Небанківські установи: чи готові до нових реалій?

Чимало керівників компаній цього сегмента фінринку очікують на певні проблеми при переході їхнього регулювання до Нацбанку

Першого липня очікуємо перехідного періоду в справі регулювання небанківського фінансового ринку з "рук" Нацкомфінпослуг до Нацбанку України, згідно з відомим законом про "спліт". Проте, до 31 грудня 2020 року ці два регулятори поки що працюватимуть разом. А НБУ вже активно розпочав моніторити та контролювати такі установи.

НБУ каже, що майже повністю готовий

"Урядовий кур’єр" торік неодноразово писав на цю тему і тоді, чесно кажучи, не було помітно великої радості фігурантів ринку щодо переходу регулювання до НБУ.

Що ж маємо напередодні 1 липня 2020 року? Чи виявилися готовими до цього важливого кроку установи небанківського фінансового ринку: страхові компанії, МФО, ломбарди, кредитні спілки? Та чи готовий до своєї нової та значно розширеної місії сам Нацбанк України?

Керівники НБУ зазначають, що їхня установа до такого важливого кроку повністю готова. Так, у офіційній відповіді "Урядовому кур’єру" топменеджери головного фінансового регулятора зауважують, що до 1 липня 2020 року було змінено структуру НБУ, а також утворено нові підрозділи та відділи для успішного початку їхньої роботи, скерованої на регулювання ринків небанківських фінпослуг.

Слід додати, що протягом значного проміжку часу, ще до настання 1 липня, чимало компаній ринку могли пройти відповідну реєстрацію на сайті головного регулятора. Цікаво, що третина з них вже подавала звітність до Нацбанку України, фактично ще не будучи йому підпорядкованими (в час, коли повне регулювання відбувалося Нацкомфінпослуг).

Обійми вже й не такі теплі?!

"Урядовий кур’єр" з’ясовував, що про це думають фігуранти ринку небанківських фінпослуг.

Президент НАКСУ Петро Козинець зокрема зазначає, всім учасникам ринку хотілося, щоб їхнє регулювання здійснювала окрема незалежна структура: "Вона й повинна виробляти особливі правила гри для ринку. А то Нацбанк виконує як наглядові, так і регуляторні функції. Однак те, що зараз декларує НБУ, надає нам впевненості, що все буде гаразд".

До того ж пан Козинець не вважає роботу Нацкомфінпослуг, яка упродовж кількох років займалася регулюванням діяльності кредитних спілок, гарною. Як влучно каже фахівець, компанії деякий час перебували на низькому старті.

Це й зрозуміло, адже ринок у період очікування вагомих змін жив дещо знервовано, а установи фактично не знали багатьох питань щодо їхнього подальшого життя під "керуванням" Нацбанку України.

А ось генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський є категоричнішим у своєму ставленні до "спліту" та зокрема до ступеню готовності і регулятора, і компаній до "теплих обіймів" Нацбанку. На його переконання, є ціла низка факторів, які свідчать про неготовність НБУ до цього процесу: немає програми антикризових заходів, бракує чимало нормативно-правових актів, нездатність Нацбанку у повній мірі приймати фінансову та регуляторну звітність (хоча, сам регулятор дав чітку відповідь про повну здатність – Авт.).

"Якщо дату початку спліту було б перенесено на пів року-рік, всі сторони процесу – Нацкомфінпослуг, НБУ, НКЦПФР, майже 2 тисячі небанківських фінансових установ, професійні об’єднання – могли за цей час якнайкраще вибудувати процедури взаємодії, передати досвід та підготуватись до зміни регуляторів", – зазначає експерт.

Підтвердити частково правоту слів аналітика можна: Нацбанк України та Верховна Рада тільки збираються протягом періоду переходу ухвалювати низку нормативно-правових актів щодо регулювання ринку небанківських фінансових послуг. Якими вони будуть і як позитивно чи негативно впливатимуть на фігурантів ринку, ще не відомо. То й нервування компаній у цьому сенсі має під собою певну логіку.

Втім, керівники регулятора заспокоюють: після 1 липня для фігурантів ринку майже нічого не зміниться, хіба що "крім адреси, на яку необхідно звертатися, для подання звітності чи вирішення поточних питань". Там також додають, що у разі виникнення проблем, НБУ готовий оперативно розв’язувати їх у тісній співпраці з ринком, дотримуючись принципу прозорості.

Хвилювання можна зрозуміти

Олександр Камша, адвокат ЮФ "Iлляшев та Партнери" цілком розуміє деяку схвильованість компаній ринку та зазначає, що Національний банк України, ймовірніше, змінюватиме або встановлюватиме нові правила та нормативи після ретельного вивчення ситуації на ринку страхування України. "Можливо, проводитимуться наради та зустрічі з представниками страхового бізнесу для уточнення їх позиції щодо нормативного регулювання діяльності", – уточнює він.

Хоча один з учасників ринку страхування, який побажав залишитися інкогніто, заявив, що ніяких нарад та тим паче вироблення загальної компромісної позиції між керівниками Нацбанку та учасниками ринку не відбувалося та й навряд чи відбуватимуться надалі. Начебто, за його словами, головний фінрегулятор просто ставив до відома про той чи той крок та відповідні зміни, які чекають на учасників ринку.

А ось глава Всеукраїнської асоціації ломбардів Юлія Рожкова не бачить жодних проблем, пов’язаних з таким переведенням компаній ринку у відання Нацбанку. Вона вважає, що головний фінансовий регулятор робив і робить усе можливе, щоб учасники ринку почувалися комфортно та спокійно увійшли у новий формат регулювання.

Щодо критики свого колеги на низьку активність регулятора у питаннях спілкування з компаніями-фігурантами та виробленні спільної позиції, пані Рожкова додає: всю інформацію від НБУ компанії отримували вчасно, проводилися обговорення та відеоконференції (в період жорсткого етапу карантину), враховувалася їхня реакція та думка.

Чимало компаній ринку також хвилюються про те, що й у перехідний період, а особливо після його завершення, масово закриватимуться компанії, які не витримуватимуть нових правил гри та вимог регулятора, приміром, щодо капіталізації.

Нацбанк не має на меті закриття фірм. На початку, за словами керівників регулятора, діятиме старе регулювання і компанії повинні дотримуватися тих вимог, до яких вони, так би мовити, звикли, тобто старих.

I для всіх учасників ринку, щоправда, крім страхових компаній та кредитних спілок, у подальшому такі вимоги буде лише спрощено.

Отже, думки щодо подальшої долі та позитивних чи негативних очікувань компаній та НБУ різняться. Що станеться на ринку насправді зможемо дивитися онлайн, починаючи з 1 липня.