Страхування, як опора для населення та бізнесу

Більшість свого життя я присвятив страховому ринку України, й тому все, що відбувається за участі страховиків, сприймаю дуже гостро, мені болить.

Болить, що ми – страховики застрягли у часі та тупцюємо вже багато років на одному місці, втрачаючи час і можливості, а це, як на мене, – смерті подібно.

Я щиро вірю в майбутнє страхування України та вважаю його – одним із найперспективніших ринків для країни. Але, по факту, ми, страховики, нічого не робимо для його розвитку. Ми окреслили для себе рамки, за межі яких не виходимо, і, як павуки в банці, випробовуємо на міцність одне одного. А весь страховий світ у цей час не просто рухається, а летить…

Що нам заважає? Ми. Ми – розрізненні, а відтак обмежені у поступальному русі вперед. Ми не віримо у себе і не вкладаємось у перспективи ринку.

Для чого я цим ділюсь? Я хочу достукатися до колег. Хочу, щоб мене почули: зараз час вийти за власні вузькі рамки, і почати працювати на майбутнє. Або ми об’єднаємось, запропонувавши громадянам, бізнесу, державі страховий захист з урахуванням викликів і наслідків жорстокої війни та складної соціально-економічної ситуації, або так і продовжимо жевріти, але недовго і далеко не у такому складі.

Маємо тримати у фокусі своєї уваги збільшення рівня застосування страхування в економіці країни, а не тільки змагатися на полі моторних видів страхування. Стати творцями, а не спостерігачами, – це, на мій погляд, єдиний позитивний сценарій розвитку ринку страхування.

Про стан ринку страхування України

За останні 4 роки, з яких 2 роки Covid-19 та 2 роки широкомасштабної війни, на фоні скорочення кількості страховиків (з 210 компаній у 2020 році до 101 компанії на кінець 2023 року. – Ред.), активи страховиків зазнали наступних змін:

• обсяг активів з 64,9 млрд грн у 2020 році збільшився до 74,3 млрд грн у 2023 році;
• активи life-страховиків за 2023 рік зросли на 17%, у той час, як обсяг активів ризикових страховиків зріс на 1%;
• сума валових премій за підсумками 2023 року становила 47,01 млрд грн, що на 4,1 млрд більше ніж 2022 року і на 1,8 млрд грн більше за показник 2020 року;
• виплати за підсумками 2023 року збільшились на 2,01 млрд грн, порівняно з 2020 роком.

Джерело: Finance.ua

Цифри дещо коливаються, але не суттєво. А от, якщо копнути глибше і подивитись у структуру продуктових портфелів страхових компаній, побачимо дуже суттєвий перекіс внаслідок трьох моторних видів страхування, два з них обов’язкові: Автоцивілка () і Зелена картка.

Так, у період 2020−2023 років зростання загальних валових страхових премій становило 1,8 млрд грн (+4,07%). Втім, це "зростання" у 6,1 млрд грн відбулось за рахунок ОСЦПВВНТЗ і Зеленої картки. За іншими видами страхування динаміка від’ємна: скорочення на 11,23%, або мінус 4,2 млрд грн.

Так, страхова галузь не бюджетоутворювальна, втім її потенціал – значний. Наведу один приклад. У 2023 році надходження валових страхових платежів становили близько 47 млрд грн, за рік страховики витратили на оплату праці 3,4 млрд грн та сплатили податку на прибуток 1,6 млрд грн.

Легко можна порахувати, які були б останні дві цифри при зростанні страхових платежів вдвічі-втричі, що абсолютно реально за рахунок розвитку нових видів страхування. Проте, співвідношення страхових платежів до ВВП України багато років поспіль було близько 1%, а протягом 2022−2023 років ще скоротилась до 0,7−0,8%.

Водночас, для порівняння динаміки інших фінансових ринків в Україні, обсяг активних банківських операцій, наприклад, зріс у 1,5 раза протягом 2020−2023 рр.

Джерело: Finance.ua

Обсяги ринків страхування країн Європи

Якщо писати про невикористаний потенціал страхової галузі України, варто подивитись на наших закордонних колег. Для порівняння національного ринку з ринками страхування країн Європи, перерахуємо обсяги страхових платежів в Україні у євро.

На графіку нижче динаміка ринку за останні 12 років, починаючи з 2012 року. Маємо негативну динаміку по валових страхових платежах протягом останніх років. За підсумками 2022−2023 років сума страхових платежів не перевищувала 1,2 млрд євро. В цілому, обсяг страхового ринку України перебуває на рівні 1,2−1,5 млрд євро.

