НБУ 4 листопада повідомив бізнесу про уповільнення економіки та мінімум ділових очікувань із III кварталу 2024 року

Національний банк 04 листопада 2026 року провів онлайн-зустріч із керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.

Такі регулярні зустрічі, які відбуваються двічі на рік, є майданчиком для конструктивного діалогу з бізнесом. Вони дають можливість поінформувати про рішення та окреслити найближчі плани Національного банку, відповісти на нагальні запитання та надати фахові роз’яснення, отримати зворотний зв’язок та пропозиції бізнес-спільноти.

Захід зібрав 113 представників 110 підприємств усіх видів діяльності переважної більшості регіонів України.

У вітальному слові заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський подякував українському бізнесу за надзвичайну стійкість та адаптивність до викликів війни, а також за участь в опитуваннях Національного банку.

“Для Національного банку дуже важливий постійний контакт з підприємствами. Аналіз результатів опитувань бізнесу у порівнянні  з  іншими даними дають нам змогу оперативно звіряти годинники, бачити цілісну картину економіки, своєчасно виявляти ризики та правильно реагувати на них“,  – зазначив Володимир Лепушинський.

Програма заходу традиційно охопила широке коло питань, як-то: огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, процентна політика та ситуація на валютному ринку, пріоритети та результати валютної лібералізації, підтримка бізнесу з боку банківського сектору тощо.

Огляд економічної ситуації та макропрогноз

У вересні загальна інфляція пришвидшилася до 10,0% у річному вимірі,  базова – до 8,8% р/р. За попередніми оцінками НБУ, такі тенденції зберіглися й у жовтні.

Активізація цілеспрямованих атак росії на виробничу, складську й логістичну інфраструктуру, а також прямі та вторинні ефекти від подорожчання пального призводять до зростання виробничих витрат та зниження пропозиції товарів та послуг.

НБУ підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 в.п. У 2027 році інфляція сповільниться до 7,3% р/р. Цьому, зокрема, сприятимуть заходи НБУ з монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку. Повернення інфляції до цілі 5% очікується у 2028 році.

Економічна активність у  III кварталі 2026 року послабилася. Основними чинниками стали посилення російських атак на виробничі потужності та логістику і блокада портів. Найбільших втрат зазнали металургія та видобування руд. Також погіршилася динаміка в інших галузях промисловості, оптовій торгівлі та сільському господарстві. Ділові очікування бізнесу знизилися до мінімуму з III кварталу 2024 року. Негативний вплив частково стримували значні бюджетні видатки, висока врожайність окремих культур та відсутність дефіциту електроенергії.

НБУ переглянув прогноз динаміки реального ВВП у 2026 році в бік зниження – до -0,4%. Найбільший вплив на погіршення прогнозу мали наслідки інтенсифікації обстрілів, від’ємний внесок яких до ВВП оцінено в 1,9 в.п. у 2027 році економіка може зрости на 0,4% за реалізації технічного припущення НБУ про поліпшення логістики із середині наступного року. У міру зниження безпекових ризиків у 2028 році зростання економіки пришвидшиться до 2,2%.

Комплексне висвітлення макропрогнозу міститься в Інфляційному звіті за жовтень 2026 року.

Процентна та валютно-курсова політика

З огляду на суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань НБУ в жовтні підвищив облікову ставку до 16,5%. Це виважене рішення дає змогу зберегти баланс між контролем за інфляцією та підтримкою економіки. Воно підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та цінової динаміки.

Прогноз передбачає утримання облікової ставки на поточному рівні до II кварталу 2027 року. Водночас Національний банк готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на ймовірні ефекти від послаблення економічної активності.

Динаміка обмінного курсу за діючого режиму керованої курсової гнучкості визначається передусім ринковими тенденціями – змінами в балансі попиту та пропозиції валюти на ринку. Гнучкість курсу працює в обидва боки, тобто гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися залежно від змін на ринку. Національний банк не має завдання підтримувати курс в певному коридорі чи на певному рівні.

