Відшкодування збитків, завданих воєнними діями: який механізм компенсації є найбільш вірогідним?

Про відшкодування збитків, завданих військовими злочинами рф говорять на всіх офіційних рівнях, починаючи з Радбезу ООН та Європарламенту, закінчуючи Офісом Президента України. Усі синхронні в розумінні того, що росія повинна заплатити за все скоєне. Але щодо конкретної процедури та найбільш перспективних джерел відшкодування точиться жвава дискусія. Керуючий партнер ЮК "АРМАДА" Олександр Кузнєцов спеціально для Mind аналізує всі можливі джерела відшкодування, щоб визначити найперспективніші з них.

Відшкодування чи компенсація?

У побутовому вжитку констатуємо тотожність понять "відшкодування" та "компенсація". Але в цих поняттях є певна відмінність, яка впливає на потенційні джерела отримання коштів. Тож пропоную із самого початку внести ясність, що саме може вважатися "компенсацією", а що є "відшкодуванням".

Відшкодуванням є грошові кошти, які стягуються з винної сторони, яка заподіяла збитки, а отже – з країни-агресора.

Натомість компенсацією вважається матеріальна підтримка, яка надається заявнику з державного (чи іншого, позаурядового) бюджету відповідно до сформованих бюджетних призначень.

Які є джерела відшкодування збитків?

Основні джерела відшкодування збитків можна поділити на дві категорії:

1. Грошові кошти та майнові активи російської федерації, публічних підприємств із часткою володіння в статутному капіталі, яка належить державі, а також майно приватних компаній, засновниками яких є громадяни рф, що знаходиться на території України та на яке було накладено арешт з метою подальшого вилучення з власності.
2. Грошові кошти та майнові активи російської федерації та пов’язаних із державою публічних компаній, а також приватна власність підсанкційних підприємців, публічних і політичних діячів, яка знаходиться на території інших країн та була арештована.

Щодо активів рф, які знаходяться на території України, слід зазначити масштабну кампанію з націоналізації такого майна на користь України. Як приклад можна навести арешт готелів мережі Premier Palace Hotel, Premier Hotel Rus, Premier Hotel Lybid та Premier Hotel Slavutych (м. Київ), Premier Hotel Dnister (м. Львів), Premier Hotel Odessa (м. Одеса), Premier Compass Hotel Oleksandriya (м. Олександрія), приміщення ТВК "Метроград" та ТРЦ "Метрополіс" (м. Київ), а також корпоративних прав та акції визначених товариств.

Арештоване майно в подальшому буде реалізовано через систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), а кошти від його реалізації підуть до державного бюджету України на відшкодування воєнних збитків.

Щодо арешту статків російських корпорацій та російських підприємців за кордоном, зазначу, що, за зведеними даними різних джерел, сума арештованих активів становить понад $630 млрд. Серед зазначеної суми слід виділити кошти уряду та ценробанку рф, кошти публічних компаній, які розміщують свої акції на міжнародних фондових біржах, а також приватну власність осіб, що потрапили до санкційних списків.

Наразі уряди європейських країн та США, у яких зосереджена левова частка арештованих активів, працюють над розробкою правових механізмів, які дозволять конфісковувати майно рф за спрощеноюпроцедурою та направляти його на відшкодування збитків, яких зазнала Україна.

Зокрема, 22 грудня 2022 року Сенат США ухвалив законопроєк про використання конфіскованих російських активів для допомоги Україні. Йдеться про поправку до законопроєкту про фінансування федерального уряду США, яка дозволить Міністерству юстиції Сполучених Штатів переказувати доходи від арештованих активів російських олігархів народу України.

Раніше, 14 листопада 2022 року, Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, якою офіційно підтвердила підтримку України та визнала, що рф має бути притягнута до відповідальності включно з відшкодуванням усіх завданих збитків. Резолюцією визнано необхідність створення міжнародно-правового механізму у співпраці з Україною, який буде спрямованим на відшкодування документально підтверджених збитків, втрат та шкоди, завданих росією.

Які існують механізми відшкодування збитків?

