Економічні наслідки руйнування дамби на Каховській ГЕС

Економічні наслідки та оцінки руйнування дамби на Каховській ГЕС (станом на 08:00 9 червня)

У публікації ми зібрали попередні оцінки економічних наслідків руйнування Каховської ГЕС та дамби Каховського водосховища російською армією.

Більшість фактів грунтуються на повідомленнях уряду або заявах посадових осіб. Як Україна, так і Світовий банк наразі підраховують прямі збитки від катастрофи. Оновлені дані ви можете знайти на цій сторінці Центру економічної стратегії.

Беручи за дужки важливість і довгостроковий вплив економічних наслідків підриву дамби для майбутнього України, найжорсткіший вплив від цієї катастрофи лягає на місцеве населення, яке проживає на півдні України.

Інформацію про це ми розмістили у окремому блоці внизу сторінки. Якщо ви можете фінансово підтримати евакуацію та гуманітарну допомогу для людей, постраждалих від катастрофи, будь ласка, перейдіть за цим посиланням.

Також ми бачили висвітлення трагедії у світових ЗМІ і дуже хочемо поділитися із вами позицією американського історика та професора Єльського університета Тімоті Снайдера, яку вважаємо важливою і правильною.

Енергетичний сектор

– Внаслідок руйнування дамби зниження рівня води в Каховському водосховищі може становити потенційну загрозу для тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції (АЕС).

Вода з Каховського водосховища необхідна для отримання заводом поповнення конденсаторів турбін і систем безпеки.

Станом на 08:00 9 червня ситуація на Запорізькій АЕС була стабільна. Деякі реактори знаходяться на ремонті, деякі – у холодному простої і один ректор – в гарячій зупинці. Ставок– охолоджувач – рівень води в нормі, 16.6 м.

Станом на 08:00 10 червня рівень води у Каховському водосховищі в районі Нікополя становить 10,42 м, а у ставку– охолоджувачі Запорізької АЕС – 16,67 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Однак введення в експлуатацію Запорізької атомної електростанції (Запорізької АЕС) стане можливим лише після відновлення доступу до водних ресурсів, зокрема, після реконструкції Каховського водосховища. В результаті електростанція буде відключена від української мережі, і Україна втратить 6 ГВт ядерної потужності (43% від загальної потужності атомної генерації України).

– Втрата Каховської ГЕС, наразі не впливає на енергосистему України. З вересня 2022 року, після евакуації українського персоналу зі станції, станція не послуговувалась потребам електроенергетичної мережі України (Укренерго). Руйнування Каховської ГЕС не вплинуло на функціонування енергетичної системи.

Проте знищення Каховської ГЕС означає втрату 335 МВт потужностей відновлюваної енергетики (сумарна потужність гідроелектростанцій у 2020 році становила 5849 МВт), тому втрати відчутні, але помірні.

За даними "Укргідроенерго", щоб побудувати нову станцію, потрібно від $800 млн до $1 млрд. Окрім станції, треба буде будувати мостовий і залізничний перехід.За попередніми оцінками тривалість будівництва може сягнути 5 років.

– Підрив дамби призвів до підтоплення насосної станції Херсонської ТЕЦ. Основні потужності теплоелектроцентралі – поки поза межами зони ризику. У місті станом на ранок підтоплені і відповідно пошкоджені 129 трансформаторних підстанцій. Також на Миколаївщині внаслідок паводку підтоплені дві сонячні електростанції.

Станом на 11:00 7 червня у Херсоні та сусідніх населених пунктах через паводок без світла лишилися майже 20 тисяч споживачів, підтоплені і відповідно пошкоджені 129 трансформаторних підстанцій.

До 10 червня кількість знеструмлених через підтоплення населених пунктів у Херсонській області зменшилась до десяти. Підтоплено 162 трансформаторні підстанції. У Херсоні без світла залишаються понад 15 тисяч споживачів. На Миколаївщині – підтоплено 13 населених пунктів, без світла – понад 2 тисячі споживачів.

Попри усі виклики енергетична система країни працює стабільно. Дефіциту електроенергії немає (за виключенням епізодів у пікові години окремих днів) . Однак через підрив Каховської ГЕС у майбутньому можливі труднощі із заживленням та налагодженням стабільного електропостачання для споживачів прилеглих територій після їх деокупації.

Відповідно до Укргідроенерго, протягом чотирьох днів водосховище буде вичерпано, а вся накопичена вода витече, залишиться лише природне русло Дніпра.

Аграрний сектор

– Міністерство аграрної політики та продовольства України за попередніми оцінками, передбачає затоплення на Херсонщині орієнтовно 10 тисяч га сільськогосподарських земель на правобережжі. А також в декілька разів більше на лівому березі області, який зараз перебуває під окупацією.

Техногенна катастрофа зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.

У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га. з яких Україна збирала близько 4 млн тонн зернових і олійних культур, на суму близько 1,5 млрд доларів. Ці області відіграють важливу роль у виробництві овочів та фруктів для внутрішнього ринку. Втрата врожаю спричинить зростання цін на продукти харчування в Україні.

У 2023 році на правому березі Дніпра працюють лише 13 зрошувальних систем. Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.

Без якісного зрошення залишиться куди більше, аніж півмільйона гектарів. За словами міністра аграрної політики, до півтора мільйона гектарів не зможуть використовуватись повною мірою в сільському господарстві. На відновлення зрошення знадобиться декілька років.

– Крім того, Інгулецька зрошувальна система в Херсонській та Миколаївській областях, яка забирає воду з річки Дніпро нижче за течією Каховського водосховища, може постраждати від паводку, що може вплинути на якість води.

– Внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд. грн.

Повна оцінка збитків рибному господарству неможлива до повної стабілізації рівня води. Проте вже можна стверджувати, що значного негативного впливу зазнає вся екосистема Дніпровсько– Бузької гирлової системи та Чорного моря.

– Затоплений зерновий термінал компанії "Нібулон" (один з найбільших операторів зернового ринку України), що знаходиться у Козацькому Херсонської області. Потужність зберігання зерна на терміналі "Козацьке" становила 76 тис. тонн.

Логістика та інфраструктура

– Мережа доріг у Херсонській області загальною протяжністю до 300 км, яка знаходиться в безпосередній близькості від Дніпра нижче за течією дамби, може бути сильно пошкоджена.

– Станом на 15:00 7 червня підтоплено до 20 н.п ,в тому числі, частково, місто Херсон. У цих н.п вірогідно пошкоджено міську інфраструктуру, зокрема лінії електропередач, системи водопостачання та каналізації.

– Нижче Запоріжжя Дніпро перестане бути судноплавним тривалий час. Зараз близько 50 суден хочуть встигнути перемістити вище по Дніпру до падіння води нижче допустимого рівня.

– Через підрив дамби Каховської ГЕС поблизу Нікополя просіла ціла ділянка із залізничним полотном. Приміські поїзди з Кривого Рогу, Апостолова, Тимкова, що прямують до Нікополя, "Укрзалізниця" тимчасово обмежує – тепер вони їдуть лише до Чортомлика.

Промисловість

– Підприємства Кривого Рогу звітують про зменшення споживання води. АрселорМіттал Кривий Ріг (найбільший металургійний завод України) обмежив споживання води та вже поставив на паузу низку процесів металургійного виробництва. Робота фактично усього обладнання, яке охолоджується водою, тимчасово призупинена.

– Руйнування Каховської дамби та ГЕС призведе до скорочення виробництва феросплавів. Запорізький завод феросплавів розташований над рівнем дамби Дніпрогесу, а Нікопольському заводу феросплавів, можливо, доведеться добувати воду зі старого русла річки, однак доведеться суттєво зменшити її обсяги.

Екологія та гуманітарні наслідки

–Орієнтовна сума збитків довкіллю через підрив росіянами Каховської ГЕС вже перевищила 55 млрд гривень. Україна продовжує втрачати воду.

– Станом на ранок 10 червня з Каховського водосховища витекло 62% його об'єму або 12,24 куб.км води,рівень води у водосховищі склав10,55 м та продовжує знижуватися

– За повідомленням Міндовкілля 11 червня, Каховське водосховище обміліло на 70% – втрачено 13,95 куб.км води.

– Окупованим росіянами Олешківським піскам загрожує підняття ґрунтових вод.Через підрив дамби Каховської ГЕС нині вже підтоплено близько 1200 гектарів території Кінбурнського півострова.

– Під загрозою затоплення перебувають до 80 населених пунктів. Багато з них тимчасово окуповані.

– Станом на 08:00 ранку 11 червня рівень води в Дніпрі на позначці Херсон становить 4,18 метри. За добу показник знизився на 0,54 м. Середній показник відпливу становить 4– 5 сантиметрів на годину. Це повʼязується із зменшенням напору (тиску) водосховища.

–Станом на 12 червня рівень води в Дніпрі на позначці "Херсон" становив 3,6 метра. У середньому утримується тенденція зниження рівня на 1– 5 см за годину. Однак, ситуація важко прогнозована і потребує подальшого контролю.

– Наразі підтоплено 32 населених пункти та 3784 оселі на деокупованій території. Вода потроху відступає. Евакуйовано 2716 осіб. На лівобережжі такої позитивної динаміки немає. Там зменшився спад води, окупанти не проводять евакуаційних заходів, грабують мі

– Хоча уряд поки не надавав централізованих оцінок стосовно жертв від знищення Каховської дамби, мер тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області 7 червня повідомляв про 3 загиблих внаслідок повені.

– Станом на 13:00 12 червня відомо про десятьох загиблих унаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. 42 людини вважаються зниклими безвісти, зокрема сім дітей.

– Українська влада евакуює понад 17 тисяч осіб, що збільшує число внутрішньо переміщених осіб в країні. На жаль, ще понад 25 тисяч цивільних перебувають на тимчасово окупованій території. Там евакуація не проводиться.

– Після того, як вода відійде, чекає робота зі збору тіл людей, які загинули у своїх домівках – людей похилого віку та інвалідів, а також тіл тварин, які потонули. Ймовірно, повінь змиє кладовища та сміттєзвалища. Значний час не буде питної води з нижньої течії Дніпра, є ризик спалаху епідемій.

– Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі.

– Велика кількість прісної води, забрудненої пестицидами та іншими агрохімікатами із затоплених територій, може потрапити в Чорне море через Дніпро. Це може вплинути не лише на українські води, а й на рибальство в територіальних водах інших країн басейну Чорного моря, залежно від течій.

– Окремо існує ризик потрапляння у воду потенційно небезпечних речовин з постраждалих від вибуху промислових підприємств. У РНБО вже повідомили, що в Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного масла, ризик подальшого витоку становить понад 300 тонн.

– Потоки води розмивають та зносять мінні поля. Це може загрожувати безпеці господарювання у всіх районах нижче за течією. Міноборони попереджає про підвищену небезпеку від вибухонебезпечних предметів внаслідок підтоплення.

– Через теракт на Каховській ГЕС в акваторії моря біля берегів Одещини вже зафіксовані міни та невикористані боєприпаси