На главную страницу
 
Головна
Про нас
Новини
Обговорення
База знань
Довідники
Пошук
Карта сайту
Новини автоцивілки
Призначення і відставки
Злиття та поглинання
Новини законодавства
Новини медстрахування
Ексклюзив від АСБ
Новини НБУ
Корпоративні новини
Банківські новини
Поиск по сайту

Новини / Новини ринку

Навіщо в Раді перетворюють Нацбанк на новий центр влади

Версия для печати Версия для печати
19.09.2023 

Цього пленарного тижня Верховна рада може проголосувати за законопроект про зміни у держрегулюванні ринків фінпослуг (№9422) авторства голови податкового комітету Данила Гетьманцева та низки інших депутатів "Слуги народу". Автори проекту стверджують, що законопроект допоможе навести лад на ринку мікрокредитування. Водночас, за словами учасників ринку, законопроект дозволить НБУ вручну встановлювати правила гри на ринку небанківських фінустанов. Що насправді пропонує законопроект та які є загрози надрегулювання з боку НБУ – детальніше РБК-Україна.

Однією з найбільш обговорюваних норм законопроекту №9422 є звільнення Національного банку України від дії закону "Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Водночас опитані РБК-Україна експерти та законодавці вбачають у цій ініціативі ризик створення квазі-регулятора, який повністю монополізує фінансовий ринок.

Надможливості для регулятора

Як уже зазначалося, цей законопроект наділяє Нацбанк повноваженнями розробляти та затверджувати регуляторні акти одноосібно, без обговорення з громадськістю. Для цього автори закону надають НБУ право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника та запроваджувати додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог.

Але це не все. Автори документа також мають намір надати НБУ повноваження у сферах, які не стосуються його регуляторної діяльності. Зокрема, №9422 вносить зміни до закону "Про рекламу", яка не має жодного відношення до регулятора, а також зміни стосуються ігрових компаній. Таким чином НБУ стане регулятором-монополістом на ринку всіх фінпослуг.

Депутати, які працювали над законопроектом, зазначають, що цю норму включили на виконання п. 53 меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Проте, учасники ринку зазначають, що цей пункт не є структурною та обов'язковою вимогою закордонних партнерів для термінового виконання.

Більше того, цим нововведенням можуть бути порушені стандарти регуляторної політики, які діють у розвинених країнах, на норми яких орієнтується Україна. Про це, зокрема, наголошують експерти Об'єднання учасників фінансового ринку (ОУФР). До складу ОУФР входять 15 асоціацій фінансового ринку та 2 громадські об'єднання його споживачів.

Цей законопроект не є ініціативою МВФ. Просто під соусом наведення порядку на ринку кредитування деякі керівники Нацбанку намагаються вирішувати свої питання, — каже Андрій Ніколаєнко, народний депутат, член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

Члени об'єднання учасників фінансового ринку (ОУФР) також дійшли висновку, що "виведення НБУ з-під дії регуляторного закону призведе до свавілля регулятора, нестабільності та непередбачуваності правового регулювання небанківських фінансових установ, що створює основу для корупції".

В'ячеслав Черняховський, гендиректор асоціації Страховий бізнес, називає законопроект Гетьманцева "ударом по громадянському суспільству, демократії та правовій державі".

Спроба Нацбанку вийти з-під дії закону про держрегулювання – щоб НБУ не публікував, не розкривав, не обговорював із громадськістю свої нормативні акти, не робив економічних розрахунків, – створює величезні ризики корупції. Це порушення різних європейських принципів, у тому числі регламентів ЄС. Це підхід тоталітарного суспільства, повністю повторює досвід країни-агресора, — зазначив Черняховський у коментарі РБК-Україна.

Він також нагадав, що ще за екс-голови Валерії Гонтарєвої НБУ було виведено з-під регуляції Мін'юсту – і сьогодні акти Нацбанку не потрапляють до бази законодавства України.

