Зважай!Те

Небанківський фінринок пропонує нову концепцію реформування державного нагляду.

Про історію цього непростого та досить чутливого питання, а також про найкращі для України та ринку шляхи вирішення проблеми розповідає Вячеслав Черняховский

"Спліт", народжений попередньою владою в 2015 році, одразу після безпрецедентного законодавчого розширення повноважень НБУ, викликаного як кризовою ситуацією в економіці України, так і – будемо відверті – бажанням пропрезидентської партії розширити свій вплив на фінансовий сектор в цілому та фінустанови зокрема. Зараз 2019 рік, криза завершилася, президент і парламент змінились.

Незважаючи на це, ідеї законопроекту 2413а не зняті з порядку денного: 29 серпня у Верховній Раді зареєстрований законопроект 1069. Новий законопроект 1069 – це реінкарнація вимог та положень 2413а в ще більш відверто антибізнесовій формі.

Наша Ассоциация Страховой Бизнес АСБ, як і інші члени Об’єднання Учасників Фінансового Ринку – ОУФР, до якого входить ще 13 профільних громадських об’єднань, неодноразово підкреслювала: ми підтримуємо ідею реформування системи державного нагляду за небанківським фінансовим сектором, виступаємо лише проти підходу, коли реформи є антиконституційними і створюють передумови для корупції та тиску на бізнес. Обидва законопроекти – і старий 2413а, і новий 1069, на жаль, є саме такими.

Також ми неодноразово роз’яснювали, що модель регуляторного нагляду не має бути відірваною від реальності, вона повинна відповідати стратегічному баченню того, який саме небанківський ринок ми будуємо, яка стратегія його розвитку на найближчий час. На жаль, із зміною політичної команди ми не побачили змін у підходах чиновників до взаємодії з бізнесом. Розробку Стратегії-2015 для фінансових ринків, як і при попередній владі, намагались проводити у форматі "міждусобойчика" між НБУ, Мінфіном та двома Комісіями. Лише завдяки твердій позиції, активним зусиллям, численним зверненням до влади представники ринку і громадськості змогли добитись можливості брати участь в цьому процесі.

Ми вирішили не чекати, доки держава прислухається до окремих наших пропозицій щодо регуляторної політики, а розробити цілісну та системну Концепцію, основні положення якої спираються на досвід регулювання, запроваджений у західноєвропейських країнах, передусім, у нашого найближчого сусіда – Польщі, чий стан та передумови розвитку ринку свого часу був найбільш наближеним до поточних реалій України.

В чому полягають основні принципи, на яких ґрунтується Концепція?

Зараз реалізація регуляторної та наглядової функцій держави щодо небанківського фінансового сектору суперечить одному з основних принципів управління: той, хто визначає правила гри, не повинен контролювати їх дотримання. Тобто той, хто пише нормативні та методологічні документи, не повинен перевіряти, як суб’єкти ринку дотримуються їхніх вимог та навпаки.

Зосередження наглядових і основних регуляторних функцій у одних і тих самих посадових осіб викликає конфлікт інтересів, коли ті ж самі чиновники створюють правила та змінюють їх на власний розсуд в процесі своєї ж роботи по нагляду.

Крім того, одним із ключових елементів організації нагляду за фінансовими ринками в більшості країн світу є захист прав споживачів фінансових послуг. В країнах єС система захисту прав споживачів включає діяльність як наглядового органу, так і інститутів досудового розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами і надавачами фінансових послуг. Враховуючи кращі світові практики, в Україні на часі запровадити розмежування функцій регулювання і нагляду, створивши при цьому таку систему захисту прав споживачів, що працюватиме як на рівні регулятора, так і застосовуватиме механізми досанкційного вирішення спірних питань.

Як це має бути зроблено?

1. Повноваження розробки підзаконної нормативно-правової бази покладатиметься на Мінфін аналогічно тому, як зараз провадиться податкова політика чи фінансовий моніторинг: Мінфін розробляє правила та вимоги, перевіркою їх виконання займаються відповідно податкові органи та Держфінмоніторинг разом із іншими уповноваженими на здійснення такого нагляду органами державної влади.
2. Створюється новий орган нагляду за ринками небанківських фінансових послуг, до повноважень якого будуть віднесені наглядові функцій Нацкомфінпослуг та НКЦПФР, а також захист прав споживачів фінансових послуг.

   Не можу не нагадати, що свого часу Нацкомфінпослуг була створена з ініціативи екс-президента Януковича з порушенням Конституції. I державі варто було б не повторювати ту саму помилку, намагаючись з порушенням конституційних норм передати функції Комісії до НБУ, а тверезо поставитися до побажань західних партнерів, зокрема, МВФ, і створити наглядовий орган, чиї повноваження відповідатимуть потребам національного ринку та нормам основного Закону України. Ліквідація Комісій та створення єдиного наглядового органу для усього небанківського ринку було б оптимальним рішенням.

