Страховий ринок України святкує 30-тиріччя ухвалення Декрету Про страхування

У 1991 році СРСР розпався, Україна стала самостійно вирішувати усі питання страхової діяльності. Але перед розпадом союзу "Держстрахом" було розроблено проект Закону "Про страхування", розповідає Начальник Управління нагляду за фінансовими компаніями НБУ Олександр Залєтов.

Варіант його був направлений і до "Укрдержстрах", де його, природно, розглянули, переробили та відправили до Кабміну України. Паралельно, в порядку особистої ініціативи проект Закону розробив Євген Ананко, опублікував його в газеті "Україна-Business" і теж направив до Кабміну. На ці проекти Законів були доручення віце-прем’єра Олега Слєпічова "доопрацювати та погодити".

Склад комісії з доопрацювання Закону: Є.Ананко, В.Бродський, І.Гордієнко, М.Кравченко, С.Сосновський, В.Стецюк, М.Тригуб, О.Філонюк, В.Шевченко. Після доопрацювання Закон містив 38 статей.

У цей час набирала обертів "Українська фінансова група" Валерія Бабича. Американські партнери Валерія Бабича виступили ініціаторами створення в Америці "Українського юридичного страхового фонду". Завданням Фонду є створення страхового законодавства для України на основі світового досвіду. Засновники фонду запропонували провести експертизу проекту Закону в США за участю юристів-страховиків з багатьох країн (на відміну від нашої практики, на заході були вузькоспеціалізовані юристи).

Укрдержстрах теж став учасником цього Фонду і в липні 1992 року Микола Тригуб, Валерій Бабич, його заступник В’ячеслав Скригін та помічник Олега Слєпичова Сергій Іващенко вирушили до Нового Орлеану. За три дні постатейно пройшлися за варіантом Закону. Весь тягар коментування ліг на Миколу Тригуба, оскільки Валерій Бабич був організатором. Юристи тільки ставили питання, як ми розуміємо ту чи іншу статтю Закону, без особливих коментарів. Прощаючись, пообіцяли надіслати свої коментарі та свій готовий проект Закону, який відповідає світовим стандартам.

До вересня 1992 року вони справді надіслали коментарі до нашого проекту Закону та свого проекту Закону. Українські фахівці прочитали "американський" проект Закону та побачили, що за формою, структурою, стилем викладу, термінології він серйозно відрізняється від наших Законів. Тому прийняли рішення взяти за основу все ж таки наш проект Закону та доопрацювати його відповідно до наданих пропозицій та коментарів.

У ході доопрацювання кількість статей збільшилася з 38 до 61. Закон направили до Кабміну, а потім, схвалений Кабміном – до Верховної Ради України.

Вже в період доопрацювання його у відповідному комітеті Верховної Ради України з ініціативи прем’єр-міністра України Леоніда Кучми Верховна Рада передає повноваження щодо прийняття нормативних документів (декретів) з економічних питань, які не врегульовані Законом, Кабміну. І проект Закону, уже узгоджений у комітеті Верховної ради, повернули до Кабміну.

Остаточно редагував Закон Сергій Терьохін, багато чого було викреслено та додано щось своє. Натомість Закону з’явився Декрет Кабміну "Про Страхування", який вийшов у травні 1993 року. Із 61 статті сталося 45 статей. Нормативна база страхових компаній створювалася на основі існуючих документів "Укрдержстраху".

Позитивну роль у розвитку ринку страхування відіграло створення Ліги страхових організацій України. Згодом було створено перший регулятор страхового ринку — Укрстрахнагляд ( у народі Страх-переляк), який очолив Ігор Яковенко — видатний державний діяч, науковець Незалежної Украіни.