Медичне страхування подорожчає ще на третину: чи варто купувати поліси, й як їх вибирати

В Україні за останній рік суттєво подорожчало лікування. Зростають тарифи у приватних медклініках та цінники на ліки. На перший погляд, така ситуація мала б спровокувати підвищення попиту на медичне страхування.

Навіть при "найлегших" захворюваннях, наприклад, сезонних застудах, рахунок може йти на декілька тисяч гривень, а "складніші" діагнози тягнуть на десятки і сотні тисяч.

При цьому середня вартість полісу, за даними асоціації "Страховий бізнес", становить близько 7 тис. грн, що можна порівняти з лікуванням декількох застуд. При цьому можна безкоштовно лікуватися не тільки в державних, але й в комфортніших медичних центрах. Проте ці аргументи для більшості українців непереконливі: продажі полісів падають.

"Мінфін" розбирався, що зараз відбувається на ринку медичного страхування, які поліси пропонують страховики та чи варто їх купувати.

Чому поліси стрімко дорожчають

Український ринок медичного страхування переживає ненайкращі часи. За словами генерального директора асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслава Черняховського, за минулий рік кількість нових полісів упала, порівнюючи з 2023 роком, на понад 40% – до 793 тисяч. З огляду на кількість договорів за попередні періоди, всього в Україні застраховано близько мільйона громадян, тоді як, наприклад, на рік раніше було майже 1,4 млн.

Така сама ситуація і цього року. "Станом на перший квартал попит на поліси медичного страхування стабільний, тобто фактично страхуються ті ж клієнти, що й раніше", – розповів "Мінфіну" операційний директор неострахового сервісу lilo Андрій Сахаров.

Черняховський пов'язує таке зниження темпів медстрахування з різким подорожчанням полісів. За минулий рік цінники на них підвищилися на 70−80%. Причин декілька.

По-перше, далося взнаки зростання цін на послуги приватних клінік і подорожчання ліків. Якщо у 2023 році в Києві можна було проконсультуватися у приватній клініці за 500−600 грн, то зараз середній тариф – 700−800 грн, а багато медустанов підвищили вартість до 1−1,8 тис. грн та більше.

По-друге, в Україні різко подорожчали ліки. Цінники на багато препаратів зросли на 10−20% і навіть більше. "Мінфін" уже писав, що влада намагається боротися зі зростанням цін в аптеках. Нещодавно було скасовано маркетингові збори, а також зафіксовано список препаратів із обмеженими націнками.

Але поки що вдалося домогтися "знижок" лише на окремі препарати. Так, за даними дослідницької компанії Proxima Resrarch, за період із 1 до 17 червня обсяги роздрібної реалізації препаратів зросли, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, на 19,8% у грошовому вираженні, і лише на 0,4% – у натуральному (тобто за кількістю проданих упаковок). Інакше кажучи, основний внесок у зростання ринку робить саме підвищення цін, – резюмували аналітики.

З огляду на зростання цін на медичні послуги та препарати, що триває, неважко припустити, що і медстраховки теж дорожчатимуть. За прогнозами Сахарова, цього року вони можуть збільшитися в ціні ще на 25−30%.

По-третє, за словами Черняховського, минулого року через підвищення вимог Нацбанку з ринку пішло чимало страховиків, які укладають договори медичного страхування. Закрилися переважно невеликі локальні компанії, які пропонували порівняно недорогі поліси.

У результаті середня вартість страховки загалом на ринку досягла 7 тис. грн на особу на рік. Але пакети з більш-менш пристойним наповненням коштують дорожче – 10−15 тис. грн.

Через зростання цін на поліси впала кількість нових договорів і в корпоративному, і приватному сегменті.

"Розвиток корпоративного медстрахування (коли співробітників страхують роботодавці – ред.) стримує також система оподаткування. Держава має бути зацікавлена стимулювати підприємства страхувати своїх працівників, адже це зменшить навантаження на бюджетну медицину. Але для цього потрібно забрати оподаткування співробітників компаній, якщо їх страхує роботодавець.