Режим керованої гнучкості курсу діє в Україні з жовтня 2023 року. Він вибудований навколо реалій воєнної економіки. Україна для вирішення спільноєвропейських безпекових завдань отримує значну фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Це фінансування дає змогу покривати бюджетний дефіцит, що зріс в рази через повномасштабну війну. Міжнародна допомога не надходить на ринок напряму – уряд продає отриману валюту Національному банку. НБУ виконує посередницьку роль на валютному ринку, балансуючи валютними інтервенціями гривню, яка потрапляє на ринок через бюджетні видатки.

Таким чином режим керованої гнучкості дає змогу обмежити вплив на формування курсу тієї частини видатків бюджету, що здійснюється за рахунок міжнародної допомоги.

Дії НБУ на валютному ринку визначаються засадами режиму гнучкого інфляційного таргетування, який, з одного боку, спирається на валютні інтервенції як один з інструментів забезпечення цінової стабільності, а з іншого – спрямований на поступове посилення ролі обмінного курсу як поглинача економічних шоків.

Підтримання стійкості валютного ринку є важливим для виконання головної мети Національного банку – забезпечення цінової стабільності. Для цього НБУ має всі необхідні інструменти та достатній обсяг міжнародних резервів.

Пом’якшення валютних обмежень

Валютна лібералізація – системний процес, шо триває в межах Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Його загальна логіка та послідовність викладені в дорожній карті пом’якшення валютних обмежень. Кінцева мета – повернення до проведення валютного регулювання на засадах, що використовувалися до повномасштабної війни.

Реалізація заходів дорожньої карти дає змогу істотно поліпшити середовище діяльності бізнесу та фінансового сектору, допомагає населенню задовольняти свої першочергові потреби, диверсифікувати заощадження та формувати інвестиційну культуру.

У жовтні Національний банк опублікував проміжний підсумок заходів із лібералізації валютного ринку.  На сьогодні значною мірою лібералізовані поточні операції бізнесу, надані певні можливості для хеджування валютних ризиків експортерів. Також створені економічні стимули для залучення нових інвестицій та позик. Іноземні інвестори можуть інвестувати кошти в капітал українських підприємств або надавати позики і за потреби репатріювати прибутки та отримувати вчасні сплати з погашення та обслуговування позик.

До спектру заходів стимулюючої лібералізації закладаються стимули для залучення нового капіталу. Бізнес має змогу здійснити важливі операції понад обмеження в межах інвестиційного, донатного, позикового та благодійного лімітів. Також є змога “ділитися“ окремими лімітами з пов’язаними компаніями.

Загальний обсяг операцій у межах стимулюючої лібералізації наразі становить 1110 млн дол. США, а наявний вільний ліміт (обсяг коштів, що досі не були переказані за кордон у межах доступних лімітів) – 1198 млн дол. США.

Лібералізація валютного ринку залишається пріоритетом для НБУ. Вона має і надалі бути всебічною –  стосуватися різних верств та категорій: бізнесу, населення, фінансового сектору.

Національний банк підтримує постійний діалог з урядом, міжнародними організаціями, бізнес-асоціаціями, експертним середовищем для визначення найнагальніших потреб у пом’якшенні валютних обмежень. Результати консультацій беруться до уваги під час структурування чергових пакетів валютної лібералізації.

Наступні кроки здійснюватимуться поступово, з прив’язкою до наявності відповідних макроекономічних передумов та з урахуванням визначених пріоритетів, зокрема залучення нових інвестицій в українську економіку.

Під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, методології  регулювання діяльності небанківських фінансових установ – надали детальні відповіді на запитання представників бізнес-спільноти.

У заключному слові директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов подякував учасникам зустрічі за конструктивний діалог та активну участь в опитуваннях Національного банку як важливого джерела інформації про функціонування економіки, настроїв та очікувань бізнесу.

Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку “Щомісячні опитування підприємств”. Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.

Національний банк і надалі проводитиме регулярні зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.