Страховики пропонують чітко розмежувати ОСЦПВ та страхування відповідальності перевізника перед пасажирами, при підготовки проєкту закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування перевезень пасажирів на таксі або легковими автомобілями на замовлення".
Про це йшлося на нараді представників Міністерства з розвитку громад та територій, страхового ринку, сервісів замовлення поїздок та професійних об'єднань повідомляється в інформації АСБ.
Крім того, зазначається, що ОСЦПВ має забезпечувати відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, тоді як додаткове страхування відповідальності перевізника повинно забезпечувати захист життя та здоров'я пасажира в інших ситуаціях, пов'язаних із перевезенням. Йдеться, зокрема, про випадки під час посадки та висадки, різкого гальмування без ДТП, пожежі, вибуху чи інших подій у транспортному засобі, які не підпадають під покриття ОСЦПВ.
Крім того, учасники наради також обговорили включення до страхового захисту відповідальності за багаж пасажирів з установленням зрозумілих лімітів відшкодування. При визначенні обсягу відповідальності перевізника запропоновано враховувати міжнародні підходи та конвенції у сфері перевезення пасажирів і багажу.
"Для пасажира принципово важливо не те, до якого саме страхового продукту належить подія, а те, щоб у разі заподіяння шкоди він мав гарантований механізм отримання страхової виплати. Закон має визначити мінімальний рівень такого захисту – страхові суми та мінімальні виплати за визначеними випадками. Водночас ціна договору страхування має формуватися на ринкових принципах", – зазначив генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський.
За його словами, окремого врегулювання потребує також страхування життя та здоров'я водіїв. Якщо такий вид захисту має стати складовою нової моделі роботи ринку таксі, відповідний обов'язок доцільно прямо передбачити законом, зокрема, для уникнення додаткових податкових наслідків для особи або компанії, яка оплачує страхування водія.
Як зазначається в інформації АСБ, одним із можливих підходів є надання водієві права самостійно укладати договір страхування або доручати це платформі, через яку він отримує замовлення. При цьому, сама наявність договору на момент допуску водія до роботи не забезпечує безперервності страхового захисту. Необхідний механізм постійного контролю чинності договору, який унеможливлюватиме ситуацію, коли після реєстрації на платформі водій припиняє договір страхування, але продовжує перевозити пасажирів.
Серед можливих рішень обговорювалися електронний обмін інформацією між страховиками, платформами та державними інформаційними системами, а також блокування можливості здійснювати перевезення в разі відсутності чинного договору страхування.
Як зазначається в інформації, окремою темою стало розмежування ролей і відповідальності всіх учасників перевезення – платформи, власника транспортного засобу, перевізника та безпосередньо водія. Учасники зазначили, що нова модель має враховувати фактичну структуру сучасного ринку, де власник автомобіля, перевізник, водій та сервіс, через який пасажир замовляє і сплачує поїздку, часто є різними особами.
За підсумками обговорення Мінрозвитку запропонувало взяти за основу підхід до страхування відповідальності автомобільних перевізників, запроваджений наказом №671 від 22 липня 2024 року, адаптувавши його до специфіки перевезень легковими автомобілями на замовлення (таксі).
Крім того, планується підготувати відповідні формулювання до законопроєкту, зокрема, щодо можливості участі платформ у процесі страхування перевізників, а детальні умови страхування, страхові суми, порядок укладення договорів та механізми контролю їх безперервної дії надалі опрацювати разом зі страховим ринком та НБУ.