Нині ж вони хочуть зробити з Нацбанку країну в країні, зі своїм законодавством, зі своїм правом приймати документи без обговорення. Хоча Нацбанк і так на сьогодні – єдина держструктура, яка не має при собі громадської ради, – додає Черняховський.

Єдиний механізм стримування, який нині обмежує широкі повноваження НБУ, – процедура з оприлюдненням проектів нормативно-правових актів та громадським обговоренням (встановлена законом "Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"). Це означає, що НБУ зобов'язаний оприлюднити всі проекти актів, оцінку їхнього регуляторного впливу, консультуватися з учасниками ринку та погоджувати проект акта з регуляторною службою. А запропонований законопроект може вивести НБУ з-під цих обмежень.

Таким чином, Нацбанк може отримати можливість своїми регуляторними нормативно-правовими актами безконтрольно визначати обсяг своїх повноважень та легалізувати будь-які дії, навіть якщо вони виходять за межі його повноважень чи суперечать закону.

Надзвичайно небезпечно, коли вся влада на ринку зосереджується в руках одного органу влади (що має одночасно необмежені повноваження у сфері регулювання, нагляду та нормоутворення), як це відбувається з НБУ, за відсутності ефективних механізмів стримувань та противаг, – сказано у звіті ОУФР.

Експерти попереджають, що після ухвалення цього проекту НБУ перетвориться на закритий регуляторний орган, який не зобов'язаний оприлюднити та погоджувати з кимось свої регуляторні документи.

Коли ті чи інші інституції в залежності від підтримки в якийсь період вищим керівництвом або західними партнерами вибивають собі спецумови, це розвалює законодавчу систему. І сумно, що західні партнери, які закликають нас бути законниками, самі замість того, щоб привчати всіх жити по-правилам, починають виводити НБУ з-під регуляторної політики. Це погано, — вважає Андрій Ніколаєнко.

Смерть "швидких кредитів"

У цьому ж законопроекті Гетьманцева окремий блок присвячений мікрокредитуванню. Так, в документі створюються умови, які можуть знищити т.зв. "швидкі" кредити.

Зокрема законопроект №9422 планує обмежити максимальну ставку на рівні 1% на день (зараз середня ставка на ринку небанківських кредитів – приблизно 2-3% на день, – ред.) . Але автори законопроекту стверджують, що на ринку є несумлінні гравці, які на власний розсуд пропонують ставки 5-7% і навіть більше.

Законопроект також пропонує запровадити граничну 1% ставку на день для того, щоб гравці ринку не мали змоги безконтрольно підвищувати ставку.

За задумом авторів проекту, гранична денна відсоткова ставка зможе вберегти позичальників від надмірного кредитного навантаження. Але таким чином вони обмежують споживача у можливості отримання кредиту в принципі, оскільки після обмеження кредитної ставки багато компаній, які надають такі кредити, підуть з ринку.

За даними Об'єднання учасників фінансового ринку (ОУФР), зараз середньозважена ставка – 2,5% на день. Виходить, НБУ пропонує законодавчо встановити ставку більш ніж удвічі меншу і вигіднішу, ніж чинна ставка кредитування в комерційних банках.

Тим часом "кредити до зарплати" беруть споживачі з низьким кредитним рейтингом, які не можуть розраховувати на отримання в банку кредитної картки. Відповідно, і ставка за такими кредитами більша за ставки за банківськими кредитами і порівнянна з ломбардами.

Безумовно, на цьому ринку потрібно наводити порядок. Є несумлінні компанії, які ставлять великі відсотки (5-7% на день). Але з іншого боку, це ринок, і ця послуга потрібна мільйонам українців, — вважає Андрій Ніколаєнко.

Згідно з офіційними даними НБУ, за перший квартал цього року клієнти взяли 7,5 млрд грн мікрокредитів.

