Страховка від біди: що відбувається зі страхуванням ядерних об’єктів в Україні

I чому глобальні страхувальники залишають вітчизняний ринок

Погрози з боку росії застосувати ядерну зброю та/або зруйнувати один чи декілька атомних об’єктів на території України не вщухають, а навпаки – активізуються на тлі вдалого контрнаступу ЗСУ. При цьому й зараз остаточно незрозумілі наслідки дій російських військових, коли навесні 2022 року було захоплено Чорнобильську АЕС, а влітку – Запорізьку АЕС. У зв’язку з цим постає питання, чи можна в Україні застрахуватися від ядерних ризиків – причому в прямому сенсі. I яких саме об’єктів це стосуватиметься.

Mind розбирався, чим зараз живе вітчизняний ринок страхування ядерних ризиків та як він узагалі організований, що змінилося з приходом війни, чи можна розраховувати на покриття збитків у разі заподіяння шкоди українським АЕС і на кого ляже відповідальність.

Чим регулюються ядерні ризики на міжнародному рівні? Віденською конвенцією 1963 року про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.

Що таке "страховий ядерний ризик"? Це цивільна відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок інциденту на ядерних установках та/або під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора.

Хто страхує ядерні ризики в Україні? За це відповідає Ядерний страховий пул України (ЯСПУ), у який наразі входять близько 20 страховиків.

Як пояснив Mind генеральний директор ЯСПУ Дмитро Расшивалов, згідно з "Порядком і правилами проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 року №953, та відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення", ризик відповідальності за ядерну шкоду підлягає обов’язковому страхуванню в компаніях-резидентах, що є членами ЯСПУ. "Від імені та за дорученням членів ЯСПУ договір страхування укладає уповноважена компанія – член пулу. Сьогодні це АТ "Просто-страхування", – уточнює він.

Які ризики покриваються страхуванням? Як пояснили Mind у ЯСПУ, покриваються ризики, пов’язані з зобов’язанням операторів ядерних установок відшкодувати третім особам збитки, що сталися внаслідок ядерного інциденту. В Україні цим оператором виступає "Енергоатом", який експлуатує АЕС. Окремо страхується Чорнобильська станція та дослідні реактори, окремо – перевезення (у тому числі транзитні) територією України ядерних матеріалів.

Хто оплачує таке страхування? Саме страхування оплачують підприємства – оператори ядерних установок, більшість з яких фінансуються з держбюджету, окрім "Енергоатома", 100% акцій якого, втім, знаходяться в державній власності. Зокрема, за 9 місяців 2021 року страхові премії становили 215,8 млн грн.

Скільки коштує страхування від ядерних ризиків? Відповідальність за ядерну шкоду обраховується в спеціальних правах запозичення МВФ (1 СПЗ = $1,3). "На даний час її обсяг, визначений законодавством України, становить 150 млн СПЗ для ДП НАЕК "Енергоатом" та 5 млн СПЗ для операторів дослідницьких реакторів", – розповів Mind Дмитро Расшивалов. Це відповідно $196 млн та $6,5 млн.

Як саме організоване ядерне страхування в Україні? Ядерне страхування підлягає обов’язковому перестрахуванню на міжнародних ринках. Так, зі згаданих вище 215,8 млн грн страхових премій майже 130 млн грн були передані страховикам-нерезидентам. 20% йдуть на ведення справи та адміністративні витрати: експертизи, перевірки тощо. Якщо страховий ризик не відбувся, то гроші залишаються у страховиків.

Члени ЯСПУ за договором діють на умовах співстрахування. Обов’язки кожного з членів Пулу визначаються на принципах солідарної відповідальності у рамках об’єднання "Ядерний страховий пул". "Страхування поза ЯСПУ законом не передбачено. Тому конкуренції в ядерному страхуванні на українському ринку не існує", – каже Дмитро Расшивалов.

Чи страхуються ядерні ризики, які виникають під час війни? Військові ризики не потрапляють в обсяг страхового захисту. "Відповідно до чинного законодавства та згідно з міжнародними зобов’язаннями України за Віденською конвенцією, не підлягають покриттю договором страхування та міжнародного перестрахування випадки заподіяння ядерної шкоди внаслідок ядерного інциденту, який спричинений, зокрема, воєнними діями, незалежно від того, чи була оголошена війна. Отже воєнні ризики не покриваються і ніколи не покривалися договором страхування та міжнародного перестрахування", – каже Дмитро Расшивалов.

