ЄС скорочує охоплення правил сталого розвитку

У лютому 2025 року Європейська комісія оголосила про значні зміни в політиці сталого розвитку, спрямовані на зменшення регуляторного навантаження на бізнес та підвищення конкурентоспроможності європейських компаній на глобальному ринку. Ці зміни стосуються, зокрема, Директиви про корпоративну звітність щодо сталого розвитку (CSRD) та Директиви про корпоративну належну обачність у сфері сталого розвитку (CSDDD). Ці зміни викликали широкий резонанс серед представників бізнесу, інвесторів та екологічних активістів.

Основні зміни у звітності

1. Зменшення кількості компаній, зобов’язаних звітувати. Раніше CSRD вимагала звітності від компаній з понад 250 працівниками або з оборотом понад 50 мільйонів євро. Тепер цей поріг підвищено до компаній з понад 1000 працівниками, що суттєво звужує коло суб’єктів, які підлягають обов’язковій звітності. Це означає, що приблизно 80% компаній, які раніше мали дотримуватися нових стандартів, тепер не підпадають під ці вимоги.
2. Відтермінування впровадження вимог. Компанії отримають додатковий час для адаптації до нових норм. Замість поетапного впровадження протягом 2024-2026 років, повний перехід на нові правила відбудеться не раніше 2028 року. Це дає бізнесу більше часу на розробку внутрішніх механізмів звітності та інтеграцію сталого розвитку у свої стратегії.
3. Спрощення вимог до звітності. Європейська комісія запропонувала зменшити обсяг інформації, яку компанії повинні розкривати у своїх звітах. Зокрема, було вирішено відмовитися від галузевих специфічних стандартів, що має на меті спростити підготовку документів і зменшити адміністративне навантаження на бізнес. Це також означає, що компанії отримають більше свободи у виборі параметрів для звітності, хоча екологічні організації висловлюють побоювання щодо можливого зниження прозорості.
4. Винятки для МСП. Було введено спеціальні умови для МСП, які дозволяють їм відмовитися від надання певних даних для звітності більших компаній. Це усуває ситуацію, коли малі підприємства були змушені витрачати значні ресурси на підготовку інформації, необхідної їхнім великим партнерам для дотримання вимог CSRD. Таким чином, малі підприємства отримують більше гнучкості та можуть зосередитися на своїй основній діяльності.

Зміни у перевірках та належній обачності

1. Відтермінування впровадження CSDDD. Вимоги щодо належної обачності, які мали на меті посилити контроль за екологічними та соціальними ризиками у ланцюгах постачання, будуть введені лише у 2028 році. Це означає, що компанії матимуть більше часу на адаптацію до нових стандартів і розробку відповідних процедур моніторингу.
2. Зменшення частоти оцінок постачальників. Раніше компанії повинні були щорічно оцінювати своїх постачальників на предмет екологічної та соціальної відповідності. Тепер такі оцінки проводитимуться раз на п’ять років, що значно скорочує адміністративне навантаження. Крім того, увага буде зосереджена переважно на прямих постачальниках, а не на всьому ланцюгу постачання, що значно спрощує процес контролю.
3. Зменшення кількості імпортерів, охоплених вуглецевим збором. Мінімальний поріг для імпортерів, які підпадають під дію механізму вуглецевого коригування на кордоні (CBAM), підвищено до 50 метричних тонн на рік. Це означає, що значна частина дрібних імпортерів буде звільнена від сплати вуглецевого збору, що, за задумом Європейської комісії, має зменшити адміністративні бар’єри для малого бізнесу.

Мотиви та реакція бізнесу

Ці зміни були ініційовані у відповідь на занепокоєння бізнес-спільноти та деяких урядів країн ЄС щодо високих витрат на дотримання екологічних стандартів. Уряди країн із розвиненою промисловістю, зокрема Німеччини та Франції, активно лобіювали зниження регуляторного навантаження, оскільки їхні компанії стикнулися з труднощами в умовах глобальної конкуренції. Багато бізнес-асоціацій заявили, що суворі вимоги до звітності створюють надмірне адміністративне навантаження, що може негативно вплинути на конкурентоспроможність європейських компаній у порівнянні зі США та Китаєм.

Однак не всі підтримують ці зміни. Критики застерігають, що послаблення вимог може підірвати зусилля ЄС у боротьбі зі зміною клімату та зменшити прозорість корпоративної діяльності у сфері сталого розвитку. Вони наголошують, що зменшення обсягу звітності та відтермінування впровадження вимог може призвести до втрати важливої інформації, необхідної для прийняття об£рунтованих інвестиційних рішень. Екологічні організації вважають, що такі заходи можуть уповільнити досягнення кліматичних цілей та послабити відповідальність компаній за їхній вплив на довкілля.

Висновок

Європейська комісія стверджує, що ці зміни спрямовані на досягнення балансу між екологічними амбіціями та економічною конкурентоспроможністю. Пропозиції ще потребують затвердження Європейським парламентом та країнами-членами ЄС, перш ніж вони набудуть чинності. Остаточний вплив цих змін залежатиме від їх реалізації та здатності ЄС підтримувати баланс між економічними та екологічними пріоритетами.

У підсумку, запропоновані зміни у політиці сталого розвитку ЄС відображають прагнення зменшити регуляторне навантаження на бізнес, одночасно зберігаючи відданість кліматичним цілям. Однак питання прозорості та ефективності цих заходів залишається відкритим, і їхній довгостроковий ефект ще належить оцінити.