Iнформаційне повідомлення щодо способів та порядку передачі договорів страхування між страховиками

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та захисту прав споживачів страхових послуг, інформує про способи та порядок передачі договорів страхування між страховиками, що відповідають законодавству.

1. Передача зобов’язань за договорами страхування при реорганізації страховика-резидента.

З урахуванням статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

При цьому правонаступники, в тому числі, виконують зобов’язання юридичної особи, що припиняється, за укладеними договорами, що продовжують діяти на момент такої реорганізації.

Реорганізація страховика-резидента (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться у порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням особливостей щодо забезпечення правонаступництва при укладанні договорів страхування, встановлених Уповноваженим органом, відповідно до статті 43 Закону України "Про страхування" (далі – Закон).

Тому порядок передачі страхових зобов’язань за договорами страхування відповідно до статті 43 Закону є можливим при реорганізації страховика-резидента за рішенням Уповноваженого органу, зокрема шляхом об'єднання кількох страховиків-резидентів із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це власників страховиків-резидентів.

Порядок забезпечення такого правонаступництва визначений розпорядженням Держфінпослуг від 04.06.2004 № 913 "Про затвердження Положення про особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2004 за № 776/9375.

2. Передача зобов’язань за договорами страхування в разі заміни сторони (боржника та кредитора) у зобов’язанні.

При передачі зобов’язань за договором страхування необхідно враховувати, що від одного страховика іншому передаються всі права та обов’язки як боржника та кредитора відповідно до операцій, які здійснюються за таким договором страхування.

Відповідно до статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Звертаємо увагу, що частиною п’ятою статті 1231 Податкового кодексу України встановлено, що договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати, зокрема, зміну страховика на нового страховика.

При цьому, така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Крім того, при передачі страхових зобов’язань необхідно врахувати питання передачі активів, в які були інвестовані та якими сформовані (представлені) кошти страхових резервів страховика, що вибуває з договору (передає страхові зобов’язання), оскільки відповідно до статті 31 Закону кошти резервів із страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.

З урахуванням викладеного, зміна величини страхових зобов’язань (зменшення зобов’язань у страховика, що вибуває з договорів, та збільшення їх у страховика, що набуває прав та обов’язків за такими договорами страхування), а також інших операцій за такими договорами страхування (нарахування та приймання страхових платежів, здійснення страхових виплат та відшкодувань тощо) можуть бути визнані та відображені, зокрема, у звітних даних таких страховиків, виключно після отримання згоди страхувальника (застрахованої особи) та укладання тристоронньої угоди із страховиком, який передає зобов’язання, новим страховиком та страхувальником (застрахованою особою).