Для порівняння: обсяг страхового ринку Польщі за результатами 2022 року становить близько 15 млрд євро, тобто в 10 раз більший за український. А загалом за показником "співвідношення страхових премій до ВВП" у 2020 році Україна з показником 1,08% поступається всім країнам Центральної, Східної та Південної Європи.

Наприклад, в Чехії цей показник становить 3,0%, в Польщі – 2,74%, в Угорщині – 2,56, в країнах Балтії – 1,8−2,7%. А з найбільш розвиненими країнами я навіть не порівнюю показники українського страхового ринку, бо вони взагалі непорівнянні.

Джерело: Finance.ua

Страхові премії та співвідношення валових страхових платежів до ВВП страхових компаній life + non-life, 2012−2023 рр.

Джерело: Finance.ua

Що стримує розвиток страхування України

Розрізненість учасників ринку

Справжнім гальмом національного страхування є розрізненість учасників ринку і небажання змістити акценти у своїй щоденній діяльності, піднявши глобальні інтереси галузі над особистими.

Один приклад. За підсумками 2023 року, згідно з даними НБУ, зафіксовані надходження страхових платежів за договорами лише 15 з 42 видів обов’язкового страхування. Про що це? Про наше небажання займатися глобальними питаннями страхового ринку.

Щодо оновлення нормативно-правової бази

З введенням 1 січня 2024 року в дію Закону України "Про страхування" на його виконання Національним банком України наприкінці 2023 року було прийнято понад 25 підзаконних актів. З метою визначення ступеня готовності до виконання Закону було проведено опитування, в якому взяли участь 36 страховиків членів ЛСОУ та АСБ. Страховики суб’єктивно, станом на 31.03.2024 року, оцінювали свою готовність до виконання вимог ключових 10 Постанов НБУ.

Найскладніші питання щодо впровадження окремих постанов. Причини та фактори, які впливають на строки приведення діяльності страховиків у відповідність до нових вимог, можна згрупувати наступним чином:

• брак часу через необхідність впровадження великої кількості вимог одночасно як для страховиків, так і для третіх осіб (актуаріїв, аудиторів, розробників програмного забезпечення тощо), від яких також залежить строк імплементації таких вимог. Переналаштування всіх процесів вимагає більше часу, ніж підготовчі дії;
• недостатність кваліфікованого персоналу на ринку (ІТ, бізнес-аналітики, проєктні менеджери, методологи тощо), зокрема через війну, та потреби у вузькопрофільних спеціалістах для виконання ключових функцій, відсутність чітких вимог до них;
• значні фінансові ресурси на впровадження нових процесів, які не всім легко знайти через необхідність виконання вимог до платоспроможності;
• необхідність адаптації діяльності посередників, зокрема ІТ-платформ та банків.

Оподаткування страхової галузі

Вважаю недопустимим прийняття ініціатив, які почали з’являтися останнім часом (зокрема, з боку Міністерства фінансів України. – Авт.) щодо оподаткування страхової діяльності, на кшталт:

• додаткового оподаткування податком операцій внутрішнього вхідного перестрахування;
• регулювання нормативу витрат страховиків для оплати послуг страхових агентів (граничних комісій), оскільки дана норма не відповідає новому Закону України "Про страхування", яким не передбачені такі поняття як "правила страхування", "витрати на ведення справи", де це зазначалось, і створює загрозу оподаткування всього розміру комісії страхових посередників;
• оподаткування ПДВ послуг страхових агентів, що прямо суперечить нормам п. 1 статті 135 відповідної Євродирективи;
• оподаткування страхових виплат за договорами страхування життя при зміні резидентства застрахованої особи з українського на іноземне, з чим ми особливо гостро стикнулися в час війни.

На сьогодні до страхової діяльності та так застосовується відмінна від інших учасників небанківського фінансового ринку подвійна система оподаткування, згідно з якою одночасно застосовується базова ставка податку на прибуток страховика в розмірі 18% та непрямий податок у 3% від суми страхових платежів. З обороту, а не з фінансового результату. Це створює різні системи оподаткування та стримує розвиток ринку, оскільки лягає на плечі клієнтів.

Перестрахування

ЛСОУ пропонує остаточно зняти обмеження на здійснення валютних операцій з виконання договорів перестрахування, які були введенні постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

Це рішення – вже давно на часі, ми про це говорили неодноразово, у цілому воно сприятиме фінансовій стійкості страховиків та виконанню договірних зобов’язань за договорами перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.

