Оцінка ризику за ISO 31000: визначення пріоритетів та наслідків

На етапі оцінки ризику за стандартом ISO 31000:2018 проводиться порівняння та визначення пріоритетності ризиків на основі їхньої ймовірності та потенційних наслідків. Метою цього завершального етапу оцінювання ризику є визначення, які ризики потребують негайної реакції, а які можна прийняти або контролювати.

1. Визначення критеріїв оцінки ризику
   Ризик-менеджери на початку цього етапу використовують визначені організацією критерії для оцінки ризиків. Ці критерії можуть включати фінансові втрати, вплив на репутацію, правові наслідки або зупинення діяльності компанії. На цьому етапі важливо мати чіткі метрики для об’єктивної оцінки.
2. Використання матриці ризиків
   Основним інструментом для оцінки ризиків є матриця ризику, яка дозволяє оцінити ризики на основі двох параметрів: ймовірності виникнення та впливу на бізнес. Наприклад, ризики, які мають високу ймовірність і значні наслідки, отримують високий пріоритет.
3. Порівняння з ризик-апетитом
   Важливим етапом оцінки ризиків є порівняння отриманих результатів з визначеним рівнем ризик-апетиту організації. Це дозволяє вирішити, які ризики компанія готова прийняти, а які вимагають зменшення або уникнення. Якщо рівень ризику перевищує прийнятний, його необхідно контролювати.
4. Підхід ALARP
   У багатьох випадках використовують концепцію ALARP (As Low As Reasonably Practicable), яка означає, що ризики повинні бути зменшені до мінімального рівня, який є розумним і практичним для компанії. Це допомагає вирішити, до якого рівня слід знизити ризик, щоб його можна було прийняти.
5. Використання кількісних методів
   Для більш точного вимірювання деяких ризиків використовують кількісні методи, зокрема статистичні моделі та економічні індикатори. Наприклад, для оцінки фінансових ризиків може бути застосована методологія Value at Risk (VaR), яка показує можливі фінансові втрати за певний період часу.
6. Аналіз варіантів управління ризиком
   На цьому етапі також оцінюються можливі варіанти управління ризиками: уникнення ризику, передача ризику (наприклад, через страхування), зниження впливу або його прийняття. Кожен варіант аналізується з точки зору ефективності та витрат.
7. Оцінка впливу ризику на стратегію компанії
   Також важливо оцінити, як ризик може вплинути на стратегічні цілі організації. Наприклад, ризик, який може зупинити ключові бізнес-процеси або завдати шкоди репутації, потребуватиме негайної реакції.
8. Визначення пріоритетів ризиків
   В процесі оцінки ризиків пріоритет надається тим загрозам, які мають найбільший вплив на діяльність компанії. Це дозволяє сконцентрувати ресурси на найбільш небезпечних ризиках.
9. Використання програмного забезпечення
   Для полегшення оцінки ризиків можуть застосовуватися спеціалізовані програмні засоби, які автоматизують процес збору і обробки даних, а також будують матриці ризиків і виконують порівняльний аналіз.
10. Комунікація результатів оцінки
    Результати оцінки ризиків повинні бути донесені до керівництва організації для ухвалення стратегічних рішень. Важливо, щоб всі залучені сторони мали чітке уявлення про пріоритетні ризики та можливі заходи для їхнього контролю.
11. Прийняття рішень про управління ризиками
    На основі оцінки ризиків ухвалюються рішення про їхнє подальше управління. Наприклад, ризики, що мають низький вплив і ймовірність, можуть бути прийняті без додаткових заходів. Ризики з високим рівнем потребуватимуть активного управління.
12. Розподіл ресурсів
    Після визначення пріоритетних ризиків керівництво компанії приймає рішення про розподіл ресурсів для управління ними. Це може включати додаткові інвестиції в безпеку, наймання спеціалістів з кібербезпеки або укладання страхових договорів.
13. Підготовка звіту про оцінку ризиків
    Важливим результатом цього етапу є складання звіту про оцінку ризиків, який містить інформацію про всі оцінені ризики, їх ймовірність, вплив, пріоритетність та рекомендації щодо управління.
14. Залучення зовнішніх консультантів
    Для складних або високоспеціалізованих ризиків компанії можуть залучати зовнішніх експертів або консультантів для незалежної оцінки та допомоги в ухваленні рішень щодо управління.
15. Регулярний перегляд оцінки ризиків
    Оцінка ризиків не є одноразовим процесом. Вона потребує регулярного перегляду з урахуванням змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі компанії. Це забезпечує актуальність прийнятих рішень і дозволяє адаптувати стратегії управління до нових викликів.
16. Підготовка до етапу обробки ризиків
    Цей етап завершується підготовкою до наступного етапу – обробки ризиків. Оцінка дає чітке розуміння того, які ризики вимагають негайного реагування, а які можна контролювати на основі встановлених процедур.
17. Результати для подальшої роботи
    Оцінка ризику надає дані для ухвалення рішень про те, які методи управління ризиками (страхування, резервування коштів, зміна бізнес-процесів тощо) використовувати далі. Результати оцінки ризику дозволяють планувати подальші дії компанії з метою зменшення негативного впливу ризиків.

Таким чином, етап оцінки ризиків є критично важливим у загальній структурі управління ризиками, оскільки він визначає пріоритети ризиків і надає інформацію для подальших дій.