Чому фінринку не потрібен такий СПЛIТ

Реформи у фінансовій сфері повинні бути виваженими, не створювати конфлікт інтересів між секторами та відповідати потребам ринку, а головне – його споживачів

Ще кілька тижнів і в Україні запрацює Верховна Рада нового скликання, і всі сподіваються, що нас чекають нові позитивні тенденції і законопроекти на різних ринках. Сподівається на це і ринок небанківських фінансових послуг. Однак, за останні дні оптимістичні очікування фінансових установ стали дещо згасати. Адже Національний банк знову намагається реанімувати багатостраждальний законопроект № 2413 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг" (більш відомий як СПЛIТ), який передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг і передачу функцій регулювання небанківських фінансових ринком НБУ і НКЦБФР.

Нагадаємо, законопроект № 2413 включали до порядку денного засідань Верховної Ради вже 18 разів. Однак він так і не був прийнятий, бо не підтримувався більшістю депутатів попереднього скликання. I ось чому:

По-перше, СПЛIТ передбачає перехід від законодавчого регулювання ринку небанківських фінансових послуг до регулювання за допомогою підзаконних нормативно-правових актів, з необмеженими повноваженнями регуляторів та відсутністю будь-яких контрольних механізмів.

Iншими словами, СПЛIТ виводить всі сфери фінансових послуг з-під дії законів, що встановлюють загальновизнані принципи державного регулювання. А саме, законів про ліцензування, про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері госпдіяльності, про адміністративні послуги та про засади державної регуляторної політики.

При цьому саме завдяки цим законам небанківський фінансовий ринок, який, на відміну від банків, працює виключно за рахунок власних коштів, зміг пережити останні економічні кризи і досягти не тільки стабільності, але і продемонструвати зростання своїх показників.

По-друге, законопроект 2413а не містить достатніх правових механізмів для ефективної реалізації державного регулювання у сфері небанківських фінансових послуг.

По-третє, положення СПЛIТа суперечать таким принципам верховенства права, як юридична визначеність і заборона свавілля з боку регулятора, який не оприлюднює і не узгоджує з жодним державним органом вимоги та правила, встановлює їх на власний розсуд і вимагає їх виконання за відсутності права оскарження.

До речі, саме на це звернуло увагу Головне юридичне управління ВР, яке визнало законопроект "неконституційним" і таким, що в разі прийняття призведе до свавілля регулятора і неможливості ринку захищати свої права та інтереси.

Завдяки тому, що регулятор ринку небанківських фінансових послуг –Нацкомфінпослуг – здійснює регулювання та нагляд за ринком відповідно цим законам та з урахуванням специфіки та особливостей ринку, небанківський фінансовий ринок за останні два роки продемонстрував надзвичайний ріст.

Якщо в 2016 році об'єм наданих фінкомпаніями фінансових послуг становив 39,7 млрд грн, то в 2017 році цей показник виріс до 90,2 млрд грн, а в 2018 – до 119 млрд грн. При цьому об'єм виданих кредитів фінустановами виріс з 24,3 млрд грн у 2016 році до 45,2 млрд і 67,2 млрд грн відповідно.

Так, є й скарги на роботу фінансових установ. Однак, якщо уважно проаналізувати заяви скаржників, можна виявити, що більшість з них – боржники за кредитами, які відмовляються їх сплачувати. Вони скаржаться на договори та несправедливі ставки за кредитами. Але ж, підписуючи договори, вони всі ці умови бачать, проте все одно беруть позики, а потім ідуть зі скаргами до Нацкомфінпослуг, яка, як регулятор, звичайно, перевіряє ці компанії. Адже, на відміну від НБУ, Комісія наділена функціями захисту прав споживачів.

Спільнота ринку небанківських фінансових послуг вважає своїм обов’язком ще раз наголосити: передача функцій регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком НБУ та НКЦПФР призведе до звуження ринку, його монополізації окремими установами, скорочення обсягів кредитування, підвищення вартості послуг, а також чергової втрати робочих місць та скорочення податків до державного бюджету.

I саме тому ми вважаємо, що реформи у цій сфері повинні бути виваженими, такими, що не створюють конфлікт інтересів між секторами та відповідають потребам ринку, а головне – його споживачам.

НБУ, в свою чергу, має здійснювати монетарну політику, про що, зокрема, йдеться у Конституції України.

Також не можу не зауважити, що модель регулювання, запропонована СПЛIТом, в дійсності не використовується ані в Європі, ані в Америці. Навіть в Росії, яку наводять як приклад мегарегулятора, система регулювання та нагляду суттєво різниться з моделлю, запропонованою СПЛIТом.

Представники ринку мали зустріч з міжнародними донорами, на якій обговорювалися питання реформування небанківського фінансового ринку. Більшість аргументів, які наводились представниками ринку проти прийняття СПЛIТа були для донорів новими та несподіваними. Тобто, вони не були знайомі з текстом самого законопроекту і способами реалізації реформи фінансового сектору, яку пропонує СПЛIТ. У той же час вони допустили, що реформа фінансового ринку може бути проведена в інший спосіб.

Саме тому більшість небанківського фінансового ринку, а зокрема 14 асоціацій (включаючи ОФУ) – членів Об'єднання учасників фінансового ринку (ОУФР) не підтримують СПЛIТ, але підтримують реформи у сфері регулювання фінансових ринків.

Більше того, ОУФР напрацювало нотатки проекту закону, який пропонує консолідацію функцій державного регулювання та нагляду шляхом утворення одного державного органу, до повноважень якого відносяться функції НКЦПФР та Нацкомфінпослуг, з одночасною імплементацією в українське законодавство міжнародних стандартів IAIS (Міжнародної асоціації органів страхового нагляду), IOРS (Міжнародної організації органів нагляду за пенсійними фондами) та IOSCO (Міжнародної організації комісій з цінних паперів). Саме така модель, на нашу думку, відповідає кращим світовим практикам і широко застосовується в багатьох країнах ЄС.

Ми сподіваємося, що новообрані депутати ВР дослухаються до аргументів ринку. Хоча б тому, що загальноприйнята європейська практика – це враховувати позицію ринку, діяти разом з ринком, а не всупереч йому. I саме це буде запорукою його розвитку.