На главную страницу
 
Головна
Про нас
Новини
Обговорення
База знань
Довідники
Пошук
Карта сайту
Новини автоцивілки
Призначення і відставки
Злиття та поглинання
Новини законодавства
Новини медстрахування
Ексклюзив від АСБ
Новини НБУ
Корпоративні новини
Банківські новини
Поиск по сайту

Новини / Новини ринку

Драйвером cтрахування від воєнних ризиків має бути держава, і це 100% треба вирішувати – глава АСЕУ Соколовський

Версия для печати Версия для печати
03.02.2025 

– Я правильно розумію, що нарешті сонячна енергетика у нас буде розвиватися уже винятково з системами накопичення енергії (СНЕ)?

– Я вважаю, що це must have, і каталізатором всього цього буде зменшення вартості сонячних панелей і акумуляторних батарей. Принаймні, ми дуже розраховуємо на розвиток СНЕ і ба більше – самі займаємося цим напрямком, що аж створили відповідний комітет при АСЕУ, який очолив Сергій Ручко, екскерівник комітету домашніх СЕС. Він дуже зацікавився цим питанням.

– Всі ті потужності СЕС, які приросли у 2024 році, уже з СНЕ?

– Думаю, що не всі, але більшість – так. І навіть буває така ситуація, що той же малий бізнес чи середній бізнес, спочатку УЗЕ (установка зберігання енергії – ЕР) може поставити, а потім до неї додати сонячні потужності.

– У березні має відбутися другий в історії України зелений аукціон на будівництво СЕС, цього разу на 33 МВт. Минулорічний зовсім не зацікавив інвесторів. Тоді в Міненерго прокоментували, що це ж був пілот і ніякого провалу немає. Який ваш прогноз на цей аукціон?

– Не бачу перспектив його успішного проведення. Для СЕС дуже мала квота. Добре, що законопроєкт №9381 дозволяє підвищити до 50% частку "в одні руки" за результатами розподілу, але по СЕС це ситуацію не рятує. Це просто мізерні обсяги.

На самоспоживання будують сотні МВт, а тут 30 МВт. Але я б дуже хотів, щоб на такі аукціони все-таки приходили інвестори.

– До речі, у тому ж законопроєкті №9381 є цікава норма про запровадження cable pooling – тобто можливості підключення до однієї точки різних видів генерації. Розкажіть детальніше, будь ласка.

– Наша асоціація вивчала відповідний досвід Нідерландів. У них схожі з нашими проблеми – це складність приєднання до мереж. Компанії, коли хотіли щось побудувати, чи сонце, чи вітер, стояли в черзі на те, щоб приєднатися. І тому вони використовують інструмент cable pooling, там дуже багато сонця і вітру йдуть разом.

Сенс такий: наприклад, є точка приєднання 30 МВт, але, якщо ти приєднуєш і сонце, і вітер, то згідно зі згаданими законом, ти можеш приєднати більшу потужність. Тому що зрозуміло, що вночі сонця немає, а працює тільки вітер. А в день навпаки – більше сонце працює. Відповідно, можна частково вирішити проблему приєднання. Домовитися про свої взаємовідносини, приєднатися в одній точці, і таким чином збільшити свої можливості.

– Найбільш вірогідна колаборація вітру й сонця?

– Я саме за таке об'єднання зеленої енергії.

– То у разі набуття чинності законом інвестори в ВДЕ в Україні радо скористаються цією нормою?

– Звісно, так! Це насамперед зменшує витрати на будівництво, так званий capex. І знову ж таки – максимальну потужність будь-яка станція видає тільки в якийсь обмежений період часу, та ж СЕС в сонячний день червня-липня, а техумови видаються на підключення по максимуму. Виходить, що ця потужність більшу частину часу не використовується. Тому cable pooling це дуже перспективне рішення.

Це 100% працює в Європі, і ми будемо йти цим шляхом. Це, до речі, буде збільшувати кількість промислових станцій, в тому числі СЕС.

– Прокоментуйте питання продажу гарантій походження. "Укргідроенерго" почала ними торгувати, потім "ГарПок" підключився, анонсував їхній випуск ДТЕК. Але наші гарантії не визнаються в Європі, в нашій країні вони теж не дають податкового послаблення. Для чого ці торги?

– Це пілотні проєкти. Зараз прощупується ринок, вивчається попит, шукаються нормальні інструменти, механізми для продажу. І так – нам дуже потрібно, щоб наші гарантії походження в перспективі визнавалися країнами Євросоюзу.

Ця тема обговорюється, вона пов'язана з вуглецевим податком (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), під який в перспективі підпадають чотири українські індустрії: металургія, виробництво цементу, добрив та електроенергії.

На мій погляд, все ж таки дуже вірогідно, що Україні в зв'язку з війною відтермінують сплату цього податку, який мав запроваджуватися з 2026 року, але все одно перспектива залишається.

