Аналіз джерел ризику: внутрішні та зовнішні фактори

Аналіз джерел ризику є важливою складовою процесу управління ризиками, відповідно до стандарту ISO 31000:2018. Джерела ризику можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми, і вони можуть спричиняти виникнення ризиків або підвищувати їх імовірність. Ризик-менеджери використовують системний підхід до ідентифікації, аналізу та оцінки ризиків, застосовуючи різні методи та інструменти для того, щоб оцінити їх вплив на діяльність організації. Нижче детально розглянемо, як ризик-менеджери аналізують джерела ризику та які методи використовуються для цього.

1. Визначення контексту (Scope, Criteria, Context)
   Аналіз джерел ризику починається з визначення контексту (scope, criteria, context). Це перший етап процесу управління ризиками, де встановлюються межі та цілі для аналізу. Сфера застосування (Scope) визначає масштаб аналізу ризиків, Критерії (criteria) допомагають сформулювати критерії прийняття рішень, а середовище (context) передбачає вивчення зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть вплинути на виникнення ризиків.
2. Ідентифікація джерел ризику
   На цьому етапі ризик-менеджери ідентифікують потенційні джерела ризику, які можуть вплинути на досягнення цілей організації. Джерела ризику можуть включати як зовнішні (економічні, політичні, екологічні), так і внутрішні фактори (організаційні процеси, людський фактор, технологічні аспекти). Для цього використовуються різні методи ідентифікації, такі як SWOT-аналіз, аналіз сценаріїв та експертні інтерв’ю.
3. SWOT-аналіз
   SWOT-аналіз дозволяє виявити внутрішні сильні та слабкі сторони компанії (Strengths, Weaknesses), а також зовнішні можливості та загрози (Opportunities, Threats). Це один із базових методів, що допомагає розглянути потенційні джерела ризику з різних аспектів бізнес-середовища та внутрішньої організації.
4. Аналіз сценаріїв (Scenario Analysis)
   Аналіз сценаріїв передбачає моделювання можливих сценаріїв розвитку подій, які можуть вплинути на компанію. Він дозволяє оцінити, як різні джерела ризику можуть вплинути на діяльність компанії за певних умов. Це допомагає підготувати стратегії для зниження або запобігання негативних наслідків.
5. Аналіз першопричин (Root Cause Analysis)
   Цей метод дозволяє виявити основні джерела ризику шляхом аналізу інцидентів або проблем, які вже виникли. Він фокусується на виявленні кореневих причин, а не лише симптомів ризику, що дозволяє більш ефективно управляти ними.
6. Інтерв’ю з експертами
   Експертні інтерв’ю є важливим інструментом для ідентифікації та аналізу джерел ризику. Спеціалісти, які мають досвід роботи в певній галузі, можуть надати цінні знання про можливі ризики та їх вплив на компанію. Це якісний метод, який часто використовується на початкових етапах аналізу.
7. Функціональний аналіз ризиків (Functional Risk Analysis)
   Цей підхід полягає в аналізі ризиків, пов’язаних із певними функціями або процесами компанії. Він дозволяє оцінити ризики, що виникають у різних відділах або напрямках діяльності, наприклад, у фінансовому відділі, виробництві або логістиці.
8. Метод Делфі
   Цей метод базується на залученні групи експертів, які через кілька раундів опитувань надають свої думки щодо джерел ризику. Це допомагає отримати консолідоване бачення ризиків і джерел їх виникнення.
9. Аналіз ризиків за допомогою FMEA
   Метод аналізу можливих видів відмов і наслідків (Failure Mode and Effects Analysis, FMEA) використовується для оцінки потенційних дефектів або відмов у процесах і системах, які можуть призвести до виникнення ризиків. Він допомагає виявити слабкі місця в бізнес-процесах і запобігти потенційним збиткам.
10. PESTLE-аналіз
    Цей метод дозволяє аналізувати зовнішні фактори ризику, такі як політичні, економічні, соціальні, технологічні, правові та екологічні фактори. Він дає можливість оцінити вплив макроекономічних змін на компанію та її здатність управляти зовнішніми ризиками.
11. Карта ризиків (Risk Mapping)
    Створення карти ризиків дозволяє візуалізувати джерела ризику та їхній вплив на діяльність компанії. На цій карті вказуються різні категорії ризиків, їхня ймовірність і наслідки, що допомагає ризик-менеджерам розставити пріоритети у своїй роботі.
12. Аналіз даних
    Збір та аналіз великих масивів даних є одним із сучасних методів аналізу джерел ризику. Використовуючи технології Big Data, компанії можуть відстежувати закономірності та тенденції, які вказують на виникнення нових ризиків або підвищення ймовірності вже ідентифікованих.
13. Моніторинг зовнішніх і внутрішніх змін
    Ризик-менеджери постійно моніторять зміни в середовищі компанії, які можуть стати джерелами ризиків. Це включає як економічні зміни, так і регуляторні нововведення, нові технології та зміни в поведінці клієнтів.
14. Оцінка впливу (Impact Assessment)
    Крім аналізу джерел ризику, важливо оцінити можливий вплив цих ризиків на компанію. Це включає фінансові втрати, репутаційні ризики, порушення в ланцюгах постачання та інші наслідки, які можуть виникнути через реалізацію ризиків.
15. Побудова моделей ризиків
    Моделювання дозволяє передбачити можливі сценарії розвитку подій та їхній вплив на компанію. Це дає можливість ризик-менеджерам розробляти стратегії щодо зниження ризиків або підготовки до кризових ситуацій.
16. Використання контрольних показників ризику (Key Risk Indicators, KRIs)
    KRIs допомагають виявити тенденції, які можуть вказувати на підвищення рівня ризику. Це своєрідні індикатори, які попереджають про можливі ризики на ранніх етапах.
17. Коригувальні заходи
    На основі аналізу джерел ризику ризик-менеджери розробляють коригувальні заходи, які допоможуть знизити ймовірність або вплив ризиків на компанію. Це може включати оптимізацію бізнес-процесів, впровадження нових технологій або зміни в управлінських стратегіях.

Таким чином, аналіз джерел ризику – це багатогранний процес, який включає використання різних методів і підходів для отримання повної картини ризиків, що загрожують компанії.