Якщо в аварію потрапляє автоматизований автомобіль, для розгляду страхового випадку потрібно встановити не лише те, що відбулося на дорозі. Значення матиме й те, у якому режимі працювала машина, що зафіксували її датчики та камери, які рішення ухвалила система керування і чи справно працювало програмне забезпечення.
Автомобіль може зберігати записи камер, навігаційні дані, результати діагностики та журнали роботи систем. Ця інформація допомагає відтворити події безпосередньо перед зіткненням і під час нього. Водночас вона може перебувати в різних системах, тому для розгляду вимоги важливо визначити, хто має право отримати записи і як швидко їх можна передати страховикові.
У Великій Британії Закон про автоматизовані та електричні транспортні засоби 2018 року передбачає початкову відповідальність страховика за шкоду від аварії, спричиненої застрахованим автомобілем, коли той керував собою. Закон також передбачає можливість подальшої вимоги страховика до іншої особи, відповідальної за аварію. Щоб з’ясувати причину події та роль кожного учасника, страховикові можуть знадобитися технічні дані автомобіля.
Це ставить перед страховим ринком конкретні питання. Які саме записи потрібно зберігати після ДТП? Хто й за яких умов матиме до них доступ? Як перевіряти їхню повноту та захищати від стороннього втручання? Якщо частина даних буде недоступною, встановити послідовність роботи систем автомобіля стане складніше.
У Великій Британії вже відкрито прийом заявок від операторів пілотних пасажирських сервісів з автоматизованими автомобілями. Підготовка до їхньої роботи охоплює не лише перевірку безпеки транспорту, а й практичний порядок розгляду можливих аварій та страхових вимог.
