"Гострі кути лжереформи №5655. Без презумпції винуватості учасників будівельного ринку"

У звіті про готовність України до переговорів про вступ до ЄС Єврокомісія зазначила, що Україні не варто ухвалювати закон про містобудування в редакції, яка існує зараз. Судячи з контексту, йдеться про скандальний закон №5655, який уже рік лежить на Банковій без підпису президента. Очевидно, після вже другого попередження ЄК непохитні лобісти закону   голова профільного комітету Олена Шуляк і профільний віцепрем'єр Олександр Кубраков   будуть змушені зробити крок назад, а парламент   ґрунтовно зайнятися розробкою Містобудівного кодексу. На старті нової версії реформи шляхом ухвалення Містобудівного кодексу, що вже розгортається в парламенті, позначимо ще один важливий аспект законопроєкту №5655, який від самого початку виводив його за цивілізовані рамки.

Що таке презумпція винуватості

У цивільному праві існує презумпція вини порушника. Особа вважається винною доти, доки не доведе свою невинуватість. Будівельні організації в разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань під час проведення будівельних робіт несуть підвищену відповідальність, пов'язану з гарантуванням якості виконаних робіт і міцності конструкції будівлі та її елементів. Що має бути підкріплено страхуванням відповідальності на весь період гарантії.

У Франції така гарантія відповідальності підкріплена обов'язковим страхуванням десятирічної гарантії архітекторів, підрядників, виробників обладнання, підприємців. У разі порушення цієї вимоги передбачено штраф 75 тис. євро або тюремне ув'язнення до трьох років. Згідно з полісом покриваються пошкодження, які впливають на міцність конструкції або впливають на будівлю в одному зі складових її елементів, роблячи непридатною для використання (великі тріщини, зсуви, протікання води). Це пошкодження може стосуватися даху, рам, стін, вбудованих труб, системи вентиляції, кондиціонування тощо.

У Цивільному кодексі України також прописана десятирічна гарантія фахівців будівельної індустрії. І що? Нещодавній приклад   обвал Дегтярівського мосту в Києві. Інцидент прокоментували в компанії "Київавтодор", що займалася його реконструкцією. Там заявили, що відповідальність за роботу на об'єкті несе підрядник. І яку ж відповідальність несе підрядник? Він що   розорився після виплати збитків? Ні, буде, як завжди, договірняк. Хіба замовник   КМДА подасть до суду на підрядника? Збиток якось замаскують і ніхто не понесе відповідальності. А якби було рішення суду про стягнення з підрядника суми збитку, і підрядник розорився, цей прецедент набув би розголосу, й інші підрядники почали б шукати вихід і прийшли до страховиків, як це відбувається в усьому світі.

У нас, на жаль, відбувається зовсім інше.

Норма закону про гарантії   порожній звук

У містобудівній сфері відсутній інститут відповідальності. Гарантії, виписані в законі, нічим і ніким не підкріплені. Ніхто не контролює і не несе відповідальності за порушення, які призводять до матеріальних і моральних втрат громадян-інвесторів. Будівництва десятиліттями ведуться з грубими порушеннями будівельних норм: без відповідної інфраструктури (під'їзні дороги, стоянки для автомобілів, дитячі майданчики, центральна каналізація тощо), дотримання висотності, відстаней між будівлями. Державні органи, покликані давати дозволи і контролювати якість будівництва, не те що не справляються, а сильно корумповані   там зберігаються старі правила і процедури, немає ефективного механізму здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Хто може взяти на себе ці функції? Тільки той, хто платить за виявлені недоліки. А такою функцією володіє тільки інститут страхування. Цей механізм працює в усьому світі, і саме він   разом із банківським компонентом   лежить в основі розвитку будівельної індустрії.

Як вирішує проблему "реформаторський" законопроєкт №5655

Ніяк. Незважаючи на два довгих семінари учасників будівельного ринку і страховиків, які організував і провів один із лобістів №5655 голова Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе. У цьому законі питання страхування прописані на печерному рівні.

