На сайті Міністерства фінансів України оприлюднений доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Законопроект направлений на адаптацію українського законодавства до норм ЄС (четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 та Регламенту (ЄС) 2015/847) та на удосконалення окремих норм чинного законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів.
Асоціація "Страховий бізнес" входить до Громадської Ради при Держфінмоніторингу, приймає активну участь у роботі над удосконаленням законодавства з питань фінансового моніторингу та відстоює позиції скорочення вимог до страхових компаній як субєктів первинного фінансового моніторингу, зокрема, у випадках, відсутності загрози легалізації (відмиванню) доходів.
Асоціація "Страховий бізнес" підтримує внесені до законопроекту норми, зокрема щодо:
- зменшення кількості ознак фінансових операцій, про які субєкти первинного фінансового моніторингу, в т.ч. страховики, зобовязані обовязково повідомляти Держфінмоніторинг. Йдеться про фінансові операції на суму від 300 тис. грн. (нині – від 150 тис. грн.);
- збільшення розміру страхового платежу по договорах страхування із страхувальниками-фізичними особами, при укладанні яких може не здійснюватися верифікація та ідентифікація клієнта. Проект закону передбачає збільшення цієї суми до 30 тис. грн. (нині – 5 тис. грн.);
- отримання інформації з питань ідентифікації клієнтів з різних доступних джерел, в т.ч. електронних реєстрів;
- створення Державного реєстру національних публічних діячів та членів їх сімей.
Проте, існують норми законопроекту, з якими Асоціація не погоджується, та пропонує наступне (про що зазначено у поданих до Міністерства фінансів України пропозиціях):
- збереження можливості керівнику компанії виконувати функції працівника, відповідального з питань фінансового моніторингу;
- збереження розміру штрафних санкцій у привязці до мінімальної заробітної плати, а не від загального річного обороту компанії тощо.
Асоціація завжди відстоює зважені та обґрунтовані підходи щодо впорядкування роботи в українському бізнес-просторі без зайвого адміністративного тиску на компанії та посилення карально-штрафної функції держорганів.