– Як ви вважаєте, розворот президента США Дональда Трампа в бік викопного палива і від зеленої енергетики якось на Україні може позначитися?

– Мені здається, ми більше орієнтовані на Європу в цьому плані, а там політика не змінюється, всі директиви Євросоюзу працюють, вони далі йдуть по шляху розвитку зеленої енергетики. І це служить поштовхом її розвивати і для нас.

– На Вашу думку, Україні потрібен окремий орган чи підрозділ для підтримки відновлюваної енергетики? Подібну ініціативу висловив нещодавно глава Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков на пресконференції в "Інтерфакс-Україна".

– У нас є проблема з підтримкою на державному рівні, дійсно нам дуже важко.

Ми ходимо в Держенергоефективності, в НКРЕКП, Міненерго. Ми з ними усіма спілкуємося, але дійсно немає такої установи, куди б ми спокійно прийшли, де б нам відкрили двері, вислухали і потім лобіювали інтереси зеленої енергетики. Тому сама дискусія про такий орган потрібна.

Однак,  треба дивитися, скільки і яких у нього буде повноважень. Він буде винятково консультаційним чи зможе впливати на державну політику, і його повноваження будуть закріплені законом?

Якщо останній варіант, тоді давайте серйозно розмовляти про ці повноваження, як їх передавати з того ж Держенергоефективності або Міненерго. Тобто в такому випадку можна серйозно дискутувати про питання створення цього органу. Якщо він виконуватиме консультаційні функції, то, відверто, я не бачу сенсу в його створенні.

– Що зі страхуванням від воєнних ризиків, в тому числі СЕС? Коли можна буде говорити про перші приклади?

– Драйвером має бути держава, і думаю, все-таки найближчим часом питання страхування від воєнних ризиків вирішиться.

Механізми є. Ще у 2022 році АСЕУ пропонувала такий механізм, як перестрахування через великі іноземні страхові компанії.

В принципі, страхувати можна й зараз, просто ця страховка буде дуже дорога, тому що страхова компанія буде просити дуже велику страхову премію. І це стримує будівництво СЕС.

По-друге, ще одним фактором стримування є сумніви, що при настанні страхового випадку українська компанія розрахується. Тобто, ця компанія має перестрахуватися за кордоном. А там, своєю чергою, теж хочуть мати якусь фінансову компенсацію наших воєнних ризиків, і тому вони хочуть премію набагато більшу.

Десь тут має бути знайдена точка колаборації. Тобто, наприклад, або наша держава буде доплачувати їм цю страхову премію, або треба знайти інструмент фінансування за рахунок іноземних донорів.

І це 100% треба вирішувати, бо без цього нічого працювати не буде. Будівництво промислових станцій загальмувалося й з цієї причини – будь-яка СЕС може зазнати пошкоджень внаслідок атаки того ж дрона, не тільки ті, що у прифронтовій зоні. Ми й надалі збираємося питання страхування тримати у фокусі зору.

– Як зараз СЕС вирішують питання відновлення після пошкоджень – винятково за рахунок власних ресурсів?

– Ось приклад – компанія "Алвеор-Енерджі" мала СЕС у Снігурівці Миколаївської області потужністю трохи більше 10 МВт. Вона була на окупованій території і майже повністю зруйнована. Власники шукають фінансування на відновлення своїми власними силами. Знаю також, що вони все фіксують, збирають документи, щоб, я так розумію, в загальному порядку пробувати отримати компенсацію за втрачене майно. А якогось окремого механізму компенсації справді, на жаль, немає.

– Що ще серед пріоритетів роботи АСЕУ на цей рік?

– Ми однозначно будемо розвивати питання корпоративних РРА та активного споживача, які між собою дуже пов'язані. Будемо далі роз’яснювати членам нашої Асоціації всі ці механізми та інструменти: фінансові, юридичні, технічні. Зараз у нас запрацював комітет УЗЕ. Це теж питання і технічні, і роботи на ринку саме промислових накопичувачів, які потребують вивчення та розгляду.

Незабаром також плануємо створити комітет роботи ринків, який буде займатися цілою низкою питань на цьому напрямку, в тому числі роботи з трейдерами та постачальниками.

Приєднання до мереж, сable pooling – точно будемо шукати інструменти, пробувати працювати з вітром для того, щоб об’єднуватися по спільному будівництву.

Взагалі ми хочемо, щоб в асоціації було більше споживачів електроенергії, великих споживачів, які хочуть встановлювати СЕС або працювати з потенційними інвесторами для укладання корпоративних РРА.

Автор:  Ніна Яворська
Джерело:  Інтерфакс-Україна
URL новини:  https://interfax.com.ua/news/interview/1045170.html

«« Вернуться на первую страницу раздела



Адміністрація сайту не завжди поділяє думку авторів чиї статті розміщені на ресурсі.
При використанні матеріалів сайту гіперпосилання www.insurancebiz.org обов'язкове.
© 2006-2025 Асоціація Страховий Бізнес