   Отже, не варто посилатись на те, що меморандум з МВФ вимагає передачі регуляторних та наглядових функцій саме Нацбанку. В меморандумі з МВФ домовленості сформульовані наступним чином: "Ми очікуємо, що Верховна Рада прийме закон, який перегляне розподіл повноважень нагляду за різними фінансовими посередниками (Закон "Спліт", №2413а – структурний маяк) та законодавство, що встановлює повноваження, незалежність та інституційну спроможність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку". Я впевнений, що МВФ готовий розглядати як структурний маяк не лише колишній законопроект 2413а, чи новий 1069, але й альтернативні проекти законів, що консолідують функції нагляду. Переконаний, що західні партнери не можуть мати на меті спонукати нашу країну до таких недемократичних кроків, як прийняття закону, що суперечить нормам Конституції та створює корупційні ризики.

3. При цьому необхідно забезпечити достатню інституційну спроможність нового наглядового органу. Нацкомфінпослуг і зараз має досить багато повноважень для запровадження ефективного нагляду. В ідеалі, єдиному наглядовому органу доцільно було б додати деякі права, які дадуть змогу посилити його інституційну спроможність.

Ще одним важливим інструментом підвищення інституційної спроможності наглядового органу є його фінансування. Нагадаю, що небанківський фінансовий ринок минулого року сплатив 7 млрд. грн. податків. Частину цих надходжень може бути доцільним спрямувати на фінансування такого органу за умови того, що регуляторна політика буде системною, прозорою, наглядовий орган – наділений достатніми повноваженнями, але без можливості провадити кулуарну політику і чинити тиск на бізнес, із збереженням системи запобіжників та противаг.

Які саме кроки необхідні для втілення Концепції у життя?

1. Підготувати та винести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання у сферах ринків фінансових послуг та фондового ринку, який передбачає внесення змін до Кодексів та законів України в частині визначення органу, який відповідає за нагляд за ринками фінансових послуг, цінних паперів та фондового ринку.

   До повноважень цього органу входитиме нагляд за тими ринками фінансових послуг, який зараз належить до компетенції Нацкомфінпослуг та НКЦПФР. Важливий момент, на якому ми ставимо акцент: наглядовий орган має бути підзвітним широкій громадськості (суспільству) та Верховній Раді України. Це повинно бути прописано в законодавчому порядку, щоб уникнути проблем, які ми маємо зараз у взаємовідносинах влади, громадськості та представників бізнесу.

   ОУФР вже почав консультації з представниками нового складу ВР щодо розробки такого законопроекту.

2. Наділити наглядовий орган такими ж функціями у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг, що мають наглядові органи країн єС, а саме:
   • видання спеціальних приписів, які примушують фінансові установи виконувати покладені на них зобов’язання перед споживачами, не підміняючи при цьому органи судочинства;
   • аналіз реклами фінансових послуг та моніторинг ринкової поведінки фінансових установ та застосування заходів впливу у випадку порушення прав споживачів;
   • посилений нагляд за певними операціями підзвітних фінансових установ у випадку порушення прав споживачів.
3. Закріпити відповідальність за формування політики у сфері ринків фінансових послуг за Міністерством фінансів України. На рівні закону має бути визначено обов’язок Мінфіну обговорювати з учасниками фінансового ринку та інститутами громадянського суспільства ініціативи щодо запровадження нових вимог державного регулювання.
4. Після прийняття закону створити Національну комісію, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів, яка виступить правонаступницею НКЦПФР і Нацкомфінпослуг
5. Прийняти зміни до держбюджету для фінансування нового органу тощо.

Настирливі намагання протягом декількох років прийняти законопроект 2413а, незважаючи на те, що Головне юридичне управління ВР вказало на його антиконституційність, а тепер спроби прийняти новий законопроект 1069, що посилює найгірші недоліки 2413а, краще було б замінити на планомірну і системну роботу, за декілька кроків якої ми отримаємо європейську модель регулювання, що ефективно функціонуватиме багато років.

Впевнений, що цей запропонований нами підхід до реформування системи державного нагляду за небанківським фінансовим сектором набагато ефективніший, ніж зміни, закладені у законопроекті 2413а. До того ж, в умовах очікування світової економічної рецесії для забезпечення фінансової безпеки України буде набагато краще, якщо НБУ сфокусується на основній функції – проведенні монетарної політики та стабільності гривні і не розпорошуватиме увагу і ресурси на нагляд за небанківським фінансовим ринком.