АСБ закликала НБУ не переносити банківську модель обліку на страховиків

Низка положень проєкту Методичних рекомендацій щодо облікової політики небанківських фінансових установ фактично переносить на страховиків елементи операційно-облікової моделі банків без достатнього врахування специфіки страхування, МСФЗ 17 та актуарної природи страхових зобов'язань.

Про це йдеться в направлених асоціацією "Страховий бізнес" (АСБ) Національному банку України зауваженнях та пропозиціях до розробленого Проєкту НБУ, повідомляється в пресрелізі АСБ.

В АСБ звертають увагу, що документ, заявлений НБУ як методологічна підтримка, фактично переводить ринок до детальної регламентації щоденної операційно-бухгалтерської моделі, зокрема складання щоденного оборотно-сальдового балансу/оборотно-сальдової відомості, щоденного звіряння первинних документів та підтвердження таких документів.

Найбільш проблемним АСБ вважає п. 59 проєкту, за яким навіть технічна бухгалтерська розбіжність може стати формальною підставою не починати новий операційний день, що фактично перетворює внутрішню контрольну процедуру на потенційний механізм блокування роботи страховика.

"Страховий облік не можна будувати за банківською логікою максимально частої фіксації показників. Значна частина страхового балансу є результатом оцінки майбутніх імовірнісних подій, тому головним критерієм має бути якість та об£рунтованість оцінки, а не формальна частота запуску бухгалтерської чи актуарної процедури", – зазначив генеральний директор АСБ Вячеслав Черняховський.

АСБ також підкреслює, що його позиція відповідає європейському тренду: Insurance Europe, європейська федерація страховиків і перестраховиків, багато років застерігає від перенесення банківських підходів на страхування, а EIOPA, Європейський орган страхування та професійних пенсій, у березні 2026 року запропонував скоротити кількість квартальних форм звітності для окремих страховиків на 26%, а для малих та нескладних страховиків на 36% без погіршення захисту страхувальників.

При цьому фінансові показники страхового ринку України залишаються стабільними, а кількість звернень споживачів у 2025 році знизилася до мінімального рівня за 2020-2025 рр., тому АСБ не бачить об'єктивної потреби саме зараз запроваджувати нові необ£рунтовані процедури та додаткове регуляторне навантаження.

На думку спеціалістів асоціації, особливо чутливим є питання вартості таких нововведень: за статистикою НБУ кількість укладених договорів страхування у 2025 році була майже вдвічі меншою, ніж у 2023 році, а вартість страхових продуктів за останні два роки зросла у 1,5-2,3 раза, тому додаткові витрати на ІТ, бухгалтерський облік, актуарні процеси та контроль можуть ще більше погіршити доступність страхування та фінансову інклюзію, розвиток якої є одним із напрямів політики самого НБУ.

АСБ також застерігає, що в матеріалах до проєкту не наведено оцінки витрат страховиків на перебудову бухгалтерських і страхових ІТ-систем, актуарних моделей, інтеграцій та внутрішніх процесів, так само як не показано, яку додаткову наглядову цінність має створити така щоденна модель.

АСБ пропонує НБУ вилучити п. 59 проєкту в поточній редакції, відмовитися від універсального щоденного циклу для страховиків, чітко розмежувати бухгалтерський облік та актуарну оцінку страхових зобов'язань, а також закріпити, що Методичні рекомендації не створюють нових обов'язкових вимог і не можуть самі по собі бути підставою для наглядових заходів чи санкцій.