Стягнення суми збитків на підставі рішення українського суду. Одним із найочевидніших механізмів відшкодування збитків є звернення до суду. Цей спосіб захисту порушеного права є можливим для використання як юридичними, так і фізичними особами.

Короткі тези щодо таких категорій справ:

• предметом позову буде вимога про стягнення грошових коштів, які еквівалентні сумі ваших збитків;
• суму збитків можливо підтвердити шляхом проведення експертної оцінки вартості зруйнованого майна;
• відповідачем по таких справах буде рф в особі мністерства юстиції російської федерації;
• позови юридичних осіб подаються до господарського суду, а фізичних – до місцевих районних судів;
• судовий збір по такій категорії справ не сплачується;
• загальний строк розгляду справи триватиме в середньому три-шість місяців.

Реєстр судових рішень містить низку рішень, ухвалених на користь постраждалих осіб. Позитивних рішень дедалі більшає.

Рішення українського суду можна виконувати примусово, накладаючи арешти на майно рф, яке знаходиться на території України, а також звертатися до іноземних судів із заявою про визнання рішення суду та його примусове виконання в країні звернення. Для того щоб мати можливість виконати рішення українського суду за кордоном необхідно суворо дотримуватися всіх процесуальних моментів, зокрема щодо повідомлення рф про розгляд справи, надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками тощо. Це важливо з огляду на те, що суд іншої країни не переглядатиме справу наново, а перевірятиме лише дотримання процесуальних прав відповідача, і це добре, адже така процедура триває не більше кількох місяців і не потребує проходження судового процесу із самого початку.

Такий механізм відшкодування вбачається цілком робочим, адже Україна ратифікувала двосторонні міжнародні конвенції щодо виконання рішення іноземних судів на своїй території і може розраховувати на зворотне й в інших країнах.

Відшкодування заподіяних збитків на підставі рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Фізичні та юридичні особи, які зазнали збитків внаслідок воєнної агресії, мають можливість звернутися до ЄСПЛ із відповідними заявами.

Важливий нюанс – це строки звернення до ЄСПЛ, які є значно коротшими за строки звернення до національних судів. За загальним правилом ви маєте змогу подати заяву до ЄСПЛ протягом 4 місяців з моменту порушення Вашого права.

Окремо акцентую на тому, що 15 березня 2022 росія вийшла зі складу Ради Європи. Сам процес виходу тривав 6 місяців. Тобто заявники могли подати заяви щодо правопорушень, скоєних російською федерацією до 16 вересня 2022 року включно. Отже, максимально допустимим дедлайном подачі заяви до ЄСПЛ є 16 січня 2023 року.

Проте як бути в тих випадках, коли правопорушення фактично триває? Приклад – тимчасово окуповані території. Ми не можемо чітко визначити дату завершення правопорушення, щоб відрахувати від неї 4 місяці строку позовної давності та визначити гранично допустимий строк для подачі заяви. Це питання дійсно широко обговорюється в професійній спільноті, але з того, що бачимо, ЄСПЛ приймає такі заяви до розгляду і відкриває провадження.

Короткі тези щодо розгляду заяв ЄСПЛ:

• предметом позову буде вимога про визнання факту порушення рф Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та визначення суми компенсації;
• сума компенсації підтверджується експертним висновком вартості зруйнованого майна, зробленим за міжнародними стандартами;
• до ЄСПЛ може звернутися як фізична, так і юридична особа;
• збір за подання заяв до ЄСПЛ не сплачується;
• загальний строк розгляду справи триватиме в середньому 1,5-2 роки.

Важливим нюансом є те, що рішення ЄСПЛ не може бути виконано примусово. Тобто росія повинна добровільно виконати рішення щодо виплати компенсації. Звичайно, що особливого ентузіазму з боку рф не простежується, і, мабуть, ситуація навряд чи зміниться. Але хочу зазначити, декілька важливих моментів щодо важливості отримання рішення ЄСПЛ.

По-перше: рішення ЄСПЛ як найбільш авторитетної судової установи в Європі буде належним доказом фіксації суми збитків. Ви зможете подавати рішення ЄСПЛ паралельно з рішенням національного суду як доказову базу, що не потребуватиме повторного доведення.

