У грудні 2025 року інфляція в країнах єврозони знизилася до цільового рівня 2%, повністю виправдавши прогнози економістів. Це повернення до стабільності може стати вирішальним аргументом для Європейського центрального банку (ЄЦБ) щодо подальшого пом'якшення монетарної політики та зниження відсоткових ставок у 2026 році. Про це повідомляє CNBC 7 січня.
Деталі звіту та реакція ринку
Згідно з попередніми даними статистичного відомства Eurostat, загальний рівень інфляції сповільнився з 2,1% у листопаді до рівно 2% у грудні.
Ключові показники виглядають наступним чином:
- Базова інфляція (очищена від коливань цін на енергоносії, продукти харчування, алкоголь та тютюн): знизилася до 2,3% (у листопаді було 2,4%).
- Інфляція у сфері послуг: також продемонструвала охолодження, опустившись до 3,4% порівняно з 3,5% місяцем раніше.
Валютні та фондові ринки відреагували на новину спокійно: курс євро та індекс Stoxx 600 у середу залишилися майже без змін. Однак експерти вбачають у цих цифрах позитивний сигнал.
Що буде зі ставками?
ЄЦБ у грудні вчетверте поспіль утримав ключову ставку за депозитами на рівні 2%. Нагадаємо, що цикл зниження ставок розпочався у червні 2025 року, коли регулятор почав опускати їх із рекордного максимуму 2024 року, що становив 4%.
Хоча наприкінці минулого року керівництво центробанку натякало на можливе завершення циклу пом'якшення, свіжі дані можуть змінити ці плани.
Майкл Філд, головний стратег з акцій компанії Morningstar, прокоментував ситуацію так:
"Цей рух має порадувати фондові ринки, оскільки він дає ЄЦБ ще одну причину для подальшого зниження відсоткових ставок у 2026 році. При цьому інфляція коливалася по обидва боки від рівня 2% протягом більшої частини минулого року, тому сьогоднішній рух є незначним, але, тим не менш, позитивним".
Чому це важливо
Якщо ЄЦБ почне активніше знижувати ставки (друкувати дешевші гроші), це може призвести до незначного ослаблення євро відносно долара. Для українців, які тримають заощадження в європейській валюті, це важливий сигнал.
Здоров'я економіки єврозони визначає її здатність фінансувати допомогу Україні. Низька інфляція та стабільність означають, що європейським урядам простіше виділяти кошти на підтримку Києва, не стикаючись із невдоволенням власних виборців через зростання цін у магазинах.