На главную страницу
 
Головна
Про нас
Новини
Обговорення
База знань
Довідники
Пошук
Карта сайту
Новини автоцивілки
Призначення і відставки
Злиття та поглинання
Новини законодавства
Новини медстрахування
Ексклюзив від АСБ
Новини НБУ
Корпоративні новини
Банківські новини
Поиск по сайту

Новини / Новини ринку

Говоримо про реальне страхування відповідальності уповноваженої особи з містобудівного контролю

Версия для печати Версия для печати
05.10.2021 

"Якщо ми говоримо про реальне страхування відповідальності уповноваженої особи з містобудівного контролю, а не про використання будь-яких схем чи імітації реформ, то ніхто з адекватних страхових компаній не буде укладати договори страхування на таких умовах. Те, що написане в законопроєкті №5655, в принципі не відповідає практиці страхування. Страхувати потрібно відповідальність не лише перед третіми особами за шкоду майну, життю та здоров’ю, а потрібно впровадити саме страхування професійної відповідальності для архітекторів, проєктантів, експертів, інженерів технічного нагляду від позовів контрагентів та третіх осіб у зв’язку з упущеннями, неумисними помилками, недбалими діями, допущеними ними при виконанні саме професійної діяльності", – каже генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський.

Нагадаємо, мова йдеться про законопроєкт №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності", який у липні був прийнятий у першому читанні, і зараз триває обговорення та доопрацювання до другого читання.

Зокрема, норми ст. 70 проєкту закону стосуються страхування цивільно-правової відповідальності уповноваженої особи з містобудівного контролю. У представників ринку страхування є багато зауважень до її положень.

Вячеслав Черняховський каже, що зараз в законі прописана відповідальність контролюючих осіб, це не є коректним, оскільки важко визначити, в чому саме полягає їхня цивільна чи професійна відповідальність. "Має страхуватись професійна відповідальність архітектора, проєктанта, технічних експертів. Те, про що ми говоримо, це – професійна відповідальність, тому ми пропонуємо переглянути ці норми і вказати чітко: кого, від чого та на чию користь ми страхуємо", – каже Черняховський.

Ще одне ключове зауваження до закону – це визначення страхових сум (максимальних розмірів виплат).

"По-перше, в проєкті чомусь вказана прив’язка до іноземної валюти, чого взагалі бути не може – це можуть бути або гривні або мінімальні зарплати", – вказує експерт. По-друге, ця страхова сума ніяк не прив’язана до обсягу діяльності та, відповідно, ризиків страхувальника, незалежно від того, проектується окремий невеличкий будинок чи багатоповерховий комплекс.

Крім того, керівник Асоціації вважає, що страхова сума занадто велика.

"На ринку України є одиниці компаній, чий ресурс взагалі дозволить братись за таке страхування, з такими страховими сумами. Закон про страхування говорить, що компанія може самостійно брати ризики, що не перевищують 10% від обсягу статутного фонду та резервів страховика. Тобто статутний фонд плюс резерви мають становити понад 50 млн. доларів, а це – дуже значна сума. Якщо її не вистачає, страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування, але у законопроекті запропонований настільки специфічний ризик, що його буде непросто перестрахувати, а той взагалі неможливо.

Таких компаній в Україні, у кого у наявності є такі суми резервів, вкрай мало, і страхувати відповідальність контролюючих осіб вони не будуть, бо це дуже вузький сегмент – тобто дуже великі ризики при незначних обсягах страхових платежів, що можна зібрати з потенційних клієнтів. Подібна ситуація вже була з приватними судовими виконавцями, коли Мін’юст закликав їх страхувати, бо компаніям це було просто невигідно", – коментує Вячеслав Черняховський.

Якщо до законопроєкту не будуть внесені зміни, то реформа, для якої він розроблений, просто не стартує.

"Або буде створена "спеціальна" страхова компанія під ці задання. Ми бачили подібні приклади на сусідніх ринках, і в них не має нічого позитивного: така "спеціальна" компанія як монополіст укладає договори, а потім, коли настає великий страховий збиток, зникає разом з винуватцем. Ми не повинні повторювати такі помилки", – каже В.Черняховський.

Ст.70 законопроєкту №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" у редакції, прийнятій у першому читанні:

Стаття 70. Страхування цивільно-правової відповідальності уповноваженої особи з містобудівного контролю

  1. Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок здійснення містобудівного контролю, уповноважена особа з містобудівного контролю зобов’язана до реєстрації уповноваженої особи у сфері будівництва укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
  2. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями уповноваженої особи з містобудівного контролю при здійсненні нею містобудівного контролю.
  3. Уповноважена особа з містобудівного контролю не несе відповідальності по зобов’язаннях держави.
  4. Мінімальний розмір страхової суми договору страхування цивільно-правової відповідальності уповноваженої особи з містобудівного контролю становить:
    1. 1) суму, еквівалентну трьом мільйонам євро в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на 1 січня відповідного року, – у разі здійснення містобудівного контролю на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) наслідками;
    2. 2) суму, еквіваленту п’яти мільйонам євро в національній валюті України (гривні) за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на 1 січня відповідного року, – у разі здійснення містобудівного контролю на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з значними (СС3) наслідками.
  5. Страховим випадком є заподіяння замовнику або третій особі шкоди внаслідок порушень та помилок при здійсненні містобудівного контролю.
  6. Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати п’яти відсотків розміру страхової суми.
  7. У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеної судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.
  8. Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи.
  9. Забороняється здійснення діяльності уповноважених осіб з містобудівного контролю без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
  10. Уповноважена особа з містобудівного контролю зобов’язана укласти договір страхування на новий строк не пізніше, як за 10 робочих днів до закінчення терміну дії договору страхування.
  11. «« Вернуться на первую страницу раздела



Администрация сайта не всегда разделяет мнение авторов чьи статьи размещены на ресурсе.
При использовании материалов сайта гиперссылка www.insurancebiz.org обязательна.
© 2006–2009 Ассоциация Страховой Бизнес