– Раніше декларувалося створення системи страхування воєнних ризиків до середини цього року. На якому етапі напрацювань вона наразі знаходиться, як її запровадження вплине на кредитування бізнесу?
– У Стратегії з розвитку кредитування ця система також згадується. Зазначено, що побудова системи страхування воєнних ризиків має відбуватися в два етапи. Перший етап – це швидкі проміжні рішення, які вже працюють в багатьох сферах. Другий – це системний механізм, який працюватиме в довгостроковій перспективі й буде доступним як для бізнесу, так і для населення. Запуск довгострокового механізму – це точно не завдання на швидкість. Вже є законопроєкт, і його обговорення з міжнародними партнерами на фінальних стадіях.
Дуже важливо переконатися, що донорів задовольняють всі параметри майбутньої системи страхування, щоб вони могли долучатися до її фінансування, адже для довгострокового системного підходу необхідний фонд фінансової підтримки, щоб навіть за несприятливих умов система була спроможною надалі функціонувати.
У перспективі робота системи страхування має пожвавити кредитування. А певні наявні зараз прогалини до запровадження системи ми закриваємо іншими наявними механізмами.
– Зазначалось, що цей механізм передбачатиме певний перелік обов’язкових до страхування об'єктів. Що буде в цьому переліку?
– Гадаю, що зараз не на часі говорити про конкретний перелік, він також є предметом обговорення з донорами. Загалом можна сказати, що на початку система фокусуватиметься на роздрібних продуктах для малого бізнесу та населення. Така диверсифікованість знижує ризики та дає змогу забезпечити стійкість системи. Водночас наприклад, для великих бізнесів є страховки MIGA, які частково закривають цю нішу.
– Коли ви очікуєте внесення в Раду законопроєкту щодо цього механізму?
– Гадаю, що цього року, та якщо більш оптимістично, то найближчим часом, тому що робота на фінальній стадії. Хоча оптимізм інколи стримується різними зовнішніми обставинами, необхідністю доопрацювання тощо.
– З липня для страховиків запрацюють нові вимоги до капіталу. Ви могли б поділитися очікуваннями стосовно подальшого розвитку ринку?
– Коли ми говоримо про зміну ринку і про те, як нові або вже запроваджені вимоги впливають на цей процес, маємо пам’ятати про нашу кінцеву мету як регулятора. Ця мета –завжди поліпшення якості надання послуг та підвищення стійкості ринку. Ми маємо гарантувати, що ризики невиконання страховиками своїх зобов'язань мінімальні.
І регулятор, і ринок провели велику роботу і наблизилися до нових вимог. Якщо на цьому шляху ринок залишають компанії, що не виконують зобов'язань, не мають достатньо якісних активів, не є стійкими та ліквідними, це сприяє нашій меті. Перебуваючи на ринку, ці компанії завдають шкоди його розвитку й реноме. Це зазвичай дрібні, нішеві гравці, залучені подекуди до схемних практик страхування. Їх стає дедалі менше, адже багато з них самоусунулися, не чекаючи нових вимог.
Водночас є добросовісні компанії, які стикнулися з труднощами та не можуть виконати нові вимоги. На жаль, фінансові проблеми є, але якщо неможливо підживити компанію капіталом, вона не зможе нормально функціонувати та надавати якісні послуги клієнтам.
Еволюцію страхового ринку досить гарно ілюструє історія про запровадження вимог щодо обов'язкового страхування застави за кредитами. Кілька років тому Національний банк, ще як виключно банківський регулятор, планував запровадження такої вимоги та обговорював це з банками. Тоді постало питання щодо довіри до страховиків, адже не було прозорих показників рівня їхньої стійкості, а позичальники могли не зважати на якість страховиків. Ми тоді пішли назустріч банкам і досі відтерміновуємо цю норму вже як регулятор страхового ринку, адже його трансформація ще триває. В 2025 році ми нарешті це зробимо, підтверджуючи, що і регулятор, і банки довіряють цьому сегменту.