По-перше, для отримання дозвільних документів на будівництво пропоновані види інженерного страхування та професійної відповідальності є добровільними, а не обов'язковими. На відміну від практики будь-якої європейської країни, де страховий компонент прописаний у кожному договорі підряду.

По-друге, замість страхування профвідповідальності архітекторів та інженерів-контролерів запровадили страхування загальноцивільної відповідальності без зазначення "перед третіми особами". Тоді як люди різних професій, які у зв'язку зі спеціалізацією можуть завдати шкоди через власну помилку в роботі, повинні страхувати свою професійну відповідальність (лікарі, адвокати, брокери, архітектори та ін.). На Заході навіть не стануть наймати директором корпорації, якщо кандидат не має страховки відповідальності. Це абетка страхування, якої, на жаль, не знають автори закону. Жоден страховик не візьме на себе такий ризик, бо не зможе його перестрахувати. Я взагалі не розумію, як ця вимога потрапила в остаточну редакцію. Це нонсенс.

По-третє, створюється інститут незалежних контролерів, які повинні будуть мати страховку загальногромадянської відповідальності на три або п'ять мільйонів євро   залежно від типу об'єкта. Як контролер із такою відповідальністю зможе покрити можливі збитки від неправильних дій підрядників на мільярди гривень? Це положення може створити корупційні схеми, за яких видаватимуть поліс без відповідальності страховика, подібно до того, як деякі страховики продавали поліси ОСЦПВ без покриття відповідальності. Вони не розуміють, яку бомбу заклали цією безграмотною вимогою.

На які умови прийдуть європейські інвестори

Якщо закордонні інвестори і девелопери прийдуть в Україну, то вони привнесуть сюди свої правила. Вони розуміють свої ризики, що таке страхування і як його використовувати. І вони точно не гратимуть за нашими правилами. Точніше, без правил.

Чому?

По-перше, обсяги інвестиційних проектів дуже великі, а отже, суми відповідальності теж будуть дуже великі. Ємність страхового ринку України обмежена. Отже, всі ризики з інженерного страхування будуть перестраховуватися на 90-95% у західних компаніях.

По-друге, у перестраховиків склалися багаторічні зв'язки з аджастерськими і сюрвеєрськими компаніями, які добре відомі на Заході. Це такі компанії, як Crawford, Canningham&Lindsey. Крім того, при страхуванні інженерних ризиків перестрахувальники будуть використовувати перевірені сюрвеєрські компанії, такі світові бренди, як APAVE, Bureau Veritas, Qualiconsult, Dekra або Socotec, які використовуються страховиками та перестраховиками в якості служби технічної інспекції. Останні рекомендуватимуть ці компанії нашим страховикам.

Перераховані вище міжнародні компанії працюють на світових ринках десятки років, мають відповідні покриття своєї профвідповідальності та їм довіряють перестраховики, які виплачуватимуть збитки після їхнього контролю. А наші кишенькові контролери-5655 опиняться без роботи або отримуватимуть страховку без реального покриття (див. вище). Плюс такий підхід вбиває наш страховий ринок. Західні компанії прийдуть зі своїми продуктами і своїми страховиками. Або через дочірні компанії в Україні забезпечуватимуть взяття цих ризиків.

Це положення також дає можливість плодити кептивних страховиків від будівельної індустрії. Що є ще одним каналом корупції   мати власного страховика для внутрішнього ринку, тому що на зовнішньому ринку ці ризики ніхто брати не буде.

Сам перелік інженерних видів страхування, що використовуються в будівництві, таких як усі ризики підрядника (Contractor All Risk, CAR), усі ризики монтажу (Erection All Risks, EAR), страхування будівельних механізмів і машин (Contractor's Plant and Machinery Insurance, CPM), страхування відповідальності перед третіми особами (Third Party Liability, TPL), навіть не наведений у законі №5655 у вигляді простого перерахування. Крім того, ці види страхування не є обов'язковими при отриманні дозвільних документів на будівництво.

