Фиксация повреждения имущества юрлиц и возмещение убытков: методика и перспективы

Пожалуй, больше всего от военных действий страдает бизнес. Смена логистики, адаптация на рынке и переезд предприятий – это сегодня вопрос выживания. Но стоит ли рассчитывать на возмещение ущерба в ближайшем будущем?

Покроковий алгоритм

В Асоціації адвокатів України в рамках вебінару приділили увагу питанням пошкодження майна юридичних осіб та відшкодуванню збитків. Спікер заходу, адвокат Кирило Казак запропонував покроковий алгоритм дій з фіксування збитків.

Для початку необхідно подбати про збереження документів, що підтверджують право власності на майно, якому заподіяні збитки/знищено/викрадено – документи слід зберігати в оригіналах, копіях та сканкопіях.

Слідом за цим варто приступити до фіксації пошкоджень, а саме – залучити представників державної влади як-то Державну службу з надзвичайних ситуацій та органи місцевого самоврядування, провести фото- і відео-фіксацію, а також залучити

свідків. Фотографії при цьому варто робити таким чином, щоб можна було ідентифікувати місце події. Тобто перший знімок має бути оглядовим з прив’язкою до місцевості – мають бути якісь орієнтири місця події. Також потрібно перевірити правильність встановлення дати та часу на пристрої.

Проте К.Казак не рекомендує розміщувати такі файли у соціальних мережах чи пересилати їх, оскільки за це наразі настає кримінальна відповідальність. Тобто зараз можна ввімкнути геолокацію, зробити відповідні знімки, але поширювати їх будь-де не варто.

Останнім етапом буде власне звернення до правоохоронних органів. Це можна зробити особисто навідавшись до територіального відділу за місцем події, а також через офіційні онлайн-платформи. Такий крок матиме наслідком відкриття кримінального провадження, що однозначно стане підставою для відшкодування завданих збитків.

Матеріальна шкода та упущена вигода

Встановлення та підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок воєнних дій, відбувається на підставах, визначених у порядку, що затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 №326.

Методика, що має бути затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції, наразі відсутня, але має бути розроблена та

прийнята протягом 6 місяців. Відповідальні за нарахування шкоди та збитків обласні державні адміністрації та Київська міська державна адміністрація (на період воєнного стану – військові адміністрації), – в частині підприємств недержавної форми власності, які знаходяться на території відповідних областей та Києва.

Поки методика не затверджена, адвокат порадив керуватись загальними правилами підтвердження збитків:

зібрати копії всіх документів;

провести інвентаризацію;

здійснити експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства;

визначити упущену вигоду.

Упущена вигода являє собою доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Як же довести упущену вигоду? Насамперед, потрібно довести наявність вини в діях або бездіяльності іншої сторони. Наступним кроком буде доведення можливості отримати реальні доходи при умові непорушення іншою стороною своїх зобов’язань, без припущень, теоретичних міркувань і теоретичних розрахунків. В даному випадку судами до уваги беруться лише конкретні докази, якими можна підтвердити можливість отримання доходу. I наостанок слід довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями іншої сторони і неотриманням доходу. Тобто того, що саме неправомірні дії або

бездіяльність іншої сторони унеможливили здійснення дій для отримання доходу.

Механізм доведення факту упущеної вигоди передбачає встановлення протиправної поведінки та вини суб’єкта, а також визначення завданих збитків від упущеної вигоди. Для цього використовуються: договори з контрагентами; акти виконаних робіт за попередні періоди; документи щодо невиконаних замовлень на товари та послуги; інші документи, що дають змогу встановити розмір очікуваного доходу.

На питання учасника вебінару, як саме поводитись у ситуації, коли будівлі підприємств зовні не пошкоджені, але наразі є захопленими, оскільки знаходяться на непідконтрольних територіях, спікер зазначив, що ініціювати звернення до компетентних органів доцільно вже зараз. Оскільки такі будівлі є цивільними, а тому підпадають під дію Женевської конвенції і підлягають імунітету.

Страхування та судовий захист

Також К.Казак розповів, чи слід розраховувати на страхові виплати, пов’язані із воєнним станом. Як правило, шкода, завдана в результаті бойових дій, не визнається страховим випадком. Однак, якщо йдеться про страхові виплати не через бойові дії, то ситуація складається двояка.

З одного боку, форс-мажор може слугувати підставою для звільнення страхової компанії від відповідальності за невиплату страхового відшкодування. Втім, страхова не може

відмовити у здійсненні виплати посилаючись виключно на те, що в Україні введено воєнний стан.

Що ж до компенсації збитків, завданих воєнними діями, тут існують два шляхи правового захисту: внутрішньодержавні – звернення до національного суду та міжнародні способи захисту порушеного права – звернення до Європейського суду з прав людини.

Звернення до українського суду при цьому має загальний порядок, а відповідачем у такому разі є держава-агресор. Згідно з рішенням Касаційного цивільного суду у справі №308/9708/19, судовий імунітет відповідача у таких спорах не діє. Щоправда, порядок та перспективи реального виконання такого судового рішення наразі не визначені.

У випадку звернення до ЄСПЛ, підставою для подачі такої заяви є ефективний контроль над територією (до прикладу, справа щодо відповідальності Туреччини за території, що знаходяться під її контролем на о.Кіпр). Відповідачем у даному спорі також буде держава-агресор. Однак у даному випадку ймовірна неможливість звернення до ЄСПЛ після денонсації Російською Федерацією статуту Ради Європи, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших конвенцій.

Таким чином можна зробити висновки, що фіксація завданих пошкоджень та звернення вже зараз не будуть зайвими. Однак сказати щось однозначне про перспективи виплати компенсації та відшкодування збитків, а з

тим і навіть про виконання судового рішення на користь постраждалого підприємства, наразі вельми складно.