По-друге: після капітуляції, у якій не сумнівається ніхто у світі, рф намагатиметься реінтегруватися до міжнародної спільноти, а однією з важливих умов буде повна виплата репарацій та виконання всіх рішень, зокрема і ЄСПЛ, щодо відшкодування завданих збитків.

По-третє: Міністерство юстиції України наразі активно розглядає варіанти виплати компенсацій тим, хто зазнав збитків внаслідок проведення воєнних дій на підставі пред’явлених рішень ЄСПЛ.

Отже отримання рішення ЄСПЛ є важливим елементом механізму отримання відшкодування.

Чи існують дієві механізми компенсації?

Станом на сьогодні в Україні діє Реєстр пошкодженого та знищеного майна (далі – реєстр).. Реєстр передбачає можливість внести інформацію про майно фізичних осіб, яке було знищено з подальшою виплатою бюджетної компенсації таким особам.

Для того щоб претендувати на отримання компенсації, заявнику слід пройти три кроки.

По-перше – подати заяву, в якій описати перелік майна та ступінь його пошкодження, надати наявну у вас доказову базу (підтвердити право власності, фото-, відеозйомку тощо). Заяву можна подати дистанційно через застосунок "Дія" або особисто через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи нотаріуса.

По-друге – отримати акт обстеження, який складає комісія органу місцевого самоврядування. Акт вважатиметься підставою для подальшої компенсації.

По-третє – за результатами обстеження комісія вносить відомості до реєстру, і ви потрапляєте до переліку осіб, які повинні отримати компенсацію.

Порядок, строки та розміри компенсації повинні бути узгоджені спеціальним законом. Так, 24 березня 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт закону №7198 "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації".

Саме цей закон покликаний конкретизувати порядок виплати компенсацій постраждалим особам.

Зокрема, законопроєкт передбачає три основних механізми компенсації:

• грошова компенсація шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації;
• фінансування будівництва об’єкта нерухомого майна;
• фінансування виконання будівельних робіт із відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку (щодо будинків, належних ОСББ).

Але станом на день підготовки цієї статті законопроєкт досі не прийнятий.

Iз негативного також слід зазначити те, що він містить положення виключно щодо відшкодування збитків за зруйноване нерухоме майно. Натомість без уваги законодавця залишається рухоме майно, як-от машини, спецтехніка, устаткування, яке було знищено.

I звичайно, закон стосується виключно майна фізичних осіб, тоді як багатомільярдні збитки юридичних осіб залишаються без законодавчо врегульованої процедури відшкодування.

А тому дія реєстру поки що сприймається здебільшого як статистична функція, а не реально компенсаційна. Проте цей шлях також слід обов’язково пройти.

Міжнародні ініціативи та позабюджетні кошти

Наразі формується багато позаурядових організацій і фондів, які декларують мету фінансової допомоги українцям, що зазнали збитків.

Для успішної комунікації з фондами та міжнародними фінансовими установами на кшталт Європейського банку реконструкції та розвитку бізнесу чи Світового банку слід попіклуватися про доказову базу, яка підтвердить суму збитків та їх наявність.

Тут у пригоді можуть бути рішення судів національної юрисдикції чи міжнародних судових інституцій.

Окремо відзначимо ініціативу Мінюсту України щодо розробки міжнародного механізму компенсації, який передбачає створення аналогу міжнародного договору, до якого можуть долучатися країни, які бажають спростити процедуру вилучення російських статків, що знаходяться на їхній території.

По мірі прийняття країнами-партнерами пропозиції Мінюсту, українці та Україна матиме доступ до конфіскованих активів, а значить – ще одне джерело компенсації збитків.

Що в підсумку?

I на останок зауважу, що, окрім класичних механізмів і джерел відшкодування збитків, як-то стягнення коштів на підставі рішення суду з винної сторони, чи компенсація з державного бюджету, дипломатичний фронт та країни-партнери шукають альтернативні джерела відшкодування збитків. Аж до поки чіткий алгоритм не викристалізується, раджу йти паралельними курсами й максимально використовувати всі наявні способи фіксації воєнних збитків. Звертатися як до національного суду, так і до ЄСПЛ. Впевнений, що в поєднанні це дасть позитивний результат.