Резолюція професійних об??днань небанківських фінансових установ про недовіру Голові Держфінпослуг В.О.Волзі

Розглянувши ситуацію, що склалась у регулюванні ринків небанківських фінансових послуг, професійні об’єднання небанківських фінансових установ підтримали наступне.

Основними напрямками діяльності регулятора ринку небанківських фінансових послуг на сучасному етапі професійні об’єднання небанківських фінансових установ вважають здійснення відповідно до законодавства реального захисту прав споживачів, сприяння розвитку ринків, їх оздоровлення, зокрема шляхом контролю за достовірністю звітності фінансових установ, оцінки їх реального фінансового стану, дотримання встановлених вимог щодо резервів, платоспроможності та капіталу. Діяльність за цими напрямками можлива шляхом встановлення та підтримання суворих і в той же час прозорих правил гри, однакових для всіх учасників ринку.

Викликає глибоке занепокоєння та обурення те, що Держфінпослуг під керівництвом В.О. Волги та окремі посадові особи Комісії у своїй діяльності замість системної роботи з оздоровлення ринків та їх розвитку спрямовують вкрай обмежені державні ресурси на організацію системного адміністративного тиску на небанківські фінансові установи, керуючись іншими критеріями, ніж вимоги законів України, усталена міжнародна практика, відповідальність перед суспільством.

Результатом дій посадових осіб Держфінпослуг є не тільки відсутність позитивних зрушень, а й суттєве погіршення становища на фінансових ринках, перерозподіл ринків на користь компаній, які сповідують недобросовісні методи конкуренції, зокрема через демпінг у страхуванні, прикритий недостовірною звітністю та бездіяльністю Регулятора.

Голова Держфінпослуг дозволяє собі проголошення публічних заяв, які провокують хаос на ринках небанківських фінансових послуг, дезорієнтують їх учасників, підвищують ризики у діяльності фінансових установ та збільшують загрози невиконання ними своїх зобов’язань. Такою, зокрема, є заява щодо відсутності в Державному реєстрі фінансових установ значної частини їх відокремлених підрозділів та планів Регулятора наведення порядку в цій сфері шляхом позбавлення ліцензій та виключення з реєстру фінансових установ. І це при тому, що протягом другого та третього кварталу поточного року з реєстру працівниками Комісії неправомірно було виключено більше тисячі відокремлених підрозділів.

Неправомірність дій керівництва Регулятора та не відповідність їх сучасному стану ринків фінансових послуг проявляється, зокрема, в наступному:

1. істотне ускладнення всіх реєстраційних, ліцензійних та дозвільних процедур, поява не встановлених законодавством вимог та правил до діяльності фінансових установ, зупинення ліцензій без належних на те підстав. Фінансові установи стикаються з попранням принципів державної служби, непрофесіоналізмом та некомпетентністю. До квітня 2010 року внесення змін до відокремлених підрозділів ломбардів тривало до двох тижнів, на сьогодні цей строк складає 3-4 місяці;
2. сьогодні діяльність кредитних спілок в сегменті мікрокредитування практично паралізовано непрофесійними діями співробітників Держфінпослуг, які під гаслом боротьби з кредитними спілками, що ошукують своїх вкладників, змушують кредитні спілки, які діють на принципах прозорості, не мають заборгованості перед вкладниками та виконують всі нормативи, від 3-ох до 6-ти разів подавати документи на отримання ліцензії. Причини відмови — дріб’язкові формальності, а в результаті, відсутність необхідних ліцензій веде до дестабілізації діяльності кредитних спілок та цього ринку в цілому. В той же час, за 10 місяців поточного року ніяких позитивних змін у проблемних кредитних спілках не спостерігається. Іншими словами, там де дуже погано, краще не стає, а там де добре, Комісією робиться все, щоб теж стало погано. При цьому, розроблений Держфінпослуг проект Концепції розвитку кредитної кооперації приховується, що посилює негативні очікування та непевність на ринку;
3. видання неправомірних приписів, в т.ч. внаслідок привласнення функцій судових та інших органів, зокрема, шляхом неправомірного встановлення юридичних фактів, втручання в суто договірні правовідносини, тлумачення на власний розсуд умов договорів, ігнорування рішень судів, що прийняті у аналогічних випадках. Зокрема, щодо страхового ринку посадові особи Держфінпослуг неправомірно зобов’язують здійснювати страхові відшкодування. Внаслідок цього вимиваються кошти страхових резервів, створюється поле для корупції і зловживань через примушення страховиків сплатити страхові відшкодування конкретним особам, залишаються без джерела фінансування виплати тисячам добросовісних страхувальників і потерпілих;
4. формальний розгляд заяв апеляційною комісією Держфінпослуг. Практично у всіх випадках комісія підтверджує неправомірні рішення, як правило, не призупиняючи їх дію на час розгляду, не повідомляючи про прийняті рішення, або ж надсилаючи повідомлення, у яких відсутня будь-яка мотивація. Якщо строк виконання припису закінчився в період дозволеного нормативно-правовими актами апеляційного оскарження, не встановлюється новий строк, не видається довідка про відсутність невиконаних заходів впливу;
5. небажання узагальнення Регулятором практики застосування заходів впливу та дозвільних процедур, що робить діяльність Держфінпослуг непрозорою, надає можливості за однакових умов приймати різні, навіть протилежні за своєю суттю рішення, призводить до створення штучного інформаційного вакууму, невизначеності, не прогнозованості дій Регулятора;
6. приховування від учасників ринку та суспільства інформації про стан фінансових ринків;
7. нав’язування послуг дочірнього підприємства Держфінпослуг «Інформаційно-технологічного центру» (ІТЦ) щодо розміщення фінансовими установами замовлень на виготовлення бланків, голограм, спеціальних знаків;
8. організація неефективних аудиторських перевірок страховиків за їх кошти. Примус страховиків до проходження додаткового аудиту вчинявся за відсутності необхідної нормативно-методологічної бази. Аудитори, які проводили додаткові перевірки, не мали необхідний досвід в проведенні аудиту саме страховиків, а не рідко і значно нижчий фаховий рівень, ніж аудитор, обраний страховиком, деякі з них взагалі не пройшли контролю якості з боку Аудиторської палати. Додаткові аудиторські перевірки стосувалися звітності страховиків за 2009 рік. Тому аудит, не залежно від його якості, і не міг встановити реального фінансового стану страховика на поточний момент, а отже, не міг бути покладений в основу дій Держфінпослуг щодо оздоровлення страхового ринку. Цими діями дискредитовано надзвичайно важливий для оздоровлення страхового ринку, посилення контролю за достовірністю звітності інструмент — проведення додаткової аудиторської перевірки;
9. організація поборів з ринку шляхом примусового навчання керівників та працівників фінансових установ, їх відокремлених підрозділів.

Об’єднання небанківських фінансових установ вбачають суттєву загрозу для подальшого існування та розвитку ринків фінансових послуг в тому, що Держфінпослуг, володіючи значними повноваженнями відповідно до законодавства, не забезпечивши прозорих та передбачуваних процедур та критеріїв їх застосування, привласнивши собі додатково не передбачені законодавством повноваження та ігноруючи вимоги законодавства, рішення судів, здобув необмежену владу над ринком та використовує її всупереч завданням, покладеним на Регулятор.

Створене Держфінпослуг корупційне поле негативно сприймається міжнародними фінансовими організаціями, що призводить до погіршення іміджу України в світі.

У зв’язку з ситуацією, що склалась в регулюванні ринків небанківських фінансових послуг, професійні об’єднання небанківських фінансових установ висловлюють недовіру Голові Держфінпослуг В.О.Волзі та звертаються до керівництва держави з проханням втрутитись в ситуацію, що склалась на ринку, вжити заходів щодо приведення діяльності Держфінпослуг у відповідність до Закону України “Про державне регулювання ринку фінансових послуг” шляхом забезпечення кардинальних кадрових змін в Регуляторі та відродження розвитку ринків небанківських фінансових послуг.