Iнформаційне повідомлення стосовно порядку та способів укладення договорів про надання фінансових послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг звертає увагу піднаглядних фінансових установ на такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді.

1. Договір про надання фінансових послуг повинен відповідати вимогам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України "Про захист прав споживачів", Цивільного кодексу України, інших законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, вимогам до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, визначеним Нацкомфінпослуг, та положенням внутрішніх правил надання фінансових послуг фінансовою установою.
2. Відповідно до законодавства, договір про надання фінансових послуг може укладатися шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору, передбачені законодавством для відповідного виду договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
3. Договір про надання фінансових послуг є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов такого договору. Такий договір, як правило, складається у двох примірниках, підписується сторонами (споживачем фінансових послуг та посадовою особою фінансової установи, уповноваженою на це її установчими документами або довіреністю). Кожна сторона договору про фінансові послуги отримує його примірник. Усі примірники договору про надання фінансових послуг мають однакову юридичну силу.

   Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

   Стосовно форми укладення договору про надання фінансових послуг інформуємо, що частиною четвертою статті 203 Цивільного Кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Статтею 6 Закону про фінансові послуги встановлено обов’язковість письмової форми договору про надання фінансових послуг.

   У випадках, встановлених законом, недотримання письмової форми правочину має наслідком його недійсність. Наприклад, у зв'язку з недотриманням письмової форми нікчемними в силу прямої вказівки закону є: договір страхування (ст. 981), кредитний договір (ст. 1055), договір банківського вкладу (ст. 1059).

   Однак, обов’язковість письмової форми договору про надання фінансових послуг не виключає можливості укладати такий електронний договір. Зокрема, частиною першою статті 205 Кодексу визначено, що правочин може бути вчинений в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Також відповідно до абзацу першого частини першої статті 207 Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Крім того, абзацом другим частини другої статті 639 Кодексу визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

4. Законом України "Про електронну комерцію" (далі – Закон про е-комерцію) на законодавчому рівні врегульовані особливості укладення електронного договору.

Закон про е-комерцію встановлює такі особливості укладання електронного договору:

1. електронний договір, за аналогією з письмовою формою договору, укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною;
2. пропозиція укласти електронний договір (оферта) також ма? містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена:
   • шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення;
   • розміщення пропозиції (оферти) у мережі Iнтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

   Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. При цьому фінансова установа зобов’язана забезпечити безперешкодний доступ до таких електронних документів. Це зумовлено тим, що зазначена процедура відсилання до інших електронних документів є певним аналогом додатків до договору, які вважаються його невід’ємною частиною згідно з цивільним правом;

3. відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
   • надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону про е-комерцію;
   • заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону про е-комерцію.

   У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою статті 11 Закону про е-комерцію. Такий документ оформляється в довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору;

4. інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції;
5. покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.

   Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

   • умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
   • найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
   • гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
   • порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено;
6. електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону про е-комерцію, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

   Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 Закону про е-комерцію, є оригіналом такого документа;

7. якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
   • електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
   • електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом про е-комерцію. При цьому, одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.