Питання створення мегарегулятора фінринку в Україні слід продискутувати – Гетманцев

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є слабким регулятором порівняно з Національним банком, необхідно провести аудит її роботи і серед можливих рішень слід продискутувати питання можливого створення мегарегулятора на базі НБУ, вважає голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"Є велика спокуса, – особисто у мене як у людини, яка займається фінансовим ринком уже п'ятий-шостий рік, – щодо мегарегулятора, велика спокуса віддати Нацбанку повноваження з регулювання інших ринків, які ще не є в його компетенції, за прикладом Чехії, де центральний банк регулює навіть функціонування Празької біржі", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Водночас Гетманцев зазначив, що є й інші приклади підходу до державного регулювання фінансового ринку з кількома регуляторами.

"Я вважаю, що це питання слід продискутувати, я не готовий запропонувати остаточне рішення. Мені здається, що є шанс оздоровлення Національної комісії з цінних паперів, хоча вже надто довго суспільство і ринок очікує від цієї комісії дій", – вважає голова парламентського комітету.

Говорячи про майбутній аудит НКЦПФР, що став одним зі структурних маяків оновленої програми розширеного фінансування з МВФ, Гетманцев наголосив, що важливо говорити про оцінку інститутів, а не персоналій.

"У сфері нашого комітету є різні інститути, які по-різному нами оцінюються виходячи з їхніх результатів роботи, а не персоналій. Незважаючи на осіб, які очолюють або очолювали Національний банк, ми дуже високо оцінюємо його інституційну спроможність. І три роки Великої війни нам це показали: хоча різні були голови, але рішення завжди були виважені, правильні", – зазначив Гетманцев.

За його словами, комітет палко дискутує з Нацбанком щодо розвитку ринку кредитування, зокрема в контексті врегулювання непрацюючих кредитів, має питання щодо деяких інших окремих рішень, але загалом політика Національного банку є дуже корисною для країни та фінансової системи.

"І поряд з цим, безумовно, Національна комісія з цінних паперів демонструє зворотний приклад. Порівняння її з Нацбанком точно не буде на користь Нацкомісії", – констатував голова комітету.

На його думку, серед першочергових завдань НКЦПФР – оздоровлення ринку, бо на ньому досі діють схеми на відміну від ринку, регульованого НБУ.

"По-друге – від Комісії чекають вирішення кризових питань, які виникають на ринку. Тому що кейс "Фрідом Фінанс" – це вже притча во язицех і сльози 12 тисяч наших громадян", – додав голова комітету.

Він наголосив, що загалом є потреба в перезапуску фондового ринку, якого, якщо не брати обіг державних облігацій, практично не існує, і так було і до війни.

За його словами, фондовий ринок не є джерелом залучення інвестицій і деградує. На підтвердження своїх слів Гетманцев навів динаміку акціонерних товариств (АТ) в Україні: з жовтня 2015 року кількість публічних (відкритих) АТ скоротилася в 2,6 раза – з 4182 до 1610, тоді як приватних (закритих) АТ – зросла на 35%, з 3505 до 4736.

"Тому що емісія і публічне розміщення акцій в Україні – це не варіант для започаткування бізнесу або насичення його додатковим фінансовим ресурсом. Зрозуміло, в якому стані в нас фондові біржі. І ми не бачимо від Комісії ні лідерства, ні ініціатив, щоб хоча б спробувати змінити ситуацію на краще", – констатував голова комітету.

Він припустив, що для поліпшення ситуації з НКЦПФР, можливо, необхідні кадрові рішення, можливо, посилення повноважень. "Хоча ми вже ухвалили відповідний закон про Комісію, я й не знаю, що ще потрібно посилювати, "яких ще реформ бракує", як казали ще колишньому голові НКЦПФР... Але точно нам треба з цим щось робити", – підсумував Гетманцев.

Коментуючи скарги учасників ринку капіталу на те, що податкове законодавство створює неконкурентні умови для залучення капіталу недержавними емітентами порівняно з державою, голова комітету визнав таку проблему, однак вважає за доцільне вирішувати її вже після завершення війни.

"Я погоджуся з тим, що проблема є, але я не готовий змінювати це під час війни, коли ми надзалежні від залучення грошей у військові облігації", – пояснив він свою позицію.