Асоціація "Страховий бізнес" виступила проти збільшення податку на дохід на нараді представників влади та бізнесу

18 липня 2024 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України №11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", розроблений та поданий Кабінетом Міністрів України.

Норми документу, серед іншого, передбачають підвищення податків. Хоч бізнес-середовище ставиться з розумінням до потреби посилення фінансування оборони України, після публікації тексту законопроєкту профільні представники бізнесу та економічні експерти висловились з його конструктивною критикою.

Так, левову частку надходжень пропонується отримати з двох джерел:

• 1% військового збору від доходів юридичних осіб на загальній системі (по суті це податок з обороту в додаток до існуючого податку з прибутку),
• підвищений з 1,5% до 5% військовий збір із доходів громадян.

Таким чином, законопроєкт створює умови для непропорційного тиску на добросовісний бізнес і працівників. При цьому новий вид податку з обороту передбачатиме ускладнення і так непростого адміністрування податків і зборів, створюючи нові корупційні ризики.

1 серпня із цього приводу відбулась нарада, в якій взяли участь представники бізнес-об’єднань, депутати профільного Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (Данило Гетманцев, Ярослав Железняк) та заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

Українська Рада бізнесу, до складу якої входить Асоціація "Страховий бізнес", зазначила, що впровадження нових видів податків значно обтяжить бізнес та державні органи додатковими формами звітування, необхідністю впровадження нових процедур адміністрування та контролю, та спричинить додатковий фіскальний тиск на український бізнес. На тлі продовження російської агресії, руйнуванні інфраструктури, скороченні ринків та відтоку кадрів – зазначене унеможливлює економічну стабільність.

У законопроєкті відсутні заходи боротьби з тіньовою економікою та заходи з підвищення ефективності роботи Державної податкової служби. Такі фактори призведуть до дискримінації добросовісного бізнесу сприятимуть зростанню тіньової економіки.

Розробники законопроєкту не враховують негативні наслідки від його прийняття, які будуть у зменшенні ділової активності, що призведуть до зниження загальної бази оподаткування, збільшення ризиків тінізації економіки та впровадження різних схем щодо податкової оптимізації, які автоматично піднімають ризики корупції.

Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський, виступаючи на нараді, зазначив, що страховий ринок вже несе тягар подвійного оподаткування: 3% від валових страхових платежів та 18% податку на прибуток на загальних підставах.

"Наша Асоціація провела дослідження на базі даних звітності страховиків за 2023 р., оприлюдненої Національним банком України. Ми на цифрах довели, що 3% податку із доходів означають більше ніж 35% на прибуток", – говорить Вячеслав Черняховський. – "Особливо негативний вплив це справить на ті лайфові страхові компанії, що займаються накопичувальним страхуванням життя".

"Таким чином, якщо це екстраполювати на економіку в цілому, введення додатково 1% податку на доходи у вигляді військового збору відповідає збільшенню на 12 відсоткових пунктів податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування, що буде відповідати загальній ставці більше 30%," – резюмував В. Черняховський.

Аргументовану позицію бізнесу та бізнес-об’єднань щодо негативного впливу на економіку країни запровадження додаткового 1% військового збору від доходів юридичних осіб підтримав перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Представники бізнесу розраховують, що при винесенні законопроекту на перше читання, відповідна норма буде виключена із його тексту.

Український бізнес закликає Уряд та народних депутатів врахувати пропозиції бізнес-спільноти, провести фахове обговорення альтернатив наповнення бюджету та можливого скорочення витрат, та спільно напрацювати рішення щодо джерел надходжень до бюджету.