигляд для різних B2B-напрямків», – відзначає Горовий.

Тісленко серед цікавих для інвесторів проєктів також називає проєкти, що працюють над продуктами подвійного призначення (ті, які пришвидшують перемогу; мають великі цивільні ринки, зокрема менше залежать від політичної ситуації) та impact-стартапи (зрозумілі для європейських інвесторів і користувачів, зі стратегіями до позитивного впливу на економіку, соціум та довкілля).

«У SMRK не змінилася стратегія та чеки. Інвестуємо, як і раніше, до $1,5 мільйона в українські стартапи», – коментує інвестиції Тісленко.

Як Україна намагається мінімізувати ризики для інвесторів?

Одним з варіантів знизити ризики для іноземних інвесторів може бути страхування інвестицій. У 2023-му Верховна Рада ухвалила проєкт Закону №9015 «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності». Він передбачає страхування та перестрахування прямих інвестицій від ризиків, що можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом. Ухвалений законопроєкт має підписати президент.

Також Мінекономіки України співпрацює зі світовими інституціями щодо гарантій безпеки для інвесторів. Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (МIGA) вже надає гарантії страхування воєнних ризиків в Україні з Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE), пояснює у матеріалі LB ексголова Ради НАБУ, експертка у сфері фінансів Олена Коробкова.

Зокрема відомо про угоду щодо збільшення гарантії з 17,1 до 40,85 млн євро між MIGA та німецьким банківським холдингом ProCredit. Збільшена гарантія поширюється на інвестиції ProCredit у капітал української «дочки» холдингу – АТ «ПроКредит Банк» – для підтримки українського малого та середнього бізнесу і діятиме до грудня 2025 року.

До допомоги Україні долучається і Євросоюз з міжнародними партнерами, працюючи над запровадженням страхування військових ризиків, додає Коробкова. На її переконання, це створить необхідні умови для залучення приватних інвестицій і бізнесу до відбудови України. Концепцію системи страхування воєнних ризиків розробляє Нацбанк разом зі Світовим банком.

Протягом 2023 року українські інвестори не мали можливості скористатися послугою страхування інвестицій, на відміну від іноземних. Наступного року ситуація зміниться: в листопаді Верховна Рада ухвалила закон, який дозволить ЕКА з 1 січня  2024-го страхувати та перестраховувати інвестиції українських компаній ще до закінчення воєнного стану.

«Страхування від воєнних ризиків торгових операцій та інвестицій – важливий фокус роботи уряду, адже саме приватний сектор стане основою для повоєнного відновлення України», – пояснює в матеріалі для Forbes міністерка економіки Юлія Свириденко.

Приватні інвестиції 

Приватні інвестори, які мають довгострокову стратегію та купують [акції] щороку, цьогоріч отримали результати цієї стратегії, каже засновник iPlan.ua і фінансовий консультант Любомир Остапів. «Попри прогнози падіння американської економіки, американський індекс S&P 500 [фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США з найбільшою капіталізацією – ред.] станом на 12 грудня 2023-го показує плюс 20% річних, – відзначає він. – Це один з аргументів, що хороша довгострокова стратегія – вкластися у найкращі бізнеси, як-от Apple, Microsoft, Google, Nvidia та інші».

Куди інвестувати у 2024 році? 

У 2024-му Остапів радить звертати увагу на сектор нерухомості, зокрема колективне інвестування. Якщо йдеться про світову нерухомість, можна слідкувати за VNQI, який відстежує індекс і охоплює ринок і поза Америкою.

Втім, універсального безпрограшного варіанту приватного інвестування немає. «Комусь підходять американські боргові зобовʼязання уряду США, які вважаються найнадійнішими у світі і приносять близько 4%, а хтось хоче інвестувати в високотехнологічні компанії, стартапи і потенційно заробляти 20-25% річних, якщо це вдасться. Не можна сказати, що в кожному інвестору треба вкластися і в американські облігації, і у стартапи – це все-таки достатньо індивідуальні речі», – говорить Остапів, уточнюючи, що поведінка кожного окремого інвестора залежить від розміру капіталу. Наприклад, купівля нової криптовалюти на $100 і втрата цих коштів не сильно позначиться на капіталі інвестора, на відміну від інвестиції значних заощаджень за кілька років у ризиковану справу.

«Середньому класу в Україні дуже часто вистачає облігацій, житлової нерухомості та світового фондового ринку через індексні фонди з низькими комісіями. Інвесторам, у яких сотні тисяч або мільйони доларів, раджу звернути увагу на диверсифікацію згідно зі звітом UBS Global Family Office Report та працювати із професійним фінансовим консультантом», – підсумовує експерт.

Криптоінвестиції

Криптовалюта у вигляді BTC та ETH показала високу дохідність для інвесторів у 2023 році, зазначає Остапів.

Одна з причин – очікування, що американський регулятор SEC скоро дозволить на американських біржах прямі (спотові) ETF на криптовалюти (йдеться про можливе ухвалення Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) створення біткоїн-ETF – Exchange Traded Fund, тобто фонду, що торгується на біржі). Після формування інвестиційного портфеля фонд ділить його на акції, купівля однієї з яких дає можливість вкласти кошти у цілий портфель.

«Приток інституційних коштів та гравців на ринок криптовалют є сильними довгостроковим фактором їхнього подальшого зростання», – пояснює експерт.

Зберігання приватного капіталу

Остапів вважає хорошою стратегією зберігати капітал у таких пропорціях та активах, які підходять конкретній людині або родині.

Більшість українців, за словами експерта, тримають кошти резервного фонду у твердій валюті (долар або євро), і це не є помилкою. «З іншого боку, частка гривні в портфелі, якщо маєте гривневе споживання, є нормою від 10 до 33%», – уточнює він.

Усі кошти в готівці зберігати не варто, адже за воєнних умов це може бути гіршим варіантом, ніж банк, зазначає Остапів (за даними Нацбанку, 9 із 10 платіжних операцій в Україні залишилися безготівковими). Крім українських банків, де можна зберігати заощадження, він радить звернути увагу на міжнародні платіжні системи, як-от Wise і Revolut.