Асоціація "Страховий бізнес" виступила проти оподаткування ФОПів ПДВ

Гендиректор АСБ Вячеслав Черняховський взяв участь у зустрічі з Міністерством фінансів України щодо Проєкту закону про ПДВ для ФОПів (Проєкт Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість").

Він зазначив, що порогові цифри доходу для ФОПів не індексувалися вже 10 років, незважаючи на інфляцію, а також вказав, що відповідно до статті 135 Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість оподаткування страхових посередників звільняється від оподаткування ПДВ, що сьогодні виконується не в повній мірі внаслідок термінологічних змін у новій редакції закону "Про страхування".

Міністерство фінансів 18 грудня 2025 року оприлюднило на своєму сайті законопроєкт, який передбачає, що з 1 січня 2027 року платники єдиного податку – як ФОПи, так і юридичні особи 1–3 груп – будуть зобов’язані реєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%, якщо їхній річний оборот перевищує 1 млн грн.

Ініціатива, за повідомленням Мінфіну, пов’язана із зобов’язаннями України перед МВФ, зафіксованими у відповідному меморандумі, і йде в одному пакеті з упровадженням оподаткування для маркетплейсів (OLX, Rozetka, Prom тощо).

Українська Рада Бізнесу, активну участь в роботі якої бере АСБ, виступила із заявою, що запровадження ПДВ для ФОП матиме негативний суспільно-економічний ефект – https://urb.org.ua/15880-2/

Так, для визначення витрат у АРВ до законопроєкту Мінфіну використовувався мінімальний розмір заробітної плати, що не відповідає реальним умовам оплати кваліфікованого працівника яким є бухгалтер. Ведення обліку та адміністрування ПДВ без відповідної кваліфікації створює для суб'єкта господарювання ризики штрафів та блокування податкових накладних. Для цілей такого розрахунку варто взяти середню зарплату бухгалтера, яка за нашими даними є 26 тисяч гривень на місяць.

Таким чином, непродуктивні витрати для 660 тисяч підприємців, на яких має бути поширені законодавчі зміни, складуть від 61,4 млрд грн/рік (оцінка трудовитрат що не враховують ведення повного обліку за даними Світового банку), до 115,7 млрд грн/рік (оцінка трудовитрат з повним обліком за даними опитування Info Sapiens).

Варто також зазначити, що суб'єкти господарювання з великою ймовірністю зіткнуться з нестачею відповідних кваліфікованих бухгалтерів та подорожчанням вартості послуг працюючих спеціалістів. Відповідно до розрахунків Мінфіну, які наведені у АРВ, очікувані надходження до держбюджету становлять 40,1 млрд грн. Тож у підсумку маємо негативний суспільно-економічний ефект від нового регулювання – для того щоб бюджет отримав 40,1 млрд грн на рік – підприємці мають понести 61-115 млрд грн непродуктивних витрат на рік.

Нагадаємо, що в Національної стратегії доходів державою було обіцяно не робити нічого шкідливого (зокрема, й "ПДВ для ФОПів") для "відновлення довіри до податкових органів". І це важливо хоча б тому, що без їх реформування всі репресивні заходи очевидно лише посилять корупцію і ще глибше законсервують "азарівську" корпоративну культуру в ДПС.

Представники бізнесу та бізнес-об'єднань, які входять до УСПП, зауважують, що запропонований Мінфіном законопроєкт є відверто шкідливою ідеєю. Найкращим рішенням було б переглянути відповідний пункт меморандуму з МВФ, поки він не затверджений остаточно.

Бізнес-об'єднання вже надсилають численні звернення Бізнес-об'єднання вже надсилають численні звернення до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства фінансів України, депутатам тощо, депутатам тощо.