Хто страхуЄ медиків від смертельних ризиків COVID-19?

Медичні працівники, задіяні у ліквідації пандемії, очікують не тільки підвищення оплати праці, яка межуЄ з подвигом, а й страхування життя та здоров’я на випадок інфікування під час виконання професійних обов’язків.

Про необхідність запровадження такого страхування почали говорити ще під час подій у Нових Санжарах. Заява Президента України Володимира Зеленського про бажання застрахувати усіх медичних працівників, які протистоять коронавірусу, змушуЄ детальніше розглянути таку можливість з точки зору економічних та юридичних реалій.

Запровадження обов’язкового державного страхування медиків: можливості Є, Порядку немаЄ

Про необхідність запровадження обов’язкового державного страхуванням медичних працівників на випадок захворювання COVID-19 за рахунок державного бюджету заявила у своЄму зверненні до Уряду та РНБО Президія Національної академії медичних наук України. Вона запропонувала здійснити відповідні виплати за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яку було спрямовано на підтримку окремих закладів та заходів протистояння пандемії.

СвоЄю чергою Профспілка працівників охорони здоров’я України вимагаЄ розробити і затвердити Порядок обов’язкового державного страхування медичних та інших працівників, задіяних у сфері захисту населення від інфекційних хвороб (і не лише COVID-19). Адже подібне страхування давно передбачено вітчизняним законодавством.

"Зокрема, у Законі України "Про захист населення від інфекційних хвороб", який було прийнято у 2000 році, прописано норми про страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ на випадок виникнення інфекційних хвороб, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, – пояснюЄ Володимир Фесан, головний технічний інспектор з праці Профспілки працівників охорони здоров’я України. – Однак у законі вказано, що таке страхування маЄ здійснюватися згідно з Порядком, встановленим Кабміном. Натомість з 2000 року жоден з урядів України не спромігся розробити такого документу. Не затверджено його й на сьогодні".

Чи "підпишуться" приватні страховики?

Експерти сумніваються, що у даному випадку спрацюЄ добровільне страхування медичних працівників. Лікарі, можливо, й не проти, але приватні страхові компанії навряд чи візьмуть на себе такий "непідйомний" тягар витрат. До того ж, як стверджуЄ генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський, для запровадження добровільного страхування доведеться узгодити чимало питань, наприклад сформувати списки всіх застрахованих, отримати від них письмові згоди, вирішити непрості проблеми, пов’язані з додатковим оподаткуванням клінік та медичних працівників тощо.

"Тому я однозначно схиляюся до варіанту запровадження обов’язкового страхування медичних працівників від інфекційних хвороб. Компанії, які входять до нашої Асоціації разом з МОЗ, Комітетом Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, профспілками, Національною комісіЄю, що здійснюЄ державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та іншими зацікавленими структурами готові розробити всі необхідні проЄкти документів та постанови КМУ для прискорення цього процесу, – говорить Вячеслав Черняховський. – Доплати за роботу в умовах пандемії коронавірусу, які передбачено на сьогодні медичним працівникам, – явище тимчасове, адже нас можуть чекати не тільки чергові спалахи ціЄї інфекції, а й постійне її циркулювання. Тим більше нікуди не зникнуть інші інфекційні хвороби, наслідки яких можуть бути не менш трагічними. Тому страхування маЄ розповсюджуватися на всі їх випадки. Безперечно, під страхування маЄ підпадати не сам факт інфікування медичного працівника на роботі, а його несприятливі наслідки, коли хвороба спричинила настання інвалідності або смерті. Також можливі часткові страхові відшкодування під час лікування медика, особливо це важливо при виникненні ускладнень хвороби".

Скільки коштуЄ життя лікаря?

Чесна відповідь на це запитання вочевидь і стала головним каменем спотикання на шляху запровадження обов’язкового страхування медичних працівників. Наприклад, Вячеслав Черняховський вважаЄ, що максимальна сума страхового відшкодування маЄ бути не меншою, ніж 5-10-ти річний заробіток медпрацівника, або ж маЄ становити 100-200 мінімальних заробітних плат (залежно від категорії групи ризику, до якої належить конкретний працівник). Аби розрахувати резерви для таких виплат, потрібно мати достовірну статистику захворюваності на інфекційні хвороби серед різних категорій медпрацівників, тяжкості захворювань, їх наслідків тощо.

Наразі невідомо, чи робив хтось подібні розрахунки в Україні. Чи навіть прогнозовані суми виплат відбивають бажання запровадити обов’язкове страхування? Бо "технічно" це зробити не складно. "Для цього не потрібно приймати окремий закон чи розробляти пакет документів – достатньо внести одну поправку до статті 7 Закону України "Про страхування", а також прийняти Постанову Кабміну, де буде встановлено страхові суми, розміри і терміни виплат, ризики та виключення із страхових подій тощо, – вважаЄ Вячеслав Черняховський. – Потрібен лише ініціатор практичних кроків з боку держави на виконання заяви Президента України щодо необхідності страхування всіх медичних працівників.

З огляду на те, що діяти потрібно швидко, на зміни до закону, прийняття постанови та погодження процедури з усіма інстанціями можна витратити щонайбільше 1,5-2 місяці. Також потрібно виділити кошти з держбюджету, а сьогодні, мабуть, вже з фонду боротьби з корона вірусом, та розподілити їх по всіх закладах охорони здоров’я.

