НБУ 14 травня 2026 року обговорив із бізнесом прогноз інфляції 9,4% на кінець року

Національний банк 14 травня 2026 року провів зустріч із керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань. Такі заходи проводяться щопівроку з метою поінформувати бізнес-спільноту про рішення і плани Національного банку, надати фахові роз’яснення та відповіді на нагальні питання, отримати зворотний зв’язок та конструктивні пропозиції.

Захід зібрав 154 представники 137 підприємств майже усіх видів діяльності переважної більшості регіонів України. Уперше після 2019 року зустріч відбулася в комбінованому форматі – 54 учасники, які представляли 46 підприємств, завітали до Національного банку, решта долучилися онлайн.

У вітальному слові заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський подякував українському бізнесу за щоденний вагомий внесок у стійкість країни та за участь в опитуваннях Національного банку.

“Для нас важлива кожна відповідь, адже з них складається цілісна картина поточного стану економіки, настроїв та очікувань бізнесу. Національний банк бере цю інформацію до уваги під час ухвалення рішень із монетарної політики“, – зазначив Володимир Лепушинський.

Програма заходу традиційно охопила широке коло питань, зокрема огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, особливості процентної та валютно-курсової політики, поступ та пріоритети валютної лібералізації.

Огляд економічної ситуації та макропрогноз

Після тривалого періоду зниження інфляція впродовж останніх місяців почала зростати. Розворот інфляційного тренду відбувся раніше, ніж прогнозувалося, насамперед через стрімке подорожчання пального навесні на тлі війни на Близькому Сході. Також далася взнаки складна ситуація в енергетиці після російських обстрілів. Обидва чинники суттєво посилили тиск на виробничі витрати підприємств, що відобразилося у споживчих цінах широкого спектра товарів і послуг.

Інфляція в квітні зросла до 8,6% у річному вимірі. Водночас інфляційні очікування більшості груп респондентів залишалися стійкими, а очікування населення після погіршення у І кварталі в квітні поліпшилися, повернувшись до рівня кінця минулого року.

За прогнозом НБУ, інфляція пришвидшиться до 9,4% наприкінці року,  на початку 2027 року повернеться на траєкторію стійкого зниження та досягне цілі 5% у 2028 році. Цьому, зокрема, сприятимуть заходи НБУ з монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.

Економічна активність у І кварталі 2026 року скоротилася на 0,5% р/р (за оперативно оцінкою ДССУ), передусім через наслідки масштабних атак росії на енергетичну та транспортну інфраструктуру, високий дефіцит електроенергії на тлі холодної зими, збільшення виробничих витрат та менші бюджетні стимули.

Зважаючи на гальмування економічної активності, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,3%. У міру поступової нормалізації умов функціонування української економіки та зниження геополітичної напруженості зростання економіки у 2027–2028 роках пришвидшиться до близько 3–4% на рік.

Комплексне висвітлення макропрогнозу міститься в Інфляційному звіті за квітень 2026 року.

Процентна політика

Національний банк у березні 2026 року призупинив цикл пом’якшення процентної політики для стримування інфляції та обмеження тиску на курс гривні. Також НБУ зберігав активну присутність на валютному ринку, обмежуючи надмірні курсові коливання відповідно до засад режиму керованої гнучкості курсу. Такі дії дали змогу підтримати привабливість гривневих активів і сприяли забезпеченню стійкості валютного ринку. Водночас підтримання відносно жорстких монетарних умов не мало стримуючого впливу на кредитування, яке зростає високими темпами – понад 30% р/р.

Щоб підтримати ці позитивні тенденції, а також з огляду на подальше посилення цінового тиску у квітні НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Це рішення підтримає належний рівень монетарних умов для повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5% на горизонті політики.

Ураховуючи необхідність утримання інфляційних процесів під контролем та забезпечення стійкого сповільнення інфляції, НБУ переглянув прогнозну траєкторію облікової ставки: наразі очікується її збереження на рівні 15% до II кварталу 2027 року. Водночас прогноз облікової ставки не є зобов’язанням. У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів зі стримування інфляції, у тому числі підвищити облікову ставку.

