АСБ пропонує розширити використання страхових механізмів у новому Митному кодексі

Умови участі страхових компаній у наданні митних гарантій і вимоги до страховиків-гарантів, а також можливість застосування механізм страхування для захисту життя, здоров'я та працездатності посадових осіб митних органів, повинні бути враховані при підготовці до другого читання проєкту нового Митного кодексу.

Про це йдеться у пропозиціях АСБ поданих до парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Національного банку України та Міністерства фінансів пропозиції, які стосуються удосконалення передбачених законопроєктом страхових механізмів, зазначається в інформації АСБ.

"Ми пропонуємо ширше використати можливості страхового ринку у новому Митному кодексі. Страховики можуть не лише забезпечувати митні платежі як гаранти, а й брати на себе частину ризиків, які держава сьогодні покриває прямими бюджетними виплатами. Для держави це можливість зробити відповідні витрати більш прогнозованими, а для страхового ринку – розширити напрями роботи", – зазначив генеральний директор АСБ Вячеслав Черняховський.

У частині митних гарантій АСБ пропонує узгодити положення нового Кодексу із законом "Про страхування" та нормативними актами НБУ. Зокрема, асоціація вважає за необхідне розмежувати право страховика надавати гарантії як фінансову послугу та його допуск до роботи гарантом перед митними органами.

Внесення страховика до митного реєстру гарантів, за пропозицією АСБ, має давати йому право виступати гарантом для цілей Митного кодексу, але не означати додаткової авторизації або ліцензування фінансової установи з боку митних органів. Регулювання НБУ при цьому має чітко визначати порядок урахування виданих страховиком митних гарантій у резервах, показниках платоспроможності, обліку та регуляторній звітності.

Пропозиції також стосуються страхового захисту посадових осіб Державної митної служби та її територіальних органів. АСБ пропонує вилучити із законопроєкту бюджетне медичне страхування членів їхніх сімей і спрямувати державне фінансування безпосередньо на захист працівників, які наражаються на ризики під час виконання службових обов'язків. Крім того такий захист також може охоплювати наслідки нещасних випадків, травми, інвалідність, тимчасову втрату працездатності та ризик смерті, а також передбачати страхування життя.

"Ми пропонуємо дати державі можливість використовувати різні моделі страхового захисту. Ризики нещасного випадку можуть страхуватися окремо ризиковими страховиками або включатися як додаткове покриття до договорів страхування життя. Це дозволить залучити до відповідних програм не лише ризикових страховиків, а й компанії зі страхування життя, посилити конкуренцію та розширити вибір для держави", – пояснив Черняховський.

Окремо АСБ пропонує обговорити можливість ширшого страхового захисту посадових осіб митних органів у разі інвалідності, травм і тимчасової втрати працездатності. Наразі проєкт Кодексу передбачає у разі смерті, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, пряму бюджетну виплату в розмірі десятирічної оплати праці за останньою посадою.

Одним із варіантів АСБ називає використання страхового механізму замість прямої бюджетної виплати зі збереженням відповідного рівня страхової суми. За такої моделі держава сплачуватиме наперед визначену страхову премію, а виплати у разі настання страхових випадків забезпечуватиме страховий ринок. На думку асоціації, це може зробити відповідні державні витрати більш прогнозованими та зменшити залежність бюджету від великих компенсаційних виплат, непередбачуваних за часом і обсягом.