I знов за рибу гроші: навіщо НБУ знову піднімає ідею впровадження СПЛIТа на небанківському фінансовому ринку

Національний банк вкотре піднімає ідею впровадження СПЛIТа на небанківському фінансовому ринку. В інтерв’ю, заявах, дописах у ЗМI співробітники НБУ знову активно наголошують на необхідності прийняття законопроекту № 2413-a (СПЛIТ). Аргументи, які приводяться на користь проекту та якими "жонглюють" вже перед новою владою, залишаються ті самі. А от з думкою учасників ринку як не рахувалися раніше, так, схоже, і не збираються це робити.

Нагадаю, серед основних аргументів, які Нацбанк приводить на користь СПЛIТа, є підвищення ефективності регулювання ринків фінансових послуг з боку більш незалежних регуляторів, наділених більш широкими повноваженнями. На думку НБУ, регулятори фінансових ринків повинні бути здатними не лише приймати нові підзаконні нормативні акти, але й забезпечувати їхнє належне виконання.

Водночас, усі ми пам’ятаємо, чим закінчилося таке "ефективне" регулювання для банківського ринку України, коли саме необмежені повноваження НБУ з одночасною відсутністю відповідальності за наслідки привели до втрати заощаджень мільйонів українців і, як наслідок – повної втрата довіри до банківського ринку.

Тепер же НБУ хоче запровадити подібну модель регулювання і на небанківському фінансовому ринку. I, очевидно, саме для цього у законопроекті про СПЛIТ пропонується вивести фінансові установи з-під обмежень, що встановлюються Законами "Про ліцензування видів господарської діяльності" та "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Як і у випадку з банками Нацбанк хоче регулювати діяльність фінустанов виключно власними нормативно-правовими актами, які, як показує практика, можна приймати у п’ятницю ввечері, а вже в понеділок вимагати їх виконання. А що? Саме так в НБУ оперативно реагують на ризики. I байдуже, що подібний, одноосібний підхід до регулювання тримає ринок у постійному стресі.

Ще один аргумент, який наводить на користь СПЛIТа НБУ, – це забезпечення рівних умов діяльності усіх учасників фінансового ринку. I, в першу чергу, на переконання Нацбанку, це повинно стосуватися штрафів, накладених на фінансові установи за порушення у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів. Зокрема, якщо середній штраф, накладений на фінкомпанію, складає18,5 тис. грн, а на банки – 1,2 – 1,5 млн грн., то цю суму, на думку НБУ, треба вирівняти на користь мільйонних штрафів.

Однак, навіть у Висновку Головного юридичного управління Верховної Ради стверджується, що подібні підходи – є "свавіллям з боку регулятора". До різних секторів небанківського ринку не можуть застосовуватися однакові умови та норми. Також не можна порівнювати розміри штрафів до банків, які працюють на залучених коштах і мають багатомільйонні активи, з небанківськими фінансовими установами, які працюються на власних коштах (мова не йде про страхові компанії) і у більшості учасників активи не перевищують 3 млн грн.

До речі, специфіку роботи небанківських фінансових установ працівникам НБУ учасники ринку намагалися пояснити вже багато разів. Проте, здається, у регулятора так і не знайшлося часу розібратися з цим питанням – не вистачає спеціалістів з небанківського напрямку. Хоча, саме наявність 5000 співробітників НБУ висуває як ще один аргумент на користь прийняття законопроекту про СПЛIТ. Мовляв, це набагато більше, ніж 300 співробітників Нацкомфінпослуг.

Взагалі, складається враження, що кожний пункт законопроекту про СПЛIТ Нацбанк трактує, ґрунтуючись виключно на якихось свої теоріях. Але чи відомо йому, що теорія і практика часто, на ділі не мають мало чого. I що перед тим, як готувати теорію бажано поспілкуватися з учасниками ринків, а не з одним-двома його учасниками (не представниками, а саме – учасниками), які НБУ так прагне регулювати.

Натомість, НБУ показово ігнорує спілкування з ринком та продовжує від нього дистанціюватися. Громадськість, наприклад, в черговий раз здивувало, що Нацбанк, Мінфін, ФГВФО, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг підписали меморандум про співпрацю. При цьому знову не залучивши до цього процесу представників фінансового ринку.

Аналізуючи ситуацію, що складається, Об’єднання учасників фінансового ринку (ОУФР), яке об’єднує 15 асоціацій та профільних організацій небанківського фінансового ринку, звернулися до президента України Володимира Зеленського з листом для того, щоб вияснити, чи вірно подають йому інформацію стосовно СПЛIТа "теоретики". I чи справді, нова команда президента володіє ситуацією, яка склалася на сьогодні у небанківському секторі.

Ми, як і Нацбанк, також готові викласти свої аргументи та пояснити новій владі, чому такий СПЛIТ, який пропонується сьогодні, неможливо реалізувати. I ми повністю відкриті до співпраці для напрацювання реальних механізмів покращення ситуації на ринку. Механізмів, заснованих на практичному досвіді, досвіді не тільки багатьох років роботи, а і "пережитих", доволі гідно пройдених фінансових і політичних криз, а не приблизних прорахунках в теорії.