Криза на ринку страхування в Україні: причини та перспективи

Скаржаться на Нацбанк України і страхові компанії. Їхня кількість зменшилась за останні три роки вдвічі – з 233 до 115, і одна з причин, як вважають страховики, – завищені регуляторні вимоги до них.

"Наприклад, лише 60 страхових компаній із 115 підтвердили структуру власності. НБУ пред'являє до неї більше вимог, ніж регулятори європейських країн до своїх піднаглядних бізнесів. Ми стикаємось із порушенням конституційних прав власників страховиків щодо їхнього права розпоряджатися власним майном. Це стосується вимоги до них щодо наявності другого капіталу – додаткових коштів, пропорційних участі людини в капіталі страховика.

Окремий біль, що з'явився останнім часом, – непрозора, незрозуміла процедура погодження керівництва та членів наглядових рад страхових компаній. Обсяг нормативних документів, які вони мають знати мало не напам'ять, перевищує 1000 сторінок. Не узгоджують людей із величезним досвідом у страхуванні, що працюють у галузі на управлінських посадах по 20–30 років", — генеральний директор асоціації "Страховий бізнес" Вячеслав Черняховський.

На цей закид Сергій Савчук відповідає, що Національний банк проводить перевірку структур власності страховиків на предмет відповідності вимогам щодо прозорості, які регулятор встановив у квітні 2021 року (страховики мали шестимісячний перехідний термін).

У разі виявлення порушень таких вимог страховики ухвалюють рішення про визнання їхньої структури власності непрозорою. "Таким компаніям надають додатковий строк для того, щоб вони узгодили структуру власності з вимогами законодавства. У разі невиконання цього до страховиків застосовують заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій",— додає він.

Тож усі страхові компанії, які покинули цей ринок упродовж трьох останніх років, не виконали цілком законних вимог регулятора.

Як додають у головному фінансовому регуляторі, на ринок чекає подальша трансформація – розкриття гравцями реальних власників і підтвердження їхнього фінансового стану, приведення діяльності у відповідність із установленими вимогами, подання регуляторної звітності, дотримання нормативів і цивілізована поведінка щодо споживачів їхніх послуг та інших учасників ринку тощо.

І як справедливо зазначає пан Савчук, ті, хто не зможе грати за цивілізованими правилами, мають залишити ринок. А ті, хто працюватиме в цьому напрямі, зможуть розвиватися та зростати.