Репетиція морської блокади: Україна втратить мільярди, світовому ринку не вистачить зерна

Російські військові кораблі під приводом проведення начань перекрили основні маршрути доступу до українських портів у Чорному морі. Морська блокада, якщо вона триватиме місяць і більше, завдасть колосальних збитків економіці України, оскільки понад половина всього національного експорту відправляється морем. При цьому існує ризик для глобальних ринків продовольства, для яких наша країна є одним з найбільших постачальників. "Апостроф" з’ясовував, як волюнтаристські дії Росії впливають на економіку України та світу.

Потяг корабля не замінить

Оголошені Росією військові навчання в Чорному та Азовському морях, під час яких перекриваються практично всі шляхи, що ведуть до українських морських портів, викликали ще одну хвилю занепокоєння. Практично немає сумніву, що дані навчання є репетицією повної морської блокади України в разі початку російського вторгнення. Та й питання про те, чи будуть відкриті морські шляхи після закінчення навчань (офіційно вони триватимуть до 19 лютого), залишається поки що відкритим.

Відсутність можливості для нормальної роботи морського транспорту є серйозною загрозою для безпеки України. Національна економіка орієнтована переважно на експорт. При цьому левову частку вітчизняного експорту складають сировинні товари – продукція агропромислового комплексу і металургії. Всі вони вимагають величезних обсягів перевезень.

Морський транспорт є найзручнішим та найдешевшим способом вивозу українських експортних товарів, – говорить доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський. – Через порти проходить близько 60% українського експорту. Причому близько двох третин з цієї кількості – зернові та олійні культури.

Iмпортні товари займають набагато меншу частку в завантаженні вітчизняних портів – близько 20-25% від загальних об’ємів перевалки вантажів. Проте деякі предмети імпорту мають ключове значення для економіки країни.

На сьогоднішній день критично важливим для України є імпорт вугілля для наших ТЕС, який приходить морем, – говорить колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян. – Окрім цього слід також пам’ятати, що близько половини бензинів і двох третин дизельного пального сьогодні постачаються до України з Білорусі. Iснує значна загроза, що ці поставки будуть перекриті. Відтак Україні доведеться терміново шукати альтернативні джерела постачання. I головний шлях, яким можна отримати додаткові об’єми пального – морський.

За словами Омеляна, в разі неможливості використовувати морські шляхи, Україна опиниться в дуже складному становищі. Адже транспортна система України не має достатніх можливостей, щоб компенсувати втрати за рахунок інших видів транспорту.

Можна, звичайно, організувати перевезення окремих найбільш критичних груп товарів в західному напрямку залізничним і автомобільним транспортом, – говорить екс-міністр. – Але це не вирішить проблему повністю. Навіть доставка до країни пального в разі одночасного припинення постачання з Білорусі і перекриття морських шляхів стане дуже складним логістичним викликом для України.

Правда, російська сторона заявила що начебто в ході навчань морські шляхи не будуть повністю заблоковані, і залишиться можливість проходження суден до українських портів. Зокрема залишається вузька смуга вздовж берегів Болгарії і Румунії, по якій начебто вільно можуть проходити торгові судна. Але й тут є нюанси.

Чорноморські порти, які здійснюють перевалку більшості вантажів, фактично заблоковані, – каже Омелян. – В тій смузі, що зараз лишилася доступною для судноплавства, можуть проходити лише судна з середньою осадкою. А в Південному" та Одесі переважно вантажаться судна з великою осадкою. До того, ж, ті смуги, що лишилися вільними для мореплавства, потрібно додатково обстежувати. Це спричиняє затримку суден і, відповідно, збитки для української економіки, які стануть дуже значними в разі, якщо блокада триватиме більше тижня".

Заради справедливості треба зазначити, що таке обстеження проводиться, і, як заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, вже зараз можна говорити про створення коридору, яким судна можуть прямувати до портів Одеської затоки. Вже відомо, що до порту "Південний" цим коридором пройшов балкер MV Melia, що є судном класу Panamax.

Націнка за ризик

Розмір збитків для України в разі припинення морського руху обіцяє бути дуже значним. За оцінкою Олега Нів’євського, беручи до увагу обсяг торгівлі морем, втрати країни можуть скласти 25-170 мільйонів доларів на день.

Якщо українським виробникам вдасться швидко перенаправити торгівлю на інші напрямки, збитки будуть наближені до нижньої оцінки, – вважає експерт. – Якщо ж цього зробити не вдасться, вони будуть в кілька разів вищими.

Наскільки наведені розміри втрат можуть бути відчутними для України?

Місяць блокади обійдеться для України в 0,75-5,1 мільярди доларів. "Це складе близько 0,48%-3,3% українського ВВП 2020 року, – говорить Олег Нів’євський. – За три місяці блокади оцінка буде, відповідно, 2,25-15,3 мільярда доларів або 1,45-9,9% ВВП".