З огляду на те, що середній чек кредиту – близько 4-4,5 тисяч гривень, це люди, які реально потребують грошей, але не можуть сьогодні прокредитуватися в банку. І розповідати, що мікрокредити видають лудоманам – так зробіть реєстр людей, яким не можна видавати кредити. Жоден банк не оформлятиме кредит на 5 тисяч гривень, коли тобі терміново потрібно купити новий чайник, або ліки. Мікрокредити, хай під високі відсотки, іноді рятують ситуацію, — наполягає Андрій Ніколаєнко.

Законодавче обмеження розміру ставки зроблять цей бізнес невигідним – 21 тисяча співробітників агентств з мікрокредитування залишаться без роботи, а 1,7 млн клієнтів залишаться без доступу до кредитування, говорять в обʼєднанні учасників ринку.

Експерти виступають проти самої ідеї про те, щоб НБУ обмежував фінансові компанії у процентних ставках.

Спроби держави обмежувати бізнес – це спроба вирішити проблему не тим способом. Не треба робити з фінансових компаній лиходіїв – вони з одного мікрокредиту заробляють 100-200 гривень. А людям потрібні миттєві кредити прямо зараз. З швидкого кредиту на 4 тисячі гривень компанія заробить 280 гривень (якщо кредит на 7 днів за ставкою 1% на день). Нацбанк стверджує, що якісь компанії ставлять ставки тисячі відсотків річних. Але це все казки. Можливо, десь у когось у якихось випадках, за якихось прострочень. Але це точно не масове явище, — каже В'ячеслав Черняховський.

Він також наводить у приклад підходи, які застосовуються в деяких інших країнах – заборона на видачу мікрокредитів уночі, а також період так званого охолодження, щоб людина могла отримати гроші лише через певну кількість годин після того, як оформить заявку.

Я бачив велику кількість людей, які скаржаться в держоргани на те, що вони взяли 17 кредитів і не хочуть їх повертати. І держава, замість того, щоб неплатників внести до чорних списків, вирішує обмежити фінкомпаніям процентну ставку. При цьому Нацбанк закриває дуже багато фінансових компаній щотижня по 5-10. Тепер вони хочуть поставити фінансові компанії в умови, коли не зможуть заробляти. Повинні бути організаційно-фінансові заходи, а не заборона, — переконаний Черняховський.

Експерти вважають, що встановлюючи обмеження, законодавець заганяє мікробізнес до рук "чорних ломбардників", які позичають гроші кешем.

На думку Ніколаєнка, спроби регулювання з боку Нацбанку призведуть до того, що кредити підуть у тінь.

Як було на початку 90-х: їх роздаватимуть у підворіттях і потім ламатимуть за них руки. Цей законопроект у спробі щось покращити уб'є мікрокредитування на корені, — вважає Ніколаєнко.

Євген Петруняк, нардеп від "Слуги народу" та один із авторів альтернативного законопроекту, наголошує, що цим проектом Нацбанк намагається монополізувати ринок фінансових послуг, у тому числі небанківських, що згодом може знищити ринок мікрокредитування.

Багато гравців, які працюють зі швидкими грошима, підуть з ринку. На жаль, велика кількість людей сьогодні потребує цих швидких грошей. Якщо закон приймуть, багато компаній закриються, і люди втратять доступ до дешевих і швидких кредитів, — говорить він.

Апетити регулятора

На питання про те, навіщо НБУ взагалі знадобилося розширювати свою сферу впливу, В'ячеслав Черняховський вважає, що "фінансові компанії, кредитні спілки – все, що є конкурентами банків на ринку фінансових послуг, просто знищується".

Народний депутат Григорій Мамка вважає, що мета проекту – монополізувати та політизувати регулювання фінансового ринку, що таїть у собі величезний ризик.

