Актуалізовано пріоритети досліджень Національного банку до 2025 року

У 2022 році повномасштабний збройний напад росії в поєднанні з посиленням глобальних ризиків збільшили невизначеність та ускладнили виконання мандата НБУ із забезпечення цінової та фінансової стабільності й підтримки стійкого економічного зростання. Як наслідок, перелік тем, що перебувають у фокусі дослідницьких активностей Національного банку, суттєво розширився.

З огляду на це Національний банк актуалізував пріоритетні напрями досліджень до 2025 року. Відповідні напрями аналізуватимуться фахівцями Національного банку. Крім того, ми запрошуємо зовнішніх контриб'юторів досліджувати визначені теми з метою поглиблення наукової дискусії та різностороннього вивчення напрямів, важливих для збереження макрофінансової стабільності та відновлення економіки України.

До оновленого переліку пріоритетів досліджень належать такі напрями:   

Монетарна політика у воєнний період та під час післявоєнного відновлення економіки

Ураховуючи виклики повномасштабної війни, НБУ тимчасово відійшов від традиційного формату інфляційного таргетування, зафіксувавши офіційний курс гривні до долара США та запровадивши низку адміністративних обмежень на валютні операції та транскордонний рух капіталу. Водночас з червня 2022 року НБУ повернувся до активної процентної політики з метою збереження курсової стійкості, контролю за ціновою динамікою та захисту гривневих доходів і заощаджень громадян від інфляційного знецінення. Крім того, у другій половині 2022 року та на початку 2023 року Національний банк залучив додатковий монетарний інструментарій, зокрема підвищив обов'язкові резерви банків, для посилення дієвості механізму монетарної трансмісії в умовах суттєвого структурного профіциту ліквідності банківської системи.

Під час ухвалення відповідних рішень НБУ враховував детальний аналіз світового досвіду, внутрішніх та зовнішніх макроекономічних умов. Водночас для всебічної аналітичної підтримки рішень з монетарної політики надалі необхідним є дослідження оптимального курсового режиму в умовах війни й повоєнного відновлення, монетарної трансмісії та її еволюції, особливо за суттєвого розширення структурного профіциту ліквідності.

Крім того, тривала відсутність суттєвої частини офіційної статистики та фундаментально невизначене середовище для формування економічної політики під час війни вимагає подальшого дослідження нових джерел даних та їх аналізу. Розуміння глибини економічного спаду, а також динаміки відновлення є важливим для ухвалення Національним банком ефективних рішень та адаптації заходів політики.

Крім того, у відповідному напрямі пропонується досліджувати:

• оптимальний баланс між фіскальною та монетарною політикою під час війни;
• вплив війни на довгострокові тренди та рівноважні стани ключових макроекономічних змінних;
• параметри політики інфляційного таргетування в період повоєнної відбудови;
• комунікація центрального банку в умовах війни та її вплив на очікування економічних агентів;
• вплив монетарної політики провідних центральних банків на макроекономічне середовище в Україні;
• ефекти від запровадження цифрових грошей для монетарної політики.

Забезпечення фінансової стабільності під час великих та перманентних шоків

Фінансова система гідно долає виклики повномасштабної війни. Банківська система й надалі надійно та стабільно функціонує, а платежі здійснюються безперебійно. Водночас ризики для фінансової системи через наслідки повномасштабної війни очікувано посилилися. Важливим завданням НБУ в таких умовах є відстежування системних ризиків та удосконалення підходів до проведення макропруденційної політики, щоб ефективно та вчасно реагувати на шоки.

Крім того, з огляду на невизначеність внаслідок повномасштабної війни попит на кредитні ресурси суттєво знизився, як і готовність банків видавати кредити, ураховуючи значний кредитний ризик. Однак банківське кредитування має потенціал, щоб зіграти значну роль у післявоєнному відновленні економіки. Тому для кращого розуміння впливу банківського фінансування на реальну економіку центральний банк має досліджувати ефективність кредитних каналів. Важливо також проаналізувати взаємозв’язок між створенням нового кредиту і накопиченням системних ризиків й дослідити вплив державних програм кредитної підтримки на економічне відновлення.

Поряд із аналізом макропруденційної політики та кредитної активності банків у цьому напрямі пропонується досліджувати чутливість фінансової системи до кіберризиків та кліматичних змін для уникнення надмірних шоків та збереження фінансової стабільності.

Довгострокові виклики в реальному секторі економіки після тривалої війни

По-перше, у фокусі уваги НБУ перебувають дослідження демографічних процесів, які істотно впливатимуть на ринки праці та продуктивність у середньо– та довгостроковій перспективі. Оцінки впливу демографічних процесів на економічний розвиток країни необхідно враховувати в макроекономічних прогнозах для вчасної і належної реакції з боку економічної політики.

По-друге, зміна клімату створює нові ризики для аграрного сектору, а перехід до “зеленої” економіки може призвести до значних витрат в енергоємних галузях. Це також необхідно враховувати в економічній політиці та аналізувати набір інструментів, спрямованих на мінімізацію ризику зміни клімату.

По-третє, Україні необхідно відбудувати втрачені потужності, зруйновану інфраструктуру та відновити економічний потенціал. Принцип “відбудувати краще”, який лежить в основі сучасних стратегій відновлення, вимагатиме масштабних інвестицій у промисловість та інфраструктуру з чітким напрямом підвищення енергоефективності. Розуміння еволюції та чинників зростання компаній, вихід на ринок та вихід з ринку разом із наслідками для продуктивності та ринків праці стають актуальними для розмежування факторів, що спричиняють коротко– та середньострокові макроекономічні коливання.

Розвиток цифрових ринків, продуктів та їхнього регулювання

Впровадження ефективної цифрової фінансової екосистеми є стратегічною можливістю для України. Водночас нові технологічні інновації генерують ризики, зокрема для монетарної політики та макрофінансової стійкості держави. Тож для використання переваг хвилі інновацій, що охопила платіжну та ринкову інфраструктуру, та забезпечення прискореного розвитку цифрових фінансових ринків України без втрати монетарного суверенітету необхідно знайти баланс між заохоченням до підприємницьких інновацій та забезпеченням надійних регуляторних вимог.

Фінансове посередництво, страхування, пенсії та інвестиційні продукти, безперечно, потрібні для нормального функціонування економіки, проте їхні форма та функціонування значною мірою спираються на взаємодію між новим міжнародним законодавством і можливостями технологій розподілених реєстрів. Нові дослідження в цьому напрямі повинні забезпечити розуміння спільної еволюції приватних цілей та інституційних вимог для ефективного функціонування фінансового ринку в Україні.

Детальніша інформація про актуалізовані пріоритети досліджень Національного банку до 2025 року розміщена за посиланням.