Ми підрахували, що такий крок протягом 1−2 років дозволив би, за рахунок зростання обсягів корпоративного страхування, отримати подвійний ефект для бюджету за рахунок збору податків із комерційних медустанов та зниження бюджетних витрат на лікування застрахованих українців. Але поки що цього не сталося", – каже Черняховський.

Приватне медстрахування (тобто придбання українцями полісів для себе та членів своєї родини) також скорочується. Якщо минулого року страховики отримали від корпоративних клієнтів 5 млрд грн страхових премій, то від приватних – лише 2 млрд.

"Люди купують здебільшого короткострокові поліси під конкретні запити, наприклад, якщо потрібно вирішити якісь проблеми зі здоров'ям", – каже Черняховський.

Попит на приватні страховки стримує їх порівняно висока ціна, а також відсутність в українців "звички" страхуватися – багато хто розраховує, що, у разі проблем зі здоров'ям, зможуть вирішити питання у державних клініках чи на особистих домовленостях із лікарями. Хоча нескладно підрахувати, що навіть лікування одного захворювання середньої тяжкості (не кажучи вже про серйозні проблеми зі здоров'ям) обходиться дорожче за річну вартість поліса.

Водночас багато українців відмовляються від страховок, аргументуючи це тим, що, у разі чого, "страхові все одно мало що покривають", тобто багато відмов щодо лікування конкретних захворювань. У соцмережах та профільних чатах чимало повідомлень від людей, яких "страховики відмовилися лікувати", і виникає резонне питання – чи варто взагалі купувати поліс, якщо все одно доведеться самостійно оплачувати послуги лікарів та ліки?

"Мінфін" проаналізував, які страхові поліси зараз пропонуються на ринку, та чи вигідно їх купувати.

Що пропонують страховики для бізнесу та приватних клієнтів

За даними асоціації "Страховий бізнес", медичні поліси в Україні продають близько 40 компаній. Але більшу частину ринку займає лише декілька великих страховиків: "Уніка" (із 7 млрд грн страхових премій, отриманих минулого року, на неї припадає близько 1,3 млрд грн), "Інго" (близько 769 млн грн), "Універсальна" (731 млн грн), ВУСО (близько 700 млн грн), ТАС (525 млн грн), АРКС (455,6 млн грн) та ін.

Загалом, за словами Черняховського, сегмент медичного страхування залишається для страховиків невигідним. Наприклад, минулого року вони пішли "в мінус" за полісами добровільно-медичного страхування на 200 млн грн.

Поліси, які зараз пропонуються на ринку, можуть мати різноманітне наповнення.

Для корпоративних клієнтів вони складаються індивідуально, залежно від суми, яку готовий платити роботодавець за страхування своїх співробітників.

"Загалом такі програми можуть бути декількох типів із різним покриттям: для топменеджменту та власників, середньої керівної ланки, пересічних співробітників тощо. Поліси можуть містити, окрім послуг на лікування гострих та хронічних захворювань, екстреної медицини та забезпечення ліками, також профілактичні огляди, стоматологію та інше", – каже Черняховський.

За словами Сахарова, найпопулярніші поліси – з максимальним обсягом медичних послуг та додатковими опціями. "Насамперед клієнти звертають увагу на те, щоб поліс мав щонайменше усі базові опції (амбулаторна допомога, стаціонар, швидка допомога тощо), і обов'язково клас клінік, в яких ці послуги можна отримати (чим він вищий, тим краще).

Додаткові опції, які є у більшості корпоративних клієнтів, – це корпоративний ліміт на винятки (оплата послуг, які за договором потрапляють до винятків, тобто не гарантуються), ліміт на критичні захворювання, профілактичні заходи (вакцинація, профогляди, вітаміни). Наразі є запит також на покриття військових ризиків, але наявність цієї послуги не є вирішальною під час вибору полісу", – розповів Андрій Сахаров.

Щодо страховок для приватних покупців, більшість страхових компаній пропонують стандартні продукти, до яких за бажанням можна додавати ті чи інші опції за додаткову плату.

Наприклад, в "Уніки" стандартна страховка включає гострі та загострення хронічних захворювань, лікування при нещасних випадках, онлайн-консультації.

