Бізнес обговорив макроекономічну ситуацію та нагальні питання з Мінекономіки

Сім місяців війни завдали непоправної шкоди навколишньому середовищу України. Попри труднощі військового часу, бізнес продовжує працювати в Україні, виконувати свої зобов’язання та будувати нові плани. Зокрема, значна частина промислових підприємств налаштована на продовження проєктів, спрямованих на декарбонізацію та сталий розвиток в цілому.

Про перспективи продовження євроінтеграційного реформування екологічної політики та законодавства попри виклики воєнного часу говорили учасники круглого столу Європейської Бізнес Асоціації "Екологічна дерегуляція під час війни та реформи задля євроінтеграції".

Як зазначила Світлана Михайловська, заступниця директора з представництва інтересів компаній-членів Асоціації, зараз бізнесу доводиться реагувати на операційні виклики, які збільшуються пропорційно до тривалості активної фази війни. Окрім загальної безпекової ситуації, мова йде про процедуру бронювання військовозобов’язаних працівників, прогнозованість фінансової та податкової політики, налагодження експорту. А останні атаки росії на критичну інфраструктуру України вимагають ще більшої пильності.

Водночас, розуміючи необхідність якісної підготовки до зеленого відновлення України після нашої перемоги, бізнес-спільнота презентувала третю оновлену Білу книгу Асоціації "Дерегуляція екологічного законодавства під час війни та реформи задля євроінтеграції". У документі сформовано бачення бізнесу щодо вирішення 9 ключових екологічних питань у контексті дерегуляції на час дії військового стану та імплементації європейського законодавства на період післявоєнної відбудови України та продовження шляху до членства в ЄС. Кожна пропозиція містить опис актуальної законодавчої бази, враховує вплив війни, досвід ЄС та пропонує шляхи вирішення у розрізі відповідальних органів.

В контексті євроінтеграції ключовими, на думку представників Асоціації, залишаються питання реформи промислового забруднення, цільового використання коштів екологічних податків та запуск ринку торгівлі парниковими квотами, реформа екологічної інспекції, поширення добровільного екологічного аудиту та екострахування, захист біорізноманіття та перехід до циркулярної моделі економіки. Дерегуляції природоохоронна сфера потребує в частині процедури оцінки впливу на довкілля, зменшення фіскального тиску на бізнес та спрощення доступу до надр.

БIЛА КНИГА

Українська кліматична та довкіллєва адженда дуже пов’язана із регулюванням ЄС. Про взаємодію з ЄС та нові фокуси кліматичної політики, які стають ще більш важливими для України з огляду на її статус країни-кандидата на вступ до ЄС, розповів Станіслав Зінченко, директор GMK Center, голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Наприкінці минулого року Європарламент, Рада ЄС та Єврокомісія у спільній декларації визначили законодавчі пріоритети на 2022 рік. На першому місці з-поміж ключових політичних цілей – стратегія сталого зростання, що базується на Європейські зеленій угоді та розробці політик в рамках пакету Fit for 55 для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.

Можна виділити 3 основні тенденції у екологічній політиці ЄС у 2022 році – прискорення розвитку відновлюваних джерел енергії, підвищення екологічних та кліматичних стандартів для внутрішньої промисловості та продовження курсу на запровадження нетарифних бар’єрів для третіх країн.

Втім, було б неправильно стверджувати, що війна росії проти України не вплинула на політичні рішення ЄС щодо клімату та довкілля. Наприклад, з метою прискорення енергетичного переходу європарламентарями підтримано амбіційні скорочення споживання енергії в ЄС на 14,5% та досягнення 45% частки ВДЕ у загальному енергетичному балансі до 2030 року.

Напрацюваннями в роботі Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування за період 8 місяців війни поділився його Голова Олег Бондаренко. Так, був ухвалений рамковий закон про управління відходами, а також прийняті законопроєкти щодо удосконалення механізму регулювання викидів забрюднюючих речовин в атмосферне повітря та щодо Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів.

Найближчим часом планується робота над двома законопроєктами в найбільших галузях у сфері управління відходами – про відходи видобувної галузі та управління відходами тари та упаковки. Також в Комітеті запланована робота над продовження реформи у сфері надрокористування, яка передбачає спрощення доступу інвесторів до надрокористування, перегляд процесів отримання дозволів, подальшу дерегуляцію галузі.

Пан Бондаренко подякував бізнесу, який спрямовує ресурси на екомодернізацію підприємств та впровадження нових технологій, не чекаючи імперативних змін до законодавства. При цьому він зазначив, що надалі відбуватиметься посилення державного регулювання у сфері охорони довкілля, як того вимагають наші євроінтеграційні зобов’язання, однак на час війни воно здійснюватиметься з урахуванням стану галузей, підприємств. Реформа державного контролю, на переконання пана Бондаренка, має бути наскрізною і охоплювати всі питання подолання промислового забруднення, і в частині фінансування, і в частині екологічного контролю.

Про роботу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за останні сім місяців розповів Олександр Краснолуцький, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, Міністерством був створений ресурс Екозагроза для фіксації злочинів проти довкілля, ведеться робота над реформуванням роботи екологічної інспекції, зміною процедури оцінки впливу на довкілля. Як країна-кандидат на вступ до ЄС, Україна підписала програму LIFE, яка допоможе фінансувати проєкти, спрямовані на захист довкілля та клімату.

Україна рухатиметься в сторону гармонізації національного законодавства з нормами ЄС, зокрема у частині реформування екологічних податків та розподілу фінансування. Наразі фахівці Міндовкілля вивчають європейський досвід у контексті впровадження інтегрованих дозволів, який буде згодом відображений у законопроєкті №6004-2. Також планується робота з інтеграції систем звітності та статистики, аби зекономити ресурси бізнесу на подання звітності.

Зміни до процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) учасники зустрічі обговорили з Мариною Шимкус, директоркою департаменту оцінки впливу на довкілля при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. У Міністерстві намагатимуться спростити процедуру ОВД та зробити більш прозорою та об’єктивною, зберігаючи баланс між інтересами громадськості та бізнесу. Асоціація надавала свої рекомендації до реформування цієї процедури, більшість з яких Міністерство врахувало, як було повідомлено. Наразі готується фінальна версія законопроєкту.

Як відомо, наразі в країні діє мораторій на проведення планових екологічних перевірок, проводяться позапланові і лише у виключних випадках. I, як розповів Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, активно допомагає обраховувати збитки довкіллю внаслідок військових дій. За підрахунками Держекоінспекції, шкоди навколишньому середовищу від війни вже завдано більше ніж на 1 трлн грн. Фахівці Держекоінспекції разом з міжнародними експертами працюють над новими методиками розрахунків збитків. Сьогоднішнє завдання – зведення єдиної судової справи та передача до міжнародних судових органів усього необхідного, аби Україна могла отримати кошти для відновлення екології. Відбудова України здійснюватиметься за європейським підходом, тож спільно з Міндовкілля Держекоінспекція долучається до міжнародного діалогу для перейняття кращих практик і допомоги бізнесу.

Дякуємо представникам Верховної Ради та Уряду, а також представникам бізнесу, які знайшли час долучитись до зустрічі, чим вкотре підтверджують актуальність екологічного порядку денного попри війну!