Фабула судового акту: Розглядаючи даний спір суд виходив з того, що позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач – відсутність його вини в заподіянні шкоди, при цьому обов'язково підлягає з"ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування шкоди, яка заподіяна залиттям квартири трьома відповідачами: власником квартири, що розташована над квартирою позивача (не проживає), зареєстрованою особою в цій квартирі (проживає) та ЖЕКом. Факт залиття було підтверджено Актом залиття, а причиною залиття було встановлено протікання водо-каналізаційного стояка, який розміщений у ванній кімнаті відповідачів, і який був самовільно зашитий пліткою відповідачами. Таким чином, було доведена вина відповідачів.
Винуватість ЖЕКу в затопленні квартири, також встановлена судом, оскільки працівники ЖЕКу хоча і не можуть без дозволу потрапляти в квартиру, проте зобов'язаний проводити повірку інженерного обладнання розташованого в підвалі і мали виявити протікання, чого не було зроблено і чим порушено ст. 177 ЖК України.
Бездіяльність позивача, яка полягала у чотирьохмісячному нереагуванні на протікання води, суд вважає грубою необережністю і підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди на підставі ч. 2 ст. 1193 ЦК України. Сторони не заявляли клопотання у справі про проведення будівельно-технічної експертизи, не вважаючи на роз'яснення суду. У підсумку суд стягнув солідарно з відповідачів фіз. осіб матеріальну та моральну шкоду, а також окремо стягнув з ЖЕКу матеріальну та моральну шкоду на користь позивача.
(Стрийський міськрайонний суд Львівської області, суддя Янів Н. М.)