Що дозволить почати реальні зміни на ринку страхування України?

Сьогодні на страховому ринку України працюють три професійні об’єднання: ЛСОУ, АСБ і НАСУ. Кожна асоціація виконує свою функцію, але вже давно нагальним стало питання щодо об’єднання страховиків у одну професійну асоціацію.

Цікавим, з моєї думки, є приклад професійних об’єднань на фондовому ринку. Багаторічний досвід саморегулювання на фондовому ринку показав свою ефективність.

На наших робочих зустрічах неодноразово зазначалось про необхідність створення саморегулівних організацій на ринку небанківських фінансових послуг за принципом: один ринок – одна СРО: страховики, кредитні спілки, фінансові компанії.

Прийнятий у 2021 році Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", визначає що СРО – це неприбуткове об’єднання надавачів фінансових або супровідних послуг, створене з метою саморегулювання діяльності його учасників, представництва і захисту їхніх прав та інтересів. Регулятор у певному обсязі може делегувати саморегулівній організації свої окремі повноваження.

Основною метою створення СРО є впровадження самостійної та ініціативної діяльності, встановлення та застосування правил, стандартів і принципів здійснення відповідного виду діяльності, а також контроль за їх дотриманням.

Основними цілями створення СРО є позиціювання та зміцнення довіри суспільства до такої необхідної та соціально важливої фінансової послуги як страхування; розроблення і затвердження правил та єдиних стандартів провадження професійної діяльності; розробка та прийняття Кодексу професійної етики та здійснення контролю за його дотриманням; встановлення вимог до професійної кваліфікації та ділової репутації фахівців на ринку страхування; організація професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, професійна діяльність яких передбачає сертифікацію для діяльності на ринку страхових послуг; ініціювання вдосконалення законодавства України та представлення інтересів членів СРО в органах державної влади, інших організаціях та захист їх інтересів; створення незалежного професійного засобу інформації для об’єктивного неупередженого інформування споживачів страхових послуг щодо рейтингу страхових компаній.

Також серед основних завдань СРО є популяризація професії страховика, залучення у цю сферу молодих фахівців, випускників та студентів провідних ВНЗів України. Це є нагальною необхідністю.

По-перше, молодь є носіями новітніх знань, креативу та нових підходів в менеджменті для розвитку галузі.

По-друге, той кадровий "голод", з яким зіткнулися зараз страхові компанії через об’єктивні причини, у тому числі впливає на функціонування та розвиток страхового ринку.

Тому варто розвивати професійну освіту та удосконалювати професійні стандарти ринку страхування. Розробка наукової та методичної бази, навчання та сертифікація фахівців – притаманна професійним об’єднанням функція.

Наприклад, міжнародно визнаним у Європі центром сертифікації, навчання та розробки професійних стандартів є Лондонський Інститут Сертифікованих Страховиків (СІІ). Фахівці, що працюють на ринку страхування, намагаються отримати сертифікат та членство СІІ для успішного розвитку кар’єри.

Точки зростання страхування України

Серед видів страхування, що існують доцільно стимулювати розвиток, наприклад, наступних:

• добровільне медичне страхування, у тому числі податкове стимулювання його розвитку;
• накопичувальне страхування життя;
• страхування аграрних ризиків;
• авіаційне страхування;
• туристичне страхування;
• страхування будівельно-монтажних ризиків;
• страхування у сфері будівництва, капітального ремонту, технічного переоснащення та експлуатації об’єктів нерухомості;
• страхування на митниці (гарантування виплат митних платежів: страховики (non-life) можуть виступати гарантом згідно з Митним кодексом України);
• страхування інвестицій та інші.

Перспективними новими видами страхування є:

• обов’язкове медичне страхування;
• страхування професійної відповідальності архітекторів і проєктувальників;
• екологічне страхування;
• страхування професійної відповідальності медичних працівників (страхування від медичної/лікарської помилки), та страхування медичного закладу перед третіми особами (пацієнтами);
• страхування від воєнних ризиків тощо.

Підсумовуючи, 2023 рік був для страховиків роком пошуку та усвідомлення. Усвідомлення того, що саме ми, – страховики, використовуючи свої знання, досвід і ресурси, стали сьогодні для наших співвітчизників додатковою точкою опори. Сьогодні страхування є одним з ефективних інструментів захисту як громадян, так і бізнесу, який веде свою діяльність в Україні.

Відтак розуміємо, що наступні роки будуть роками не менш відповідальної роботи.