Проте, хоча на даний момент певна можливість для руху кораблів до морських портів України зберігається, підприємства вже несуть збитки. Адже Україна не має власного торговельного флоту, і морські судна для українських товарів фрахтуються у закордонних компаній. А власники морських суден, налякані ризиками, пов’язаними з напруженістю на кордонах, все менш охоче здійснюють рейси до українських берегів.

Ставки фрахту кораблів для українських компаній вже виросли на 2-3 долари за тону, – говорить Олег Нів’євський. – Це, звичайно, обертається значним здорожчанням перевезень. Окрім того, як говорять моряки, смуги, залишені росіянами для судноплавства, є настільки вузькими, що в них не можуть розминутися два кораблі. Таким чином, якщо така ситуація триватиме довго, доведеться організовувати поперемінно рух в одному і в іншому напрямку. Це призведе до утворення черг на кінцях коридору і простою кораблів, який також приносить значні збитки.

На думку Володимира Омеляна, Росія цілком свідомо створює перешкоди для судноплавства в Чорному і Азовському морях з метою ослабити Україну і зламати її опір.

В цих умовах уряд повинен займати жорстку позицію і відстоювати інтереси України, – говорить експерт. – Морська блокада протирічить документам ООН і за міжнародним законодавством вважається актом зовнішньої агресії. Відповідно уряд повинен задіювати всі інструменти для протидії. Зокрема звертатися до урядів інших країн з вимогою не приймати в своїх портах судна з російськими вантажами, а також добиватися введення першого пакету санкцій проти Росії. Як крайній захід, можна було б організовувати конвої суден під охороною кораблів союзників, подібні до тих, що перетинали Атлантику в роки Другої світової. Проте на даний момент навряд чи вони готові до таких рішучих кроків.

Світ без українського експорту

У нинішньому глобалізованому світі проблеми однієї країни не можуть не відбитися і на інших. Звичайно, найбільше від проблем у зовнішній торгівлі постраждає сама Україна. Проте нестача української продукції відіб’ється і на ситуації в інших державах. Особливо на ринку продуктів харчування. Адже наша країна є одним з найбільших в світі виробників і експортерів зернових.

Зокрема в нинішньому маркетинговому році очікується, що Україна виробить близько 16% світової кукурудзи, близько 11% пшениці та 15% ячменю. Тож відсутність цих товарів на світовому ринку швидко дасть про себе знати.

Якими будуть ці втрати? За словами Олега Нів’євського, точних розрахунків саме цієї ситуації наразі не існує. Проте є аналогічні дослідження в яких оцінювалися процеси, що можуть статися через неврожай внаслідок різких кліматичних змін. Тобто фактично оцінювалася схожа ситуація, коли на ринок не надійде значна частина очікуваного врожаю.

Взявши за основу це дослідження, можна приблизно оцінити, що означатиме втрата українського зерна для світового ринку, – говорить Олег Нів’євський. – Якщо експорт пшениці та кукурудзи з нашої країни повністю припиниться, можна очікувати, що ціни на пшеницю зростуть на 8,9%, а на кукурудзу – на 9,2%. Тобто ефект буде, і в нинішній період високих цін подальше їхнє зростання навіть на 10% – це немало.

Побоювання страхувальників

Слідом за морськими шляхами, проблеми виникли і в авіаційному сполученні. I хоча тут Росія не мала можливості фізично перекрити шляхи, деяки компанії втратили можливість здійснювати міжнародні рейси.

Причина цього в тому, що українські авіакомпанії, як правило, не мають власного флоту, пояснив Володимир Омелян. Вони орендують літаки на умовах лізингу у зарубіжних компаній. I останнім часом, на фоні тривожних інформаційних повідомлень, страхові компанії відмовляються страхувати судна, що літають в Україну, а лізингодавці не дозволяють здійснювати своїми літаками рейси до наших аеропортів.

Про існування цих ризиків було відомо давно, – говорить Володимир Омелян. – В цій ситуації уряд мав би зайняти активну позицію. Активно контактувати з представниками міжнародних страхових компаній, лізингодавців. Роз’яснювати, що багато авіакомпаній здійснюють рейси в Iзраїль,країни Африки, де навіть не загрози, а іде щоденна війна.

Проте, звично вважаючи, що все як небудь саме владнається, уряд в цьому напрямку жодних дій не вчиняв. Лише після того, як 12 лютого літак української авіакомпанії SkyUp, що прямував до Києва, був вимушений сісти в Кишиневі через те, що лізингодавець заборонив йому заходити в повітряний простір України, уряд активізувався і терміново створив спеціальний фонд во розмірі 16,6 мільярда гривень, призначений "для гарантування безпеки польотів в Україні для страхових компаній, компаній-перестрахувальників, лізингових компаній та авіаперевізників".

На щастя, це подіяло, і на сьогодні майже всі польоти в Україну виконуються за виключенням рейсів буквально декількох авіакомпаній, зокрема нідерландської KLM. При тому, що існував великий ризик того, що вже з 14 лютого український повітряний простір повністю закриється.

Втім, напруга біля кордонів України зберігається, і йдеться не лише про військову складову. Адже зрозуміло, що повітряна чи морська блокада здатні завдати нашій країні руйнівної шкоди.