Ризик законопроекту в головному – не можна законом регулювати ставки на тих чи інших фінансових ринках. Тоді давайте змінювати ціноутворення законами та на інших ринках, наприклад, паливному чи харчовому. Чому б і ні? Сказали б, що тепер за законом усі платять 30 грн за літр дизеля або за булку хліба, послалися на закон і все було б по справедливості – для ринку і держави. Але ж нікому на думку не спало ухвалювати закон, ринок сам себе відрегулював, — каже депутат.

Також опитані РБК-Україна депутати не змогли пояснити, чому відсоткова ставка на швидкі кредити регулюється авторами законопроекту на рівні 1%.

Чому 1%? Кому спала на думку ця ідея? А чому не 0,5%? А за якою логікою? Чиїм розумом? Коли немає логічного пояснення – чекайте на корупцію, — прогнозує Григорій Мамка.

Якщо на голосування виноситься законопроект, яким пропонують регулювати цифрові ставки на тому чи іншому ринку, це втручання регулятора в закон і спроба держави диктувати умови ринку.

Це не регулювання, а монополізація регулювання. Сьогодні вони встановлюють ставку в 1%, а завтра увійдуть у смак і внесуть правки до закону, знизивши до 0,5%. На даний момент більше 60% банківської системи сконцентровано в державних банках. Якщо хтось хоче вийти на ринок з такими відсотками ставками, то необхідно НБУ вийти і запропонувати конкурентну ставку в 1%, щоб, по-перше, зайти на ринок і стати його учасником, а по-друге, посприяти конкуренції на цьому ринку. Спроба регулювання створює скажений ризик корупції. Регулювання ставок – це прерогатива НБУ, володіючи такими важелями впливу в період військового стану (регулювання та анулювання ліцензій, застосування санкцій), Нацбанк демонструє бажання зіграти в політику, а це помилка, що тягне за собою ризик корупції, або ж зникнення ринку як такого, — каже Мамка.

Крім того, за словами депутата, законопроект виписаний настільки слабко і сиро, що парламентарям складно оцінити ступінь корупційних ризиків, який він тягне за собою.

Законопроект не пройшов через антикорупційний комітет, до нього не виявив інтерес НАЗК. Процедура підготовки така ж слабка, як і сам документ, — розповідає депутат.

У Верховній раді також було зареєстровано альтернативний законопроект на противагу документу Гетьманцева. Альтернативним проектом Євгеній Петруняк пропонує встановити "темну" ставку за споживчими кредитами.

Також ми пропонуємо в кожному договорі споживчого кредитування прописати заборону кредиторам брати з боржників будь-які плати, не передбачені договором споживчого кредитування. Ми хочемо заборонити кредиторам в односторонньому порядку продовжити термін користування кредитом. Тобто якщо договір триває і термін кредиту пролонгується, має бути пописано доповнення або новий варіант договору споживчого кредиту. Плюс, ми пропонуємо користуватися реєстром лудоманів, щоб не допустити видачу кредитів людям, схильним до залежностей від азартних ігор, — розповідає автор документа.

Проте, за його словами, законопроект відхилив профільний комітет ВР і альтернативи ініціативи Гетьманцева в Раді немає.

Якщо спочатку НБУ вдавав, що хоче почути гравців професійного поля, запрошували представників фінкомпаній на наради, то жоден із аргументів не був почутий, — сказав Петруняк.

Якщо незабаром законопроект розглянуть на погоджувальній раді, буде ухвалено рішення про винесення документа на голосування. Попередньо воно заплановане на середу.

Побачимо, чи буде достатньо голосів для його прийняття. У мене є щодо цього сумніви, — прогнозує Андрій Ніколаєнко.

Источник:  РБК-Україна
URL новости:  https://daily.rbc.ua/rus/show/megaregulyator-navishcho-radi-peretvoryuyut-1695104139.html

«« Вернуться на первую страницу раздела



Адміністрація сайту не завжди поділяє думку авторів чиї статті розміщені на ресурсі.
При використанні матеріалів сайту гіперпосилання www.insurancebiz.org обов'язкове.
© 2006-2024 Асоціація Страховий Бізнес