Страхування життя може стати джерелом довгострокових коштів для економіки – Рожкова

Стан та актуальні питання ринку страхування життя, перспективи передачі функцій державного соціального страхування приватним страховикам, а також трансформація моделі ринку відповідно до реалій сучасності.

Ці та інші теми активно дискутувалися під час зустрічі першого заступника Голови НБУ Катерина Рожкова та директорів профільних департаментів Сергія Савчука та Михайла Федоренка з представниками лайфових страхових компаній та галузевих асоціацій.

Україна має потенціал для розвитку цього сегмента страхування, який може бути суттєвим джерелом довгострокових коштів для економіки.

Так, у світі співвідношення премій зі страхування життя до ВВП становить 2,7%.

Для країн, що розвиваються, цей показник становить 1,6%, в Україні – 0,08%. Премії зі страхування життя на глобальному світовому ринку становлять близько 41% від щорічних загальних страхових премій 2023 року, в Україні за цей же період – 11,1%.

Що потрібно зробити, щоб поліпшити ці показники?

У грудні 2023 року на останній зустрічі представників НБУ з учасниками лайфового страхового ринку було проговорено необхідність напрацювання майбутньої моделі ринку страхування життя.

За цей час профільні департаменти НБУ опрацювали актуальні питання та стратегічні напрямки розвитку ринку з асоціаціями та його учасниками.

Ринок страхування життя представлений в Україні наразі всього 12 страховими компаніями. Вони працюють з різними накопичувальними та ризиковими продуктами страхування життя.

Накопичувальне страхування може бути дієвим інструментом, який поєднує страхування ризиків, притаманних життєдіяльності людини, з інвестиційною складовою.

Проте в сьогоднішніх реаліях попит на такі продукти низький. Крім того, є брак довгострокових фінансових інструментів для інвестування резервів за довгостроковими договорами страхування життя.

Зміни в цьому сегменті можливі за умови загальної стабілізації економіки, розбудови ринку капіталу та поліпшення добробуту громадян. Це потребує довгострокової стратегії.

Водночас ризиковий сегмент страхування життя під час воєнного стану може мати критичне значення та виконувати вагому соціальну функцію.

Адже страхові виплати за договором страхування життя, на відміну від медичного страхування, забезпечують фінансовий захист бюджету сім'ї, яка залишилася без стабільного доходу після смерті або втрати працездатності застрахованої особи, яка є годувальником такої сім’ї.

Затребуваними та корисними для масового споживача можуть бути стандартизовані продукти зі страхування життя, які можна легко купити в банківському чи мобільному додатку.

Ще одним драйвером для ринку може стати реформування соціального страхування та передавання функцій державного соціального страхування приватним страховикам. Прості стандартизовані продукти страхування від нещасного випадку чи профзахворювань можуть бути потенційно цікавими роботодавцям.

Національний банк продовжить дискусію з представниками ринку, адже обговорення та вирішення актуальних питань, серед яких оподаткування, розширення переліку інструментів інвестування, просування страхових продуктів, приймання банками валютних платежів на користь лайф-страховиків тощо, сприятиме підвищенню якості та різноманітності страхових програм і розвитку страхового та фінансового ринку в цілому.