У статті "Німецькі страховики закликають до створення державного системного кіберпулу" на сайті Commercial Risk Online обговорюється ініціатива GDV щодо створення державного страхового пулу для покриття зростаючих системних кіберризиків. GDV підкреслює, що такий пул не лише захистить компанії від масштабних кібератак, але й зміцнить позиції Німеччини як привабливого місця для ведення бізнесу.
Останні заяви представників німецької страхової галузі свідчать про зростаючу стурбованість щодо кібератак і необхідність створення державної системи перестрахування для покриття системних кіберризиків. Центральною темою дискусії стало формування спеціального фонду, який допоміг би фінансово витримувати потенційні великомасштабні кібератаки.
Зростаюча загроза системних кібератак
Німецькі страховики відзначають, що останні роки продемонстрували безпрецедентне зростання кількості та складності кібератак. Як заявив Йорг Асмуссен, генеральний директор Німецької асоціації страховиків (GDV), "потенційні наслідки масштабної кібератаки можуть перевершити фінансові можливості будь-якого окремого страховика".
Асмуссен підкреслив, що наявні комерційні страхові рішення не можуть забезпечити достатнього покриття для найбільших кіберризиків, оскільки такі загрози можуть одночасно впливати на велику кількість компаній і секторів економіки. "Системні кіберризики мають потенціал викликати каскадний ефект, що паралізує цілі галузі та навіть економіки країн", – зазначає він.
Пропозиція щодо створення державного кіберфонду
У відповідь на зростаючі загрози GDV пропонує створити державну систему кіберперестрахування, яка б змогла покривати великомасштабні втрати, подібно до схем страхування стихійних лих або терористичних атак. "Ми потребуємо гібридного рішення, де приватний і державний сектор працюватимуть разом для забезпечення стійкості перед системними кіберризиками", – пояснює Асмуссен.
Зокрема, GDV пропонує модель, у якій страховики забезпечують первинний рівень покриття, а державний резервний фонд покриває втрати, що перевищують певний поріг. Така система вже успішно функціонує у Франції та Великій Британії, де уряди відіграють активну роль у забезпеченні фінансової безпеки для великих ризиків.
Роль уряду та міжнародний досвід
Німецькі страховики наполягають на тому, що державна підтримка має стати ключовою у новій системі кіберперестрахування. "Якщо великомасштабна кібератака вразить критичну інфраструктуру, наприклад, банківську систему або енергетичний сектор, наслідки можуть бути катастрофічними для всього суспільства. Це не лише питання окремих компаній – це національна безпека", – наголошує Асмуссен.
У світовій практиці вже існують приклади подібних ініціатив. У Франції функціонує система GAREAT, яка покриває ризики тероризму за участю державного фінансування. У Великій Британії діє Pool Re, яка також покликана забезпечити фінансову стабільність у разі масштабних загроз. США розглядають аналогічну концепцію в рамках Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA), яка активно працює над законодавчими ініціативами у сфері кіберзахисту.
Перспективи та виклики
Незважаючи на очевидну необхідність подібної ініціативи, залишається відкритим питання щодо механізму фінансування такої системи. Одним із варіантів є введення обов’язкових внесків від компаній, які працюють у критично важливих секторах, таких як фінанси, охорона здоров’я та енергетика.
Ще одним викликом є координація між державними органами, страховими компаніями та підприємствами, які будуть учасниками системи. "Необхідно забезпечити ефективний розподіл відповідальності між державою та приватним сектором, щоб уникнути бюрократичних перепон та забезпечити гнучкість у реагуванні на загрози", – зазначає Асмуссен.
Висновки
З огляду на зростаючу складність та частоту кібератак, Німеччина серйозно розглядає можливість створення державного фонду кіберперестрахування. Ця ініціатива покликана забезпечити фінансову стійкість та мінімізувати економічні втрати від потенційних атак на критичну інфраструктуру.
Пропозиція GDV щодо створення державної системи кіберперестрахування відповідає сучасним викликам і глобальним трендам, демонструючи необхідність активної участі держави в управлінні системними ризиками. "Час діяти вже зараз – інакше ми ризикуємо зіткнутися з кризою, до якої не будемо готові", – підсумовує Асмуссен.