Валютно-курсова політика

Національний банк підпорядковує валютно-курсову політику виконанню ключового завдання – приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики.

Застосування режиму керованої курсової гнучкості дає змогу НБУ зберігати довіру до гривні та контроль над курсовими й інфляційними очікуваннями, мінімізуючи ризики для цінової та фінансової стабільності. Курс коливається в обидва боки, відображаючи вплив ринкових чинників. Національний банк нівелює надмірні курсові коливання та покриває структурний дефіцит валюти в приватному секторі. Поступове посилення гнучкості обмінного курсу поліпшує пристосованість валютного ринку та економіки загалом до внутрішніх і зовнішніх шоків та запобігає накопиченню макрофінансових дисбалансів.

Прогноз міжнародних резервів підвищено до 64,8 млрд дол. США на кінець 2026 року з огляду на значні обсяги міжнародної допомоги. Це потужний запас міцності для того, щоб і надалі підтримувати стійкість валютного ринку.

Пом’якшення валютних обмежень

Валютна лібералізація – невід’ємна складова Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Національний банк упевнено рухається визначеними Стратегією етапами валютної лібералізації, щоб надати бізнесу більше можливостей без формування значного додаткового попиту на валюту та тиску на міжнародні резерви. Наразі вже виконано більшість кроків першого етапу й досягнуто значного прогресу в упровадженні заходів другого етапу, хоча деякі операції все ще здійснюються в межах встановлених обмежень. Також розпочато впровадження окремих заходів третього етапу.

На сьогодні вже значною мірою лібералізовані поточні операції. Також створені економічні стимули для залучення нових інвестицій та позик. Іноземні інвестори можуть інвестувати кошти в капітал українських підприємств або надавати позики і за потреби репатріювати прибутки та отримувати вчасні сплати з погашення та обслуговування позик.

Набирає обертів стимулююча лібералізація – коли в пом'якшувальні заходи закладаються стимули для залучення нового капіталу. Бізнес має змогу здійснити важливі операції понад обмеження в межах інвестиційного, донатного, позикового лімітів. Загальний обсяг операцій у межах стимулюючої лібералізації становить 707 млн дол. США, а наявний вільний ліміт (обсяг коштів, що досі не були переказані за кордон у межах доступних лімітів) – 564 млн дол. США. Найбільшою популярністю як у великих, так і в малих компаній користується позиковий ліміт: загальний обсяг операцій становить 682 млн дол. США, наявний вільний ліміт – 299 млн дол. США.

Вжиті заходи не створили вікно для неконтрольованого відпливу капіталу. Частка купівлі валюти та закордонних переказів, пов’язаних із лібералізацією, стабільно становить близько 4% та 6% від загальних обсягів купівлі та переказів відповідно. Разом з тим понад 30% від обсягу переказів – власна валюта підприємств.

Лібералізація валютного ринку залишається пріоритетом для Національного банку. Кінцева мета  –повернення до проведення валютного регулювання на засадах, що використовувалися до широкомасштабної війни. Водночас наступні кроки здійснюватимуться поступово, з прив’язкою не до часових меж, а до наявності відповідних макроекономічних передумов та з урахуванням визначених пріоритетів, зокрема залучення нових інвестицій в українську економіку.

Під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.

У заключному слові директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов подякував учасникам зустрічі за цікаві запитання та активну участь в опитуваннях Національного банку підприємств щодо їхньої ділової активності. “Ми представляємо різні сфери та напрями діяльності, але всі разом працюємо для процвітання України“, ‒ зазначив він.

Фінальною “родзинкою“ заходу стала екскурсія керівників підприємств до сховища Державної скарбниці України та Музею грошей НБУ.

Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку “Щомісячні опитування підприємств”. Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.

Національний банк і надалі проводитиме регулярні зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.