Чому страхування підштовхне реальні реформи у сфері

Згадайте встановлення стелі ціни на російську нафту в 60 дол. за барель у серпні поточного року, коли світові страховики перестали брати на страхування відповідальність судновласників "сірих" танкерів, які стала використовувати Росія. Тому що без цієї страховки жоден порт не прийме такий танкер під розвантаження. Ось таке ставлення до страхування у світі.

Тому без введення обов'язкового страхування CAR, EAR, TPL, професійної відповідальності учасників будівельного процесу ми ніколи не позбудемося корупції. Законодавці думають, що на цьому етапі обов'язкове страхування будівельна індустрія не потягне. Це все домисли. Великі девелопери дають хабарі на мільйони доларів. А тому гроші на страховку в кілька десятків тисяч доларів знайдуть. Але обов'язкове страхування підніме культуру страхування і якість будівництва. Тільки страховики зацікавлені у відсутності збитків, тому вони будуть жорстко контролювати всі процеси, починаючи від проєкту до вибору будмайданчика та організації робіт на ньому.

Страхування   той інститут, який удосконалює і розвиває безпеку в бізнесі. Наприклад, у США страхові компанії, а не будь-який державний орган, здійснюють розробку регуляторних актів у будівництві. Може, і нам варто перейняти досвід у розробленні регуляторних документів? У розробленні інструкції під час проведення тунельних робіт беруть участь фахівці багатьох країн, члени міжнародних організацій страховиків, але не державних контролюючих органів.

Висновки, які потрібно врахувати розробникам Містобудівного кодексу

Отже, очевидно, що:

• запропоновані в законопроєкті №5655 варіанти страхування цивільної відповідальності замість професійної відповідальності учасників будівельного процесу не забезпечать захист об'єктів від помилок учасників будівельного процесу, а навпаки, створять додаткові корупційні схеми та кептивні страхові компанії з середовища будівельної галузі;
• наявність полісів інженерного страхування, таких як CAR, EAR, TPL, і професійна відповідальність учасників будівельного процесу мають бути обов'язковою умовою при отриманні дозвільних документів на будівництво;
• інститут незалежних інженерів-контролерів є мертвонародженим органом, послугами якого не користуватимуться інвестори і девелопери із зарубіжних країн. У світі напрацьовано взаємовідносини з відомими брендами, які в якості служби технічної інспекції будуть використовуватися страховиками і перестраховиками;
• для великих інвесторів і девелоперів, які прийдуть в Україну, єдиним джерелом інформації будуть страхові брокери, перша трійка світових лідерів яких присутня в Україні. Вони привнесуть сюди все, що є в їхніх країнах: і страхові продукти, і технології, і бізнес-процеси, а згідно з ухваленим Законом України "Про страхування", навіть прямі контракти із зарубіжними страховиками. Тому вся регуляторна та контролююча інфраструктура, яка створюється на підставі закону №5655, може залишитися поза передбачуваним будівельним бізнесом;
• ми вже маємо приклади, коли великі зарубіжні інвестори, девелопери та підрядники використовуються в будівництві. Наприклад, французи були запрошені для будівництва саркофага на Чорнобильській АЕС. Турецькі будівельники відновлювали дороги, а для будівництва другої черги Окружної дороги використовуватимуть китайські компанії. Ця тенденція буде проглядатися і при відновленні економіки. Нашого виробника ми не підтримуємо;
• в умовах бойових дій і за наявності агресивного сусіда неможливим буде відновлення зруйнованої інфраструктури та промисловості без покриття військових ризиків. Один із найбільших страхових брокерів у світі вже запропонував КМУ розглянути питання про використання Political Violence Insurance стосовно проєктів відновлення об'єктів в Україні. І це говорить багато про що. Аналогічну пропозицію розглядає ринок Ллойда. До цього має готуватися і будівельна індустрія. Без покриття цих ризиків будувати в Україні жоден інвестор нічого не буде.