Опис сесії №3 "Небанківські фінансові послуги" форуму IX Legal Banking Forum

Фінальна частина IX Legal Banking Forum пройшла під головуванням Олега Дерлюка, керуючого партнера Stron Legal Services.

Страхування політичних і воєнних ризиків

Цій темі було присвячено дві доповіді, що тільки підтверджує нагальність та актуальність такого страхування.

Сергій Савчук, директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ, представив модель страхування воєнно-політичних ризиків (ВПР), як її бачить НБУ.

Страхування ВПР в Україні за сучасних умов характеризується так:

• у корпоративних договорах майнові ризики із покриттям ВПР розміщуються на ринку перестрахування індивідуально за окремим запитом (найчастіше через міжнародних брокерів, покриття надає Lloyd's);
• передання ВПР на перестрахування значно ускладнилося з 24.02.2022 – Україна має найвищий рівень ВПР на Political risk Map* 2022;
• у більшості роздрібних договорів (зокрема, КАСКО, страхування майна, квартир, будинків, НВ, ДМС) страхування ВРП є винятком.

Наразі в Україні відсутній комплексний механізм покриття ВПР (як тих, що сталися, так і майбутніх).

За словами пана Савчука, над створенням воєнного страхового пулу працюють зараз в НБУ.

Також представник регулятора поділився механізмом побудову безпечної системи на майбутнє. Адже створення спеціального механізму страхування ВПР забезпечить необхідний захист інвесторів (а на другому етапі – також всіх фізичних і юридичних осіб), підвищить економічну привабливість української економіки, залучить інвестиції для повоєнного відновлення України.

Перший етап:

перехідна модель швидкого запуску страхування воєнно-політичних ризиків. Передбачає використання коштів, залучених урядом України від країн G20, міжнародних агентств розвитку та інших міжнародних донорів шляхом їх акумулювання у трастовому фонді. Строк запуску – до 6 місяців з моменту виділення фінансування міжнародними донорами.

Другий етап:

довгострокова модель страхування воєнно-політичних ризиків. Передбачає створення воєнного страхового пулу України – спеціального об'єднання страховиків, які здійснюватимуть страхування воєнно-політичних ризиків, цільовим призначенням коштів є накопичення всіх отриманих платежів/доходів для здійснення майбутніх виплат у разі реалізації воєнно-політичних ризиків. Строк запуску – 1-2 роки. Потребує прийняття закону щодо створення та врегулювання діяльності воєнного страхового пулу України, утворення та запуску діяльності воєнного страхового пулу України, прийняття низки підзаконних регуляцій НБУ.

Умови страхування, які передбачаються на другому етапі:

• обов'язкове страхування для окремих галузей / видів об'єктів: будівництво нерухомості, об'єкти критичної інфраструктури та ін.;
• добровільне страхування для інших об'єктів (агросектор / перевезення / майнові об'єкти бізнесу тощо);
• добровільне страхування майна та життя громадян (виключно страховиками – членами пулу в межах їх власного утримання);
• максимальне охоплення страхуванням об'єктів (територіальний розподіл ризику / розподіл за типом об'єктів);
• єдина методологія формування страхового тарифу.

Також пан Савчук поділився тим, як бачать ВСПУ – спеціальне об'єднання страховиків, які здійснюють страхування ВПР: це має бути юридична особа з особливим статусом, утворена та зареєстрована відповідно до окремого акону, що є підзвітною НБУ. Цільове призначення коштів – всі отримані платежі/доходи накопичує для майбутніх виплат, а також централізовано розміщує ризики на міжнародному ринку перестрахування.

Юлія Вітка, заступниця керівника Проєкту USAID "Реформування фінансового сектору", також обрала тему про страхування політичних ризиків, що, за її словами, більш загальна категорія, ніж ВПР.

"Поки у нас є ВПР, ніхто (ні місцеві страховики, ні перестраховики) не хоче на себе брати ризики. Можемо сподіватись на донорські інституції та публічно-приватне партнерство", — зауважила спікерка.

За її словами, інвестори історично сприймали Україну як країну з високими політичними ризиками, навіть не пов'язаними з бойовими діями:

"Сприйняття інвесторами ризику було спричинене неправомірним або негативним втручанням українського уряду, відсутністю майнових прав, відсутністю механізмів забезпечення виконання контрактних зобов'язань, корупцією".

Будь-який механізм страхування політичних ризиків (СПР) повинен реагувати і на воєнний ризик / ризик тероризму, і на незаконні дії уряду, зазначила Юлія Вітка.

