Мін'юст зареєстрував порядок та умови страхування на автомобільному та міському електротранспорті

Водій під час кожного перевезення пасажирів та/або багажу зобов'язаний мати страховий поліс або копії договору страхування відповідальності.

Таку норму закріплено в затвердженому Міністерством юстиції України наказі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23 серпня "Про затвердження Порядку та умов страхування на автомобільному та міському електричному транспорті".

Згідно з ним, договір страхування відповідальності укладається щодо кожного транспортного засобу, який використовує перевізник для виконання перевезення пасажирів і багажу. Термін дії договору страхування відповідальності не може перевищувати одного року. Територія дії договору – Україна, інші держави в межах маршруту перевезення, окрім територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Договором страхування відповідальності щодо страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, не може бути передбачена франшиза.

Перевізник зобов'язаний інформувати пасажирів про укладений договір страхування відповідальності (дата укладення, номер), страховика (найменування, місцезнаходження, контактні дані для звернення), розмір страхової суми шляхом розміщення відповідної інформації в проїзному документі за встановленим законодавством зразком, на стендах у салонах транспортних засобів.

Розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну його життю та здоров'ю, становить 140 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, аналогічно сумам, встановленим законом "Про обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності" з 1 січня наступного року. У разі смерті потерпілої третьої особи страховик здійснює страхову виплату у зв'язку з втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України має на це право.

Загальний мінімальний розмір страхової виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на дату настання страхового випадку. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілої третьої особи в іноземній державі, відшкодовуються в разі попереднього погодження таких витрат із страховиком, якщо інше не передбачено договором страхування відповідальності.