Проте всі інші ризики, не пов’язані з військовими діями, покриваються у відповідності до умов договорів страхування та перестрахування. Група ядерних ризиків, таких як відповідальність оператора ядерної установки тощо, застрахована.

Хто покриватиме збитки України в разі шкоди ядерним об’єктам під час війни? Як пояснило Mind керівництво ЯСПУ, будь-яка страхова подія, пов’язана з війною, є винятком незалежно від того, було оголошено війну чи ні. Це зафіксовано у Віденській конвенції. Пул покриває лише ризики техногенних катастроф, які виникли через невоєнні дії української сторони.

Чи змінилося щось у регулюванні після початку повномасштабної агресії рф в Україні? Як уже писав Mind, з 24 лютого 2022 року воєнні ризики по Україні майже повністю закриті. Тоді ж під питанням було майбутнє ядерного страхування. Тому на початку повномасштабної війни український Ядерний страховий пул та регулятор страхового ринку – Національний банк мали публічно звернутися до міжнародної пулінгової системи. Адже була загроза, що міжнародні ринки взагалі відмовляться взяти на перестрахування українські ядерні ризики. Передумови для цього сценарію були частково створені історією відносин українського ринку та іноземних компаній.

Так, з ЯСПУ вийшли французька АХА, німецький Allianz, польська PZU, австрійські компанії групи Vienna Insurance Group тощо. "Підприємства з іноземним капіталом насправді не беруть участі в цьому добровільному об’єднанні відповідно до вимог материнських компаній. Ми не можемо коментувати рішення акціонерів цих компаній. Лише припускаємо, що існує кілька чинників, які можуть впливати на їх рішення", – зазначає Сергій Кривошеєв.

Що стосується вітчизняних гравців, то ліцензію НБУ на цей вид страхування нещодавно було відкликано у компанії "Престиж", яка мала наміри вступати до Пулу, для чого у листопаді 2020 року й отримала відповідну ліцензію, але відкладала рішення щодо вступу. Також з 2021 року з ЯСПУ вийшли компанії "АРМА" та "АСКА" (яку придбала СК "ВУСО").

29 квітня 2022 року ЯСПУ переуклав договір міжнародного перестрахування лише на три місяці. Це було зроблено з комерційних міркувань – щоб не торгуватися в умовах бойових дій. Влітку, 29 липня, після переговорів, був поновлений новий міжнародний договір ядерного перестрахування вже терміном на рік.

Які складнощі з ядерним страхуванням можуть виникнути в подальшому? За словами Сергія Кривошеєва, іноземні компанії доволі обережно ставляться до поняття "солідарної відповідальності", яка діє в рамках ЯСПУ щодо його власного утримання, і не готові брати участь у такій формі.

"Достеменно відомо, що всі великі міжнародні страховики беруть участь у ядерних ризиках у межах своїх національних пулів. А через те, що міжнародна пулінгова система тісно пов’язана між собою і перестраховує ризики один одного, то участь дочірньої іноземної компанії в ЯСПУ може призвести до кумуляції ризиків. Тобто компанія в разі великого ядерного інциденту нестиме відповідальність як у своїй частині відповідальності, так і у частині, що візьме дочірня компанія. Ймовірно, тому заборона на участь у Ядерному страховому пулі іншої країни обмежує таку можливість", – пояснює Кривошеєв.

Також неабияка проблема на ринку ядерного страхування пов’язана зі зміною курсу валют. В законі "Про державний бюджет" уряд прогнозує середній курс у 42 грн/$. "Майже всі активи у вітчизняних страховиків – у гривні, тому у валюті страхова ємність ядерного пулу знизиться", – каже голова Асоціації "Страховий Бізнес" В’ячеслав Черняхівський.

На його думку, логічним кроком було б збільшувати власне українське утримання ризиків та зменшувати перестрахування за кордоном. Для цього у НБУ є різні інструменти. "Наприклад, коефіцієнти резервування тощо, що сприятиме залученню до ЯСПУ більшої кількості компаній. Чим менше ядерних станцій ми страхуємо (а ми зараз не страхуємо Запорозьку та Чорнобильську АЕС), тим менший страховий платіж та тим нижча зацікавленість компаній у цьому й без того непростому бізнесі. Я вважаю, що стимулювання компаній до вступу в ЯСПУ має бути зараз пріоритетом держави та Нацбанку. Проте ми бачимо протилежні дії", – резюмує Черняхівський.