Метою створення спеціального механізму СПР для України є забезпечення необхідного захисту кредиторів та інвесторів із залученням до покриття українських ризиків додаткових надавачів СПР. Він має задовольняти негайні трансакційні потреби, що дасть змогу припинити існування механізму впродовж 5-10 років, коли наявні надавачі СПР зможуть забезпечити обслуговування в Україні в достатньому обсязі, зауважила спікерка і назвала основні завдання СПР:

• забезпечувати накопичення і цільове використання грошового пулу, який відіграє роль буфера політичних ризиків, пов'язаних з інвестиціями в Україну;
• масово залучати приватних комерційних надавачів СПР і ефективно використовувати наявну інфраструктуру внутрішнього ринку страхування (наприклад, представництва міжнародних страхових брокерів, представників міжнародних груп з експертної оцінки (сюрвеєрів);
• створити "перший рівень ризику", який може поглинати значну частину збитків за договорами страхування політичних ризиків, захищаючи таким чином інших учасників ринку СПР;
• здійснювати страхові відшкодування за страховими випадками, пов'язаними з політичним насильством і негативним втручанням уряду;
• забезпечувати українським інвесторам можливості захисту, аналогічні тим, які пропонуються іноземним;
• запропонувати обґрунтовані спрощені вимоги до визначення прийнятності та процедури дотримання екологічних стандартів, які відповідатимуть ринковим умовам і прискорюватимуть фінансування відбудови;
• передавати знання і розвивати національний експертний досвід оцінювання ризиків і андерайтингу СПР.

Страхування інвестицій

Алла Дубровик-Рохова, директор із комунікацій Експортно-кредитного агентства, розповіла про діяльність ЕКА та перспективи щодо страхування інвестицій під час війни, як будуть передбачені змінами до законодавства.

"Нещодавнє прийняття законопроєкту № 9015 привело до гучних заголовків, що в Україні з'являється страховик, який буде страхувати інвестиції від військово-політичних ризиків і вирівнює несправедливість, коли український інвестор не може скористатись інструментом страхування інвестицій",

— пояснила пані Алла і розповіла, чим вже займається ЕКА з 2018 року:

"Незважаючи не слово "кредитне" в назві, ми не кредитуємо".

Перед ЕКА поставлено виконання двох цілей:

• зміна структури українського експорту;
• вихід українського бізнесу на нові високоризикові ринки.

"Ми можемо страхувати, перестраховувати, гарантувати і компенсувати відсоткові ставки", — наголосила пані спікерка. Серед продуктів ЕКА:

• портфельне страхування експортних кредитів для банків-партнерів;
• індивідуальне страхування експортних кредитів;
• страхування банківської гарантії;
• страхування договору ЗЕД.

Що ж змінює законопроєкт № 9015? Він дозволяє ЕКА страхувати інвестиції у виключно експортно орієнтовані підприємства, зазначила пані Алла і навела приклад вже здійсненого проєкту щодо релокованого заводу, який має працювати на експорт.

Інструменти впливу від НБУ

Про особливості змін у правовому регулюванні інструментів впливу регулятора на учасників ринку небанківських фінансових послуг була доповідь Олександра Вавдійчика, начальника управління правового забезпечення регулювання та нагляду юридичного департаменту Національного банку України.

Якщо говорити про заходи реагування НБУ щодо суб'єктів небанківського фінансового ринку, то вони доволі обмежені через індивідуальні правозастосовні акти. Їх пан Вавдійчик поділив на дві категорії, окремо зазначив анулювання ліцензії як виключну подію:

• розпорядження про усунення порушення – НБУ не використовує цю норму і не буде (не врегульована в нормативних актах);
• заходи впливу, які застосовуються тільки за порушення законодавства.

Як зазначив пан спікер, після прийняття так званого закону про спліт НБУ набув повноважень регулятора для небанківського фінринку з 1 липня 2020 року. Але і після цього до закону вносилися зміни. Наприклад, ті, які стосуються професійного судження під час прийняття індивідуальних рішень щодо небанківських фінустанов.

У майбутньому, з 1 січня 2024 року, набуває чинності низка змін: щодо страхування, кредитних спілок (найближчим часом приймуть в парламенті) та фінансових послуг. Як пояснив доповідач, це комплекс законів, які доповнюють один одного.

"У них є своя специфіка заходів впливу. Щодо страхових компаній і кредитних спілок будуть передбачатися заходи впливу від НБУ. Закон про фінпослуги передбачатиме заходи корегувальні та заходи раннього реагування", — зазначив представник НБУ і пояснив:

• корегувальні заходи – це фактично рекомендації НБУ для суб'єктів;
• заходи раннього реагування вживаються за наявності певних критеріїв. Може бути вжито декілька заходів одночасно. Застосовуються за порушення законодавства і невиконання рішень НБУ.

А небанківський фінринок буде регулюватися за стандартами ЄС, він матиме це регулювання раніше, ніж банки, наголосив пан Вавдійчик.