Ємність вітчизняного приватного ринку для страхування воєнних ризиків орієнтовно становить 40-60 млн грн, що не відповідає масштабам наявних ризиків, йшлося на засіданні ЛСОУ щодо створення системи страхування воєнних ризиків,
Страхові компанії наразі, на відміну від 2022 року, вже акумулювали статистику щодо страхування воєнних ризиків, є досвід як укладення договорів страхування, так і врегулювання, здійснення виплат.
Страховики акцентували увагу, що навіть в умовах, коли значна частина міжнародних перестраховиків утримується від активної співпраці, очікуючи стабілізації ринку та гарантій безпеки, частина українських страховиків все ж таки отримали доступ до міжнародного перестрахування, що дало можливість збільшити ліміти страхового покриття, насамперед для компаній малого та середнього бізнесу.
Проте зі зростанням частоти та інтенсивності обстрілів страховики та перестраховики вимушені постійно переглядати свої умови. Так, котирування перестраховиків (нетто-ставка) у певні періоди зростають з 4-5% до 8-10%. Це свідчить про те, що страхування від воєнних ризиків в країні, яка вже перебуває у стані війни, – надскладне завдання. Саме тому український ринок не є цікавим для міжнародних перестраховиків, наголошується в пресрелізі.
Моделюючи різні варіанти щодо створення системи страхування воєнних ризиків, страховики також наголосили на важливості державно-приватного партнерства із залученням міжнародних інституцій до цього процесу.
Водночас вони зауважили, що, на їхню думку, наявність державної субсидії не є гарантією отримання перестрахування та вирішення питання, а можливо, й навпаки – ускладнить його, оскільки на плечі держави лягає висока вірогідність 100%-ї збитковості, тобто таке страхування перестає мати ознаки страхового бізнесу і перетворюється на фінансування. Тому основним питанням залишається те, хто і як буде платити відшкодування, оскільки ані держава, ані українські страховики не мають можливості взяти на себе воєнні ризики країни під час війни, зазначає ЛСОУ.
На думку фахівців ринку ризики, умови та дефініції повинні бути зрозумілими та прийнятними іноземними перестраховиками, модель повинна відповідати міжнародним аналогам (страхування від ризиків тероризму (диверсій). До того ж для опрацювання даних питань та представлення позиції ринку на зустрічі з міжнародними перестраховиками та іншими партнерами необхідно створити робочу групу за участі народних депутатів, представників Мінекономіки, НБУ, міжнародних брокерів та страховиків, що здійснюють таке страхування. Такі пропозиції будуть передані парламентському комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
"Міжнародна практика страхування воєнних ризиків не має готового рішення для України, тому сформувати його – завдання насамперед для фахівців страхового і перестрахового ринків світу, і це справжній виклик"
Віктор Берлін