Журналісти в Україні гинуть внаслідок обстрілів з боку російських агресорів. Деяких із загиблих співробітники нашої Асоціації знали особисто. Ми співчуваємо сім’ям та родичам кожного.
У вівторок оператор телеканалу FoxNews П’єр Закревський та українська журналістка Олександра Кувшинова загинули внаслідок артилерійського обстрілу з боку російських окупантів у Гореничі під Києвом. До цього ще один журналіст FoxNews Бенджамін Холл був поранений.
Це не перший випадок нападу російських військових на іноземних та українських журналістів, які висвітлюють події в Україні:
- російські військові вбили в Iрпені журналіста Брента Рено, який працював на американське видання Time. Його колега, фотокореспондент The New York Times, Хуан Арредондо, був поранений. Рено працював над проектом TIME Studios, присвяченим глобальній кризі біженців.
- на швейцарського фотожурналіста Гійом Бріке напали солдати РФ біля села Водяно-Лорине Миколаївської області. У нього стріляли чотири рази, а після забрали гроші, три телефони, ноутбук, відеокамеру та карту пам’яті зі зробленими фотографіями. Після обстрілу, каже, його керівництво просило негайно повернутися в Швейцарію, але він відмовився.
- окупанти тримають у заручниках журналістів: у котеджному містечку Стоянка-2 місто Iрпінь перебуває 2 іноземних журналісти з телеканалу AlAraby TV (штаб-квартира у Лондоні) разом з групою цивільних осіб у кількості приблизно двадцяти осіб.
- чеські репортери з Voxpot reporters потрапили під обстріл разом з українськими медійниками в м. Макарів поблизу Києва. На дверцятах автівки знайдено простріли від автомату АК-74.
- російські військові обстріляли іноземних журналістів поблизу села Стоянка Київської області. Зазначається, що медійники відразу вискочили з машини та сховалися в найближчому укритті, звідки їх евакуювали працівники Бучанського районного управління поліції.
- у районі селища Зеленівка (передмістя Херсона) 26 лютого з автомобіля розстріляли з автоматичної зброї цивільного журналіста інформаційного щотижневика "Навколо тебе" Ділєрбека Шакірова.
- унаслідок ракетного обстрілу поблизу Києва постраждав кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір. Домедичну допомогу кореспондентові надали військові медики й медики Баришівки.
- російські військові обстріляли та пограбували авто, в якому перебувала журналістка Громадського телебачення Вікторія Рощина. За словами Вікторії, вона та водій авто натрапили на колону російських танків у Запорізькій області.
- український військовий журналіст зі Львівщини Віктор Дудар загинув під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом. Відомо, що він у 2014 році пішов добровольцем на Схід України. Воював у 80-й десантно-штурмовій бригаді.
Для російських військових немає жодних кордонів і на них не діють міжнародні закони. Вони стріляють постійно та навіть не перебирають в кого: будуть то діти чи журналісти. Обов’язково, кожен з них, з часом, понесе покарання за скоєнні злочини.
Ще декілька років тому Асоціація "Страховий бізнес" наполягала на запровадженні на державному рівні обовязкового страхування журналістів, що працюють у зоні військових, громадянських конфліктів або природних чи техногенних катастроф.
Страховий поліс має забезпечувати страхове покриття ризиків смерті від нещасного випадку/військових дій, втрати працездатності, покриття витрат внаслідок нещасних випадків, екстреної евакуації в разі хвороби і репатріацію тіла з будь-якої точки світу в ту країну, де проживав застрахований журналіст.
В Україні держава зробила спробу подбати про журналістів ще в 2015 р., запропонувавши спільну програму Міністерства оборони України та Міністерства інформаційної політики України "Embedded journalists". Одна з компаній-членів нашої Асоціації швидко відгукнулася на заклик держави. Вона застрахувала багатьох журналістів з провідних інформагенцій світу.
Асоціація "Страховий бізнес" неодноразово заявляла, що необхідно змінити законодавчий підхід до цього питання в країні і зробити страхування журналістів обов’язковою умовою виконання ними професійних обов’язків. В першу чергу це стосується зміни до закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", і зробити це можливо при сприянні депутатів, в першу чергу членів Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Iнституту масової інформації, Незалежної медіа-профспілки України та інших представників журналістської спільноти.
Проте, за останні роки справа щодо обов’язкової наявності страхового покриття для всіх журналістів сходила нанівець. Зараз є гостра необхідність вирішення цього завдання на державному рівні: швидко, системно, активно залучивши експертів ринку для розробки оптимальних умов страхування.
Ключові моменти, які треба буде вирішити в процесі створення страхового захисту для співробітників наших ЗМI:
- Правильно визначити коло людей, які будуть застраховані за такими програмами. Крім безпосередньо журналістів, це також повинні бути і всі члени виїзних команд ЗМI, знімальні групи, включаючи і технічний персонал.
- Страхові програми повинні передбачати мінімум три варіанти :
- стандартне покриття, яким будуть захищені всі журналісти;
- стандартне покриття плюс розширені опції для тих співробітників ЗМI, які виїжджують робити репортажі в зони масового скупчення людей, протестів, страйків, стихійних лих, епідемій;
- максимальне покриття ризиків для тих, хто їде до зони військових конфліктів та на фронт.
- Треба встановити значні розміри страхової суми, скажімо, не менші, ніж 150-200 мінімальних заробітних платень (1,0 – 1,3 млн. грн.). Суми відповідальності виходять великі, але у страховиків є можливість забезпечити перестрахування цих ризиків в кращих світових перестрахувальних компаніях. Наприклад, у Ллойдс готові брати на перестрахування всі ризики українських журналістів, навіть включаючи перебування в зоні бойових дій.
- Пропонується не створювати новий обов’язковий вид страхування, для введення якого потрібно не тільки змінити закони, але й прийняти окрему постанову КМУ, а страховикам – отримати ще одну спеціальну ліцензію від НБУ тощо. Все це просто "поховає" дану ініціативу (Так вже було, коли в 2015 році всупереч рекомендаціям професіоналів ввели окремим видом страхування волонтерів – за 2019 рік на всю країну було укладено лише 46 договорів, а у 2021 році – взагалі жодного). Замість цього необхідно зафіксувати обов’язок редакцій укласти договір зі страховою компанією за вже наявними в них ліцензіями. Для того щоб знизити фінансове навантаження на редакції ЗМI, було б розумним рішенням, аби держава надала ЗМI податкові пільги по ЄСВ та ПДФО при оплаті таких страховок за рахунок редакцій так само, як це робиться для обов’язкових видів страхування.
- Контроль дотримання обов’язковості страхування журналістів: наприклад, штраф для ЗМI з боку Державної служби України з питань праці у разі відсутності такої страховки для співробітників.
- Активна позиція самих журналістів, які постійно пишуть на захист прав усіх професій і категорій громадян, чомусь забуваючи про власний страховий захист і право на нього.
Запровадження комплексного страхування журналістів – досить тривалий процес, до якого залучені багато державних органів, тому, чим швидше ми почнемо спільну практичну роботу над цією задачею, тим швидше українські журналісти отримають захист, якого вони гідні.