При цьому, залежно від вартості, відрізняється страхове покриття (скільки грошей страховики готові заплатити за полісом протягом року), розмір франшизи, конкретний перелік послуг. Так, поліс за 2 300 гривень на рік (для клієнтів від 16 до 59 років) включає страхову суму в 75 тис. грн. При цьому повністю покриваються лише невідкладна допомога (у тому числі госпіталізація до стаціонару) та онлайн-консультації лікарів. Не покриваються ані плановий стаціонар, ані консультації вузьких фахівців у клініках, ані лабораторні дослідження, ані діагностика (КТ, МРТ та ін.), ані медикаменти.

Поліс за 6,5 тис. грн передбачає страхову суму 125 тис. грн на рік, та, окрім послуг, перерахованих у найдешевшому пакеті, також консультації лікарів у клініках із франшизою 30%.

За 11 900 грн на рік можна отримати поліс зі страховою премією 150 тис. грн, додаткову діагностику з франшизою 30% та виклик лікаря додому.

Українців, старших за 59 років, а також із групою інвалідності та серйозними захворюваннями (СНІД, тяжкі судинні, ендокринні, нервові хвороби, новоутворення в анамнезі тощо) ця страхова компанія взагалі не приймає на страхування за базовими полісами.

У ВУСО, наприклад, програма Light V передбачає покриття 75 тис. грн та "базові медичні опції", як, наприклад, швидку допомогу та невідкладний стаціонар (останній – із франшизою у 20%). Пакет для двох дорослих без дітей коштує 4 тис. грн на рік.

Пакет U за 23 400 грн на рік передбачає покриття у 100 тис. грн, невідкладний стаціонар та амбулаторну допомогу (оплачується від 50% до 100%, залежно від рівня клініки), а також медикаменти (з франшизою 70%).

Пакет S за 31 400 грн на рік, окрім вищеперерахованих послуг, включає плановий стаціонар. Пакет O за 50 000 грн за двох дорослих на рік – це покриття на 250 тис. грн на рік, менші розміри франшиз у клініках та 100% оплата медикаментів.

У ІНГО програма "Мінімальна" за 10 585 грн на особу на рік передбачає обслуговування лише у держклініках, покриття на 245 тис. грн. Програма "Оптимальна" за 22 785 грн на рік включає обслуговування також в окремих приватних клініках зі страховим покриттям у 400 тис. грн на рік, а "Преміум" за 26 410 грн на рік – страхове покриття на 465 тис. грн та обслуговування у всіх приватних клініках, включаючи найдорожчі.

Усі три пакети передбачають покриття амбулаторної допомоги, діагностику, аналізи, реабілітацію, повне покриття медикаментів, виклик лікаря додому, швидку допомогу.

Можна докупити й додаткові послуги. Скажімо, профілактичні огляди коштують від 3 950 до 7 823 грн на рік для чоловіків (залежно від типу клініки та пакету), та від 4 696 до 8 547 грн для жінок. За екстрену стоматологічну допомогу з лімітом 1,5 тис. грн потрібно доплатити 658 грн, за профілактичні масажі (10 на рік) – 3 тис. грн, за забезпечення вітамінами – 1 тис. грн, за дерматокосметологію – 1 500 грн на рік.

Сахаров каже, що у lilo вартість страховок для приватних клієнтів складає 35 тисяч гривень на рік.

"Ми лікуємо хвороби, а не надаємо точкові послуги, наш підхід – не перелік медпослуг, а комплексне лікування діагнозів, під яке надаємо всі необхідні послуги (консультації, аналізи, діагностику тощо)", – пояснив Сахаров.

Загалом наповнення базових пакетів у різних страхових компаній дуже схоже. І у всіх навіть стандартні поліси можуть відрізнятись за ціною для конкретних покупців. Вибити зі страхової компанії хоча б приблизний варіант договору непросто, більшість пропонують "індивідуальні консультації", а вартість полісів під конкретного покупця може відрізнятися, залежно від віку (чим старше – тим дорожчий пакет), місця проживання (у регіонах дешевші, ніж у столиці) тощо.

Черняховський розповідає, що багато страховиків не ризикнули різко підвищувати вартість полісів через підвищення клініками тарифів та подорожчання ліків, а натомість почали "різати" наповнення страховок. Наприклад, обмежувати список послуг, підвищувати франшизи тощо.

Чому можуть відмовити у виплатах

За словами Черняховського, офіційних скарг на те, що "страхова відмовляє у лікуванні", в Україні не так багато. Наприклад, до регулятора доходить не більше 200 скарг на квартал, що при загальній кількості полісів (понад мільйон діючих договорів) – вкрай мало.

Але в соцмережах та профільних чатах незадоволених пацієнтів значно більше. Люди скаржаться, зокрема, на те, що страховики відмовляються покривати окремі випадки лікування, препарати (навіть якщо їхня 100% оплата прописана у договорі) тощо.

Більшість страховиків, пояснюючи відмови в оплаті послуг, посилаються на "списки винятків". Цей "чорний" список діагнозів, за які страхові компанії не платять, є однаковим практично у всіх. До нього входять, зокрема, тяжкі захворювання (СНІД, онкологія та ін.), багато хронічних інфекцій, алергія, більшість дерматологічних захворювань, психічні розлади, захворювання печінки (крім гепатиту А), різного роду анемії, функціональні розлади травлення, мігрень, цукровий діабет, туберкульоз, варикоз, багато офтальмологічних захворювань (починаючи з синдрому сухого ока і закінчуючи глаукомою та катарактою), остеохондроз та низка захворювань опорно-рухового апарату, ревматизм тощо. Загалом список винятків містить десятки діагнозів.

Схожа ситуація із ліками. У "чорному" списку страховиків гомеопатія, гормональні препарати, пробіотики, жовчогінні, імуномодулятори, венотоніки, психотропні, БАДи, вітаміни тощо.

Тобто фактично найдорожчі в лікуванні діагнози страхові компанії намагаються не покривати, і це з самого початку прописано в більшості договорів.

"Як показує сформована на базі аналізу скарг статистика, найчастіше скаржаться ті, хто погано ознайомився з умовою договору, в якому завжди є обмеження і за переліком послуг, і за їх обсягом, і в результаті вимагає від страховиків те, чого вони за умовами договору і не повинні робити", – каже Черняховський.

За словами Сахарова, відмови – це "природна частина системи ДМС", оскільки страхування захищає від ризиків, що виникли лише після підписання договору. Основними причинами відмов, за його словами, є наявність винятків, зокрема, хронічних захворювань.

Але на практиці не є рідкістю й відмови, начебто, на рівному місці. Наприклад, киянка Оксана розповіла "Мінфіну", що звернулася до ортопеда зі скаргами на біль у коліні. Той запідозрив запальне захворювання та відправив пацієнтку на МРТ, але страхова компанія відмовилася платити, аргументуючи це тим, що діагноз є "винятком".

У результаті Оксана оплатила діагностику власним коштом, і за результатами обстеження їй поставили діагноз "стрес-перелом", який, згідно з договором, винятком не є. Але страхова компанія не змінила свого рішення і не компенсувала клієнтці вартість МРТ, заявивши, що орієнтується на "первинний діагноз лікаря", хоча він і не підтвердився.

Сахаров визнає, що "трапляються й необ£рунтовані відмови через помилки". Тому, за його словами, важливо знати порядок дій: спершу звернутися до страхової, а далі, за потреби, – до НБУ, як до регулятора. При цьому, за даними Черняховського, серед тих скарг, які надходять до НБУ, регулятор класифікує як порушення лише 25−30%.

"Ключова порада – завжди уважно вивчати умови поліса, щоб уникнути непорозумінь і мати реалістичні очікування від страхового захисту", – підсумував Сахаров.

Таким чином, поліси медичного страхування є хорошими для поточних "легких" хвороб (застуди, розлади травлення, травми, невідкладна допомога тощо), але далеко не завжди допоможуть з оплатою лікування хронічних діагнозів. Але навіть в останньому випадку більшість полісів покривають первинну консультацію лікаря та необхідні для підтвердження діагнозу обстеження.