Поки що – тільки страхування життя

"Доки не запрацював механізм обов’язкового медичного страхування, більш реальними Є безпосередні виплати з держбюджету компенсацій медичним працівникам, які зазнали стійкої непрацездатності. Або ж родичам у разі смерті медика внаслідок інфікування під час виконання професійних обов’язків (за аналогіЄю з виплатами військовим чи працівникам поліції). Для цього достатньо прийняти відповідну Постанову Уряду про компенсаційні виплати потерпілим з держбюджету або місцевих бюджетів. Долучатися до таких виплат можуть і благодійні фонди", – підсумовуЄ Вячеслав Черняховський.

13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (проЄкт Закону зареЄстровано за №3279). У змінах до бюджету враховано виплати одноразової грошової допомоги сім’ям медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я у разі їх смерті від інфікування коронавірусом, пов’язаної з виконанням робіт з ліквідації вказаної хвороби.

"Під час спілкування з медиками різних регіонів України стаЄ зрозуміло, що сьогодні їх найбільше цікавлять питання забезпеченості засобами індивідуального захисту та перспективи запровадження страхування життя і здоров’я, – говорить народний депутат України Галина Янченко. – Тим більше, що для боротьби з пандеміЄю наразі формуються нові інфекційні відділення, куди набирають медичний персонал – наразі на добровільній основі. Для того, щоб захистити медиків за моЄю ініціативою змінами до бюджету внесена норма про можливість виплачувати компенсації сім’ям медпрацівників у разі летального випадку від зараження коронавірусом. Ми розглядали різні можливості законодавчого затвердження страхування лікарів, враховуючи наявні ресурси, і те, хто його повинен забезпечувати. Поки що за найшвидшим сценаріЄм і прописаними вже процедурами вдасться запровадити лише страхування життя. Страхування на випадок захворювання потребуЄ напрацювання низки аспектів, а також додаткових коштів. Наразі в Україні існуЄ практика обов’язкового страхування медичних працівників на випадок інфікування ВIЛ/ СНIД. Це прописано Законом України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНIД) та соціальний захист населення". Також розроблено відповідний Порядок такого страхування. Його здійснюЄ роботодавець, хоча сума виплат, на жаль, невелика. Враховуючи ситуаціЄю з пандеміЄю, ми розуміЄмо, що лікарням складно буде мобілізувати ресурси на страхування медпрацівників від інших інфекційних хвороб, зокрема й реалізувати цей механізм по COVID-19. Тож найоптимальнішім варіантом в нинішніх умовах Є страхування життя. Порядок здійснення таких виплат, а також їх розмір, визначатиме Уряд. Втім, оріЄнтуЄмося на суми за паритетом виплат сім’ям загиблих бійців ООС. Порядок виплат також приблизно однаковий, як і для бійців ООС, котрий вже відпрацьовано, тож зволікання в тому, аби прописати відповідний документ для медпрацівників, не буде.

Згадані виплати здійснюватимуться із новоствореного Стабілізаційного фонду для фінансування заходів з протидії коронавірусу в Україні, що значно спрощуЄ процедуру (не потрібно вносити змін до бюджету, проводити жодних закупівель тощо). Таким чином, Верховна Рада України прийняттям відповідного закону повністю забезпечила умови для втілення згаданої ініціативи. Хоча йдеться про виплати чималих сум, однак коштів вистачить, адже влада робить все можливе для належної захищеності медпрацівників на робочому місці та створення необхідних умов роботи, аби звести до мінімуму кількість летальних випадків від COVID-19. Якщо ситуація із поширенням ціЄї інфекції не поліпшуватиметься, буде розглянуто й обов’язкове страхування медпрацівників на випадок інфікування COVID-19 під час виконання ними професійних обов’язків. ПередбачаЄться, що це можна буде зробити не раніше наступного року. Поки що це складно організувати (як організаційно, так і фінансово) за тим принципом, що й страхування від ВIЛ/СНIД чи гепатиту. Адже COVID-19 ще не внесено до переліку захворювань, які підлягають страхуванню".

На що розраховувати тим, хто вижив?

На сьогодні медикам, які "підхопили" коронавірусну інфекцію, можна сподіватися на розслідування такого випадку та відповідне відшкодування з боку Фонду соціального страхування. Воно може покривати витрати на лікування працівника (незалежно від тяжкості хвороби), а також одноразові й щомісячні виплати у разі стійкої втрати працездатності (як часткової, так і повної). До речі, відповідні відшкодування передбачені й у разі смерті медика.

"Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань було створено у 2000 році, – говорить Володимир Фесан. – Передбачалося, що випадки інфікування медичних працівників "на виробництві" потраплять під його опіку. Однак поки що не вдалося домогтися внесення COVID-19 до переліку профзахворювань. Також виникло непорозуміння щодо того, як розслідувати подібні випадки – як хронічні чи як гострі захворювання, тобто такі, що розглядаються за процедурою розслідування нещасних випадків, що скорочуЄ його терміни до 7-15 днів. Розгляд хронічного випадку за найоптимальнішим сценаріЄм завершиться не раніше як через 45 днів, тож і заходи з профілактики подібних випадків будуть розроблені й впроваджені не своЄчасно, та й медичний працівник отримаЄ відшкодування із значним запізненням. З цього приводу ми не одноразово зверталися до Державної служби України з питань праці. Нарешті отримали хорошу новину. МОЗ України за ініціативою Держпраці надало роз’яснення щодо розслідування випадків захворювання медичних працівників на COVID-19 як гострого професійного захворювання. Процедуру його оформлення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019 року "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".