У січні-вересні 2024 року ЕКА підтримало експорт на загальну суму 5,7 млрд. грн.

Це на 80% більше, ніж за аналогічний період минулого року (3,1 млрд. грн.).

За три квартали 2024 року Експортно-кредитне агентство застрахувало 57 кредитів, виданих банками-партнерами українським експортерам.

Усього підтримкою ЕКА скористались бізнеси з 13 регіонів, найактивніше – у Києві (2,9 млрд. грн.), Львівській (1,2 млрд. грн.) та Вінницькій (0,7 млрд. грн.) областях (на ці три регіони припадає понад 83% застрахованого експорту).

Провідна трійка держав, у які їде застрахована ЕКА продукція – Польща (1,5 млрд. грн., 26,3%), Азербайджан (832 млн. грн., 14,6%) та ОАЕ (822 млн. грн., 14,4%). Разом на них припадає понад 55% усього застрахованого товарного потоку.

Також у вересні застраховано перший інвестиційний кредит на суму 9 млн. грн. від воєнних та політичних ризиків (підтримано інвестицію у розмірі 45,7 млн. грн.).

Якщо порівняти з попередніми роками – то можна відзначити прогрес і пожвавлення роботи (в останньому до початку повномасштабної війни 2021 році підтримку надано аж 6 експортерам, а обсяг підтриманого експорту склав 82,3 млн. грн., у 2022 році – 35 експортерів і 3176 млн. грн.).

Але якщо подивитись ширше – то потрібно більше та масштабніше працювати у цьому напрямі.

У третьому році повномасштабної війни охоплено підтримкою для експорту лише половину регіонів України (що це – брак знань у бізнесу на місцях про таку можливість? недостатність комунікацій?).

Україна відвантажує продукцію у майже 200 регіонів світу, при цьому згадана трійка держав, на яку припадає більше половини застрахованого потоку, у загальному обсязі експорту займає 12,6%, з яких Польща – 11,5%, Азербайджан – 0,5%, ОАЕ – 0,6%...

Україна до початку повномасштабної війни була відкритою експортно-орієнтованою економікою. Однак протягом 2022-2023 років ми втратили практично половину товарного експорту, і для покращання балансу зовнішньої торгівлі та послаблення тиску на гривну нам потрібні додаткові заходи для збільшення торгівлі українською продукцією.

А для цього потрібно більше підтримки експортерам – організаційної, фінансової, логістичної, більше допомоги для виходу на зовнішні ринки та просування власної продукції підприємствам МСБ (це – одне із завдань затвердженої нещодавно Стратегії для розвитку цього сектору), залучення інвестицій під виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Для реалізації цих завдань разом з колегами запропонував збільшити у Державному бюджеті України на 2025 рік видатки для інституції з розвитку підприємництва та експорту (на 118,4%, до 80,4 млн. грн.) та офісу із залучення та підтримки інвестицій (на 51,7%, до 100,0 млн. грн.).