Як вони вплинуть на клієнтів страхових і фінансових компаній
Національний банк 14 грудня затвердив постанову №162, яка регулює питання безвиїзного нагляду за учасниками ринку небанківських фінансових послуг. Цей документ почне діяти з 1 січня 2024 року та поширюватиметься на страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, фінкомпанії, небанківські фінансові групи, на резидентів інших держав, які надають в Україні фінпослуги, а також осіб, які займаються аутсорсингом на фінринку.
Інакше кажучи, правила безвиїзного нагляду оновлено практично всім учасникам небанківського сектору. Виняток становлять колекторські компанії, бюро кредитних історій, провайдери платіжних послуг та юридичні особи, які мають ліцензії на операції з готівкою.
Нацбанк уточнює, що нова постанова – це один з інструментів ризик-орієнтованого підходу в рамках контролю за фінансовим ринком.
Простіше кажучи, безвиїзний (дистанційний) нагляд дозволить НБУ на ранніх етапах виявляти проблеми у страховиків, фінкомпаній, ломбардів і своєчасно на них реагувати. Як саме все буде організовано, розбирався Mind.
Навіщо взагалі потрібен безвиїзний нагляд? Умовно механізм контролю на фінансовому ринку з боку НБУ можна розділити на два типи. Це дистанційний (безвиїзний) нагляд та очні (інспекційні) перевірки.
Дистанційний нагляд проводиться на підставі звітності та іншої документації/інформації, яку НБУ отримує від фінансових структур. Завдяки цьому Нацбанк має доволі широкий спектр даних, які дають йому можливість:
- оцінити характер та рівень ризиків у діяльності окремо взятого страховика, кредитної спілки, фінкомпанії і те, наскільки ці ризики загрожують інтересам клієнтів і кредиторів;
- оцінити систему корпоративного управління фінустанови та систему її внутрішнього контролю;
- проаналізувати достовірність інформації, зазначеної у звітності учасника ринку, і його фінансовий стан;
- проконтролювати, як постачальник фінансових послуг дотримується нормативів, вимог до структури власності та до ділової репутації власників/керівників.
Безвиїзний нагляд дозволяє Нацбанку завчасно зрозуміти, чи порушує учасник фінринку нормативи, які має (або може мати) проблеми й що робитиме далі.
З огляду на результати дистанційного контролю НБУ може вдатися до інспекційної перевірки, зобов'язати фінустанову усунути порушення або впорядкувати свій фінансовий стан. У крайньому разі буде нараховано штраф або зупинено ліцензію.
Яких кроків Нацбанк вживає у межах дистанційного контролю? У постанові №162 міститься приблизно 10 пунктів, що описують дії НБУ у процесі безвиїзного нагляду.
Якщо коротко, то Нацбанк:
- Здійснює загальний моніторинг фінустанови: її звітності, фінансового стану, стандартів обслуговування клієнтів, відповідності топменеджменту кваліфікаційним вимогам тощо.
- З'ясовує, як учасник ринку загалом дотримується вимог щодо його діяльності та чи не припускається порушень.
- Виявляє потенційні ризики, які можуть призвести до порушення законодавства, зокрема пруденційні вимоги та нормативи.
- Оцінює ознаки, що свідчать про погіршення фінансового стану постачальників фінансових послуг.
- Формує пропозиції для підготовки плану інспекційних перевірок учасника ринку та визначає періодичність проведення таких перевірок.
Що робить НБУ за підсумками безвиїзної перевірки? Подальші дії Нацбанку залежать від того, якими будуть результати перевірки.
Якщо учасник ринку має ознаки погіршення фінансового стану, у нього зафіксовано порушення нормативів достатності капіталу та виявлено маркери ризикової діяльності, то Нацбанк:
- bq>pписьмово п.п.реджає страховика, фінансову компанію, кредитну спілку або ломбард про те, що потрібно вирівняти фінансовий стан;
- ініціює проведення позапланової інспекційної перевірки або прописує алгоритм, який дозволить усунути ризики та порушення діяльності учасника ринку;
- застосовує до посадових осіб фінустанови адміністративне стягнення (обмеження повноважень, штраф).
Також НБУ залишає за собою право контролювати, як учасник ринку виконує розпорядження Нацбанку й ліквідує виявлені порушення.
Як побудовано комунікацію між НБУ та учасниками ринку? Нацбанк може вимагати в рамках безвиїзного нагляду у фінустанов додаткових документів, відомостей і пояснень.
Підстави для таких запитів можуть бути різними. Наприклад, НБУ потребує уточнень щодо фінансової звітності за певний період; регулятор хоче розібратися в окремо взятій операції, яка, на його думку, є ризиковою; Нацбанк побачив у діяльності страхової компанії чи кредитної спілки ознаки порушення законодавства та запросив у зв'язку із цим пояснення.
Спілкування між НБУ й учасниками ринку може проходити онлайн (у вигляді електронних документів) або шляхом надсилання "паперових" листів звичайною поштою (додатково Нацбанк може вимагати додати до такого листа електронні копії документів на USB-носії).
Нацбанк самостійно встановлює строк, протягом якого хоче отримати відповідь на свій запит. Але на підготовку пояснень є щонайменше два дні. Учасник ринку може подати клопотання про продовження цього строку. Але лише за умови, що йому потрібно отримати/зібрати документи, які стосуються резидентів (юридичних і фізичних осіб) іншої держави.
Копії документів, які запросив НБУ, так само, як і письмові пояснення, мають бути засвідчені особистим підписом керівника фінансової установи.
Попри те що безвиїзний нагляд не передбачає візитів інспекторів, Нацбанк все одно має право ініціювати робочі зустрічі з топменеджерами та іншими представниками об'єкта перевірки, надсилаючи відповідні запрошення. Така зустріч може проводитися особисто (очно) або в дистанційному форматі (по аудіо– або відеозв'язку).
Якщо учасник ринку не погоджується з результатами безвиїзної перевірки та з тими заходами впливу, які визначив НБУ (наприклад, накладення штрафу), він може направити регулятору свої заперечення. Щоправда, в постанові не зазначено, у які строки Нацбанк має відреагувати на таке заперечення і якими будуть його подальші дії: анулювання результатів п.п.редньої перевірки, нова перевірка чи щось інше.
Що все це означає для учасників ринку та їхніх клієнтів? Нацбанк продовжує готувати свою нормативно-правову базу до набуття чинності трьох нових законів – "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про страхування" та "Про кредитні спілки". Їхні норми, нагадаємо, почнуть діяти з 1 січня 2024 року.
Постанова №162 йде у зв'язці з положенням про допуск на ринок (авторизацію) страхових компаній, кредитних спілок, фінкомпаній та ломбардів. Проєкт цього положення НБУ оприлюднив на початку листопада, планує затвердити цей документ до кінця 2023 року та "запустити" його з 2024-го.
Крім цього, НБУ дотримується стратегії щодо вдосконалення механізму пруденційного й ризик-орієнтованого нагляду.
Буквально це означає наступне: Нацбанк виявлятиме проблеми в учасників фінансового ринку не тоді, коли вони перебувають на межі банкрутства, а коли ці проблеми лише назрівають і зароджуються. За задумом регулятора, це дозволить зробити фінустанови стійкішими й підвищити якість наданих ними послуг.
Не виключено, що кількість гравців на ринку у зв'язку із цими змінами надалі поменшає. Проте клієнти (споживачі фінансових послуг) однозначно залишаться у виграші.
Бо страховики, ломбарди, кредитні спілки та компанії з видачі беззаставних кредитів (вони ж фінкомпанії) розумітимуть, що навіть за незначні порушення НБУ може будь-якої миті їх "взяти на олівець". А посилений контроль стане приводом для низки серйозних перевірок, що обернеться